про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2025 рокусправа № 380/550/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимог,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-275-17 на суму 16194,77 грн, від 07.02.2019 №Ф-275-17 на суму 18651,95 грн, від 11.05.2019 №Ф-275-17 на суму 21406,13 грн, від 09.08.2019 №Ф-275-17 на суму 24160,31 грн, від 11.11.2019 №Ф-275-17 на суму 26914,49 грн, від 07.02.2020 №Ф-275-17 на суму 29668,67 грн, від 09.11.2020 №Ф-275-17 на суму 35963,97 грн, від 26.02.2021 №Ф-275-17 на суму 38163,97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
Позивач звернулася до суду із вимогами про скасування вимог ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки): від 12.11.2018 №Ф-275-17 на суму 16194,77 грн, від 07.02.2019 №Ф-275-17 на суму 18651,95 грн, від 11.05.2019 №Ф-275-17 на суму 21406,13 грн, від 09.08.2019 №Ф-275-17 на суму 24160,31 грн, від 11.11.2019 №Ф-275-17 на суму 26914,49 грн, від 07.02.2020 №Ф-275-17 на суму 29668,67 грн, від 09.11.2020 №Ф-275-17 на суму 35963,97 грн, від 26.02.2021 №Ф-275-17 на суму 38163,97 грн.
Тобто позивач звернулася до суду із позовними вимогами майнового характеру, ціна позову - 211124,26 грн. Судовий збір становить - 2111,24 грн.
Проте, в порушення зазначених вимог позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Поряд з цим, у позовній заяві позивачем, з посиланням на ст.8 ЗУ "Про судовий збір", заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Розглядаючи заявлене клопотання варто зазначити наступне.
За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема зменшити судовий збір, відстрочити його сплату або звільнити від його сплати як такої, а також перелік суб'єктів, до яких таке зменшення (відстрочення, звільнення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Так, згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень статті 133 КАС України та статті 8 Закону дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обгрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Також цими ж нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України “Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Варто звернути увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Більш того, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.
Оскільки скаржником не надано належних доказів майнового стану (довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду) відсутня можливість вирішити питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову до суду.
Відтак, оскільки відсутні умови передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких позивача можна було б звільнити від сплати судового бору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, то клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Отже, позивачу за звернення до суду з позовом немайнового характеру належить сплатити судовий збір в розмірі 2111,24 грн або надати копії документів на підтвердження майнового стану, а саме: довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду, довідки з Управління праці та соціального захисту населення та Державного центру зайнятості про відсутність інших доходів.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2111,24 грн або копії документів на підтвердження майнового стану (довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду, довідки з Управління праці та соціального захисту населення та Державного центру зайнятості про відсутність інших доходів) .
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/550/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна