16 січня 2025 рокусправа № 380/24009/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля» та відмови здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно до абзацу 8 частини другої статті 33 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 09.04.2024 на підставі абзацу 8 частини другої статті 33 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком, обчисленої з урахуванням абзацу 3 частини першої статті 28 Закону №1058-IV та статті 8 Закону №345-VI, а також виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше проведених виплат;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля» з 01.01.2022 по 12.02.2024 до стажу роботи, що дає право на призначення та обчислення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та до страхового стажу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що йому з 09.04.2024 пенсійним органом призначено пенсію по III групі інвалідності в розмірі пенсії за віком внаслідок професійного захворювання відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Відповідно до записів трудової книжки позивача з 01.01.2022 по 12.02.2024 працював на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля», як працівник зайнятий з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком №1. З отриманої від відповідача інформації позивач дізнався, що цей період роботи при призначенні пенсії по інвалідності не було зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею, оскільки за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Червоноградська» ДП “Львіввугілля». Позивач вказує, що згідно з поданими документами для призначення пенсії загальний/страховий його стаж порахований до 31.12.2021 та становить 35 років, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці». Вказує, що при призначенні пенсії з 09.04.2024 по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання/трудового каліцтва ГУ ПФУ у Львівській області при визначенні розміру пенсії протиправно не застосувало норми 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», що зумовило призначення та виплату йому пенсії у розмірі меншому, за визначений Законом.
Ухвалою суду від 02.12.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з позовними вимогами не погодилася з огляду на таке. Позивачу призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.04.2024 відповідно до положень Закону №1058. При призначенні пенсії період роботи позивача за Списком №1 з 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля» не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за Списком №1, оскільки згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форми ОК-5) позивача за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля». Страховий стаж позивача при призначенні пенсії, обчислений до 31.12.2021 та становить 16 років 11 днів, з яких 15 років 09 місяців 01 день пільговий стаж на роботах за Списком №1. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначає, що оскільки, страховий стаж роботи позивача, що дає право на обчислення пенсії згідно з положень абзацу 8 ч.2 ст. 33 Закону №1058 на момент призначення пенсії становив менше 35 років, у позивача було відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 09.04.2024 у розмірі пенсії за віком. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.04.2024.
Розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 16 років 11 днів, з яких 15 років 09 місяців 01 день пільговий стаж на роботах за Списком №1.
Відповідно до форми РС-право, позивачу при призначенні пенсії по інвалідності був урахований страховий та пільговий стаж за Списком №1 до 31.12.2021.
При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля» не зараховано як до страхового стажу, так і до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, оскільки за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків з 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля».
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком та зарахував до страхового стажу та стажу на підземних роботах за Списком №1 період роботи з 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля».
Листом від 11.09.2024 ГУ ПФУ у Львівській області надало інформацію, зі змісту якої за даними електронної пенсійної справи позивача призначена пенсія по інвалідності як особі з інвалідністю III групи внаслідок професійного захворювання, та повідомлено що загальний страховий стаж при призначенні пенсії врахований по 31.12.2021 відповідно до відомостей про сплату страхових внесків та становить 16 років 11 днів. Додатково зараховано до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності зараховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку 23 роки 06 місяці 18 днів. Період роботи з 01.01.2022 по 12.02.2024 на відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля» не зарахований до загального (страхового) та пільгового стажу та до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки за цей період відсутня сплата страхових внесків відокремленим підрозділом “Шахта “Червоноградська» державного підприємства “Львіввугілля».
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат
Відповідно до пункту другого частини першої статті 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія по інвалідності
Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною третьою зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058.
Так, абзацом першим частини першої статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до частини другої зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з частиною десятою статті 20 Закону № 1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Нормами статті 106 Закону № 1058 передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків закон покладає на страхувальника.
Вирішуючи цей спір суд відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа № 316/1392/16-а), від 27 травня 2021 року (справа № 343/659/17) відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Закон України від 02 вересня 2008 року № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці» спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Дія цього Закону відповідно до положень частини першої статті поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Нормами статті 8 Закону № 345 визначені особливості пенсійного забезпечення.
Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічна норма передбачена абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058, якою визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як слідує з матеріалів справи з 09 квітня 2024 року позивачу призначено пенсію по інвалідності третьої групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону № 1058.
Під час призначення пенсії позивачу до страхового та пільгового (підземного) стажу не зараховано період роботи з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року у Відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля» у зв'язку із несплатою цим підприємством страхових внесків за вищевказаний період.
Зазначену обставину відповідач не заперечує.
Зі змісту долученої позивачем до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2005 року суд встановив, що позивач у спірний у цій справі період з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року працював у Відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля».
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у вищевказаний період позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, однак страхові внески підприємством-страхувальником не сплачувались.
Суд відзначає, що обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладений на підприємство. Отже, право на зарахування періоду роботи особи на певному підприємстві не залежить від виконання підприємством обов'язку щодо нарахування та сплати страхових внесків.
Оскільки у спірний у цій справі період роботи позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, роботодавець позивача був зобов'язаний нараховувати та сплачувати страхові внески. Проте внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля», що є недопустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Тому відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний у цій справі період не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування цього періоду до страхового (загального) стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1, а також на врахування заробітної плати за вказаний період.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового (загального) стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 періоду роботи у відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля» з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (загального) стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 період роботи з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року у відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля», врахувавши заробітну плату за вказаний період.
Стосовно позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії позивача суд зазначає таке.
Позивач з 09 квітня 2024 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058.
Частиною першою статті 28 Закону № 1058 встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (абзац восьмий частини другої статті 33 Закону № 1058).
З огляду на те, що період роботи позивача у відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля» з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року підлягає зарахуванню до страхового (загального) стажу та до пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 розмір пенсії повинен бути обчислений з дати її призначення (09 квітня 2024 року) відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону № 1058 в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 та 28 цього Закону, та статті 8 Закону № 345.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 09 квітня 2024 року перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з абзацом восьмим частини другої статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового (загального) стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 періоду роботи у відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля» з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року та в проведенні перерахунку пенсії відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (загального) стажу та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 період роботи з 01 січня 2022 року по 12 лютого 2024 року у відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля», врахувавши заробітну плату за вказаний період.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 09 квітня 2024 року перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з абзацом восьмим частини другої статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна