15 січня 2025 р. № 400/8937/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаКомісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2024 року № 8 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Комісія), в якій позивач просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом комісії від 23.07.2024 року № 8, в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
обов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Комісії відмовлено в задоволенні його заяви про надання відстрочки. Заява була обґрунтована тим, що мати позивача є інвалідом І групи (безстроково), потребує постійного догляду і цей догляд здійснює саме позивач. Мотивуючи відмову в наданні відстрочки Комісія зазначила, що наявна невійськовозобов'язана особа, яка може здійснювати догляд за особою з інвалідністю. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, за його твердженням, сестра позивача зовсім не доглядає за матір'ю виїхала за кордон, повертатись не збирається. Позивач стверджує, що він є єдиною особою, яка має можливість та бажання доглядати хвору мати. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 26.09.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив спрощене провадження у справі, визначив, що розгляд справи буде здійснюватися без виклику сторін, встановив строк для подання сторонами заяв по суті.
Також, ухвалою від 26.09.2024 суд задовольнив клопотання позивач і витребував від Державної прикордонної служби України інформацію щодо підтвердження перетину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , державного кордону України у 2024 році.
Ухвалою від 27.09.2024 суд витребував у комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію рішення, оформленого протоколом від 23.07.2024 року № 8.
ІНФОРМАЦІЯ_5 проти позову заперечив, у відзиві послався на те, що умовою надання відстрочки згідно пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб з інвалідністю І чи ІІ групи. До заяви позивачем було додано звернення матері позивача гр. ОСОБА_3 , написано власноруч, про наявність у неї невійськовозобов'язаної доньки гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є громадянкою України та, відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не є особою з інвалідністю, не потребує постійного догляду, не перебуває під арештом (крім домашнього арешту), не відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, що стало підставою для відмови у наданні відстрочки від мобілізації . Відповідач вважає свою відмову правомірною, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 22.10.2024 суд залучив у справі у якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позивач не скористався своїм правом на відповідь на відзив.
В зв'язку з невиконанням Адміністрацією державної прикордонної служби України вимог ухвали суду від 26.09.2024 про витребування доказів, ухвалами від 25.11.2024, 10.12.2024 ці докази витребувано повторно.
В період з 16.12.2024 по 30.12.2024 суддя Дерев'янко Л.Л. перебувала у відпустці.
20.12.2024 в суді зареєстровано клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів.
06.01.2024 до суду надійшла витребувана від Адміністрації державної Прикордонної служби України інформація.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини
Матір'ю позивача є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 , виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.
Згідно з Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2021 серія 12 ААГБ№ 178250 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи безстроково.
За Висновком від 05.01.2024 Лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги за доглядом на непрофесійній основі (форма № 080-4/о) ОСОБА_3 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Відповідно до довідки Управління соцвиплат і компенсації Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 326/09.02.01-06 від 01.02.2024 позивач перебуває на обліку в управлінні та йому відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859, призначено компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_3 .
13.07.2024 позивач звернувся до Комісії з заявою, в якій повідомив, що він є особою, яка на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Отримання заяви Комісією не заперечується
До заяви позивачем додано: копію довідки Міністерства охорони здоров'я України до акту огляду медіко-соціальної експертною комісією, копію витягу ЛКК, довідку про отримання допомоги.
25.07.2024 Комісією повідомлено, що заяву позивача щодо відстрочки відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розглянуто, протоколом від 23 липня 2024 року №8 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причина відмови: наявна невійськовозобов'язана особа, яка може здійснювати догляд за особою з інвалідністю.
Позивач з цією відмовою не погодився, що стало причиною для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент подання цієї позовної заяви строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Водночас, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560; в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку № 5 Порядку № 560 документами, які підтверджують право на відстрочку за п. 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка),
документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім'ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин),
документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім'ї, які могли б здійснювати такий догляд;
для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Вказані приписи Постанови № 560 повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють, які саме документи має подати військовозобов'язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.
Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов'язаний та набувати право на відстрочку.
Такими особами є зокрема:
1) хвора дружина (чоловік) військовозобов'язаного, його дитина та/або його батько чи матір;
2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов'язаного.
При цьому, нормами Додатку № 5 Постанови № 560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов'язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Тобто, наведені вище приписи як Закону № 3543-XII, так і Порядку № 560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов'язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв'язки та документу про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім'ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Водночас у разі здійснення догляду за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка) необхідно надати і документ, що підтверджує неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд.
Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов'язані, які, зокрема зайняті постійним доглядом за своєю хворою матір'ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв'язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, позивач до заяви від 13.07.2024 долучав, зокрема, довідку до акту медико-соціальної експертної комісії, якою підтверджується статус матері позивача як особи з інвалідністю І групи та довідку про отримання позивачем компенсації за здійснення догляду за його матір'ю ОСОБА_3 .
Відтак, на переконання суду, наданих позивачем документів було достатньо для прийняття рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
Варто зазначити, що в заяві від 13.07.2024 позивач помилково послався на п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XI як на правову підставу свого права на відстрочку. Фактично, ця норма не відповідає його обставинам.
Розглядаючи заяву позивача Комісія оцінювала відповідність наданих документів тим, наявність яких передбачена для відстрочки за п. 13 ч.1 ст. 23 Закону № 3543-XII. Тобто, Комісія самостійно визначила підставу для відстрочки і дійшла висновку, що позивач не має право на відстрочку від призову за цією підставою.
Водночас, Комісія не врахувала, що довідка Управління соцвиплат і компенсації Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 326/09.02.01-06 від 01.02.2024 підтверджує той факт, що позивач здійснює постійний догляд за своєї хворою матір'ю, що, в сукупності з іншими документами, дає підстави для наданню йому відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
Отже, Комісія не надала оцінки факту здійснення позивачем догляду (постійного догляду) саме за своєю матір'ю, поставивши у залежність отримання відстрочки від призову від наявності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за догляд за ОСОБА_3 .
Разом з тим, така залежність вимагається пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII лише щодо батька чи матері дружини/чоловіка.
Таким чином, наявність у позивача сестри, яка є невійськовозобов'язаною, не є підставою для відмови у наданні відстрочки позивачу, оскільки, як вже зазначалось вище, пункт 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не передбачає у випадку здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за хворою матір'ю такої умови як відсутність інших працездатних осіб, які зобов'язані утримувати особу, яка потребує постійного догляду.
Отже, спірне рішення є необґрунтованим, прийнятих без врахування всіх обставин.
Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідного рішення, це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд, виходячи з досліджених в ході розгляду справи документів, підтверджуючих право позивача на відстрочку, вважає за можливе прийняти рішення про зобов'язання Комісії надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому суд, користуючись правами, передбаченими п.10 ч.2 ст. 245 КАС України, зазначає інший, ніж зазначений позивачем, спосіб захисту прав, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, а саме змінює правову підставу відстрочки.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформленого протоколом комісії від 23.07.2024 року № 8, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
3. Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_7 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко