Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"29" листопада 2007 р. Справа № А19/434-07
за позовом Тетіївського районного відділу земельних ресурсів, м. Тетіїв
до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ
про визнання протиправним рішення
Суддя Карпечкін Т.П.
при секретарі судового засідання (пом. судді): Десятниковій В. Б.
Представники сторін:
від позивача: Головачук П. П. (посвідчення № 183);
від відповідача: Данюк В. В. (дов. № 1-828 від 04.05.2007 року).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.11.2007 року об 12 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відклалося на 03.12.2007 р. на 12 год. 00 хв. про, що повідомлено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
обставини справи:
Тетіївського районного відділу земельних ресурсів звернулось до господарського суду Київської області із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання протиправним рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області за результатами перевірки яка відбувалась з 20 жовтня по 20 листопада 2006 року складено акт № 619 від 20 листопада 2006 року про те, що Тетіївським районним відділом земельних ресурсів в результаті необґрунтованого застосування плати за послуги з надання висновку про наявні обмеження на використання земельної ділянки, порушено вимоги табл. 6.1 розділу 6.1 «розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», затверджені спільним наказом Державного комітету України по земельним ресурсам, Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124 в результаті чого було необґрунтовано нараховано та отримано виручку на суму 23620,00 грн. На підставі зазначеного акту державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області прийнято рішення № 337 від 29 листопада 2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у відповідності до якого вирішено вилучити у позивача в доход державного бюджету України 70860,00 грн. з яких 23620,00 грн. неогрунтовано одержана сума виручки та 47240,00 грн. штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Позивач просить суд визнати протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 29.11.2006 року № 337 та скасувати його.
Представником відповідача подано до суду заперечення на позовну заяву № 1-2269 від 13 листопада 2007 року з яких вбачається, що відповідач проти позову заперечує. Заперечення обґрунтовує тим, що відповідачем правомірно застосовано до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у відповідності до якого вирішено вилучити у позивача в доход державного бюджету України 70860,00 грн. з яких 23620,00 грн. неогрунтовано одержана сума виручки та 47240,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області, -
20,27 та 30 жовтня 2,5,9 та 10 листопада 2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області було проведено перевірку Тетіївського районного відділу земельних ресурсів з приводу додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. В результаті зазначеної перевірки складено акт № 619 від 20 листопада 2006 року про те, що Тетіївським районним відділом земельних ресурсів в результаті необґрунтованого застосування плати за послуги з надання висновку про наявні обмеження на використання земельної ділянки, порушено вимоги табл. 6.1 розділу 6.1 «розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», затверджені спільним наказом Державного комітету України по земельним ресурсам, Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124 в результаті чого було необґрунтовано нараховано та отримано виручку на суму 23620,00 грн. В зазначеному акті вказано, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено стягнення з підприємства в доход державного бюджету України необґрунтовано отриманої виручки та застосування штрафних санкцій.
На підставі зазначеного акту державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області прийнято рішення № 337 від 29 листопада 2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у відповідності до якого вирішено вилучити у позивача в доход державного бюджету України 70860,00 грн. з яких 23620,00 грн. необґрунтовано одержана сума виручки та 47240,00 грн. штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Рішення обґрунтовано тим, що за період з 01.01.2005 року по 01.10.2006 року Тетіївським районним відділом земельних ресурсів, при наданні висновку про наявність обмеження на використання земельної ділянки, безпідставно стягувалась плата з фізичних осіб в розмірі 30,0 грн. з юридичних осіб -80,00 грн. за один висновок. Всього за період відділом було надано 95 висновків юридичним особам та 534 висновки фізичним особам. Відділом необґрунтовано нараховано та одержано суму виручки в розмірі 23620,00 грн.
Спір виник з підстав того, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню, а відповідач проти цього заперечує.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Надання державними органами земельних ресурсів послуг на платній основі врегульовано спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» від 15.06.2001 року № 97/298/124 (далі-наказ № 97/298/124).
Тетіївського районного відділу земельних ресурсів є державним органом, який діє на підставі Положення та керується в своїй діяльності Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України та наказами Державного комітету земельних ресурсів України.
Відповідно до п.п. 2 п. 6 Положення, позивач має право надавати в установленому законодавством порядку послуги на платній основі.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади. Їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, при наданні позивачем послуг на платній основі, зокрема висновків за плату фізичним особам, позивач керувався Наказом № 97/298/124 та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» (далі Постанова від 01.11.2000 р. № 1619).
Відповідно до таблиці 6.1 Наказу № 97/298/124 встановлюється вартість послуг, що надаються на платній основі.
Висновок про наявність обмеження та обтяження на земельну ділянку надається органом земельних ресурсів при складанні документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Необхідність такого висновку встановлена ст. 56 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних осіб або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, в тому числі на умовах оренди; акт прийоми-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
Згаданий перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні сервітути надається органам земельних ресурсів у вигляді висновку, що передбачено п. 4 п. 1.16 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року № 43, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647.
Таким чином, висновок про наявні обмеження та обтяження на земельну ділянку є одним з перелічених документів, на підставі яких здійснюється оформлення права власності на землю, яке, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, виникає після одержання її власником правовстановлюючого документа-Державного акта на право власності на землю.
В свою чергу довідки, що надавались фізичним особам, обов'язково містять реквізити правовстановлюючого документа, його номер та серію.
Отже, на момент отримання довідки право на земельну ділянку власником має бути вже оформлено, а довідка, в свою чергу, надає інформацію щодо фактичного стану земельної ділянки, що використовується, з зазначенням головних критеріїв, які певним чином характеризують цю ділянку.
Враховуючи вищевикладене, висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки та довідки про правовий статус, кількість і якісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель серед власників і користувачів -є документами, різними за своєю правовою суттю.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення» його дія поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва. Тетіївський районний відділ земельних ресурсів є територіальним органом влади, державною установою (відповідно до довідки статуправління -орган державної влади, а не підприємством чи організацією, як зазначено в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Кошти, що отримуються відділом земельних ресурсів на виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі, не є виручкою, а бо доходом відділу, а є власністю держави, оскільки відповідно до п. 7 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, кошти, отриманні за виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються на відшкодування витрат пов'язаних з виконанням робіт з ведення Державного земельного кадастру. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) -це кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси. Отже, кошти, що надійшли за надані позивачем послуги, не є його власним доходом, а є доходом бюджету. З матеріалів справи (довідка № 1667 від 09.11.2006 року) вбачається, що спеціального фонду від Тетіївського районного відділу земельних ресурсів надійшло за 2005 рік - 23513 грн.., за 9 місяців 2006 року - 10026 грн. Використання зазначених коштів здійснюється за статтями видатків затверджених Київським обласним головним Управлінням земельних ресурсів.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі. В межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав покладання відповідальності, передбаченої ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», на позивача.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 86, ст. 94, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, господарський суд Київської області, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Видати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 337 від 29.11.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Карпечкін Т.П.