Запорізької області
22.11.07 Справа № 13/587-37/373-8/485/07
Суддя Попова І.А.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3», м. Дніпропетровськ
До відповідача Державного підприємства “Національна акціонерна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція», Запорізька область, м.Енергодар
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача: Младенова Л.О., дов. від 02.01.2006 р.
Відповідача: Іванова Н.М., дов. ВЕЛ 283290 від 06.02.2007 р.
Заявлено позовні вимоги по стягнення 100260 грн. основного боргу, 16277 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 8125 грн. 06 коп. річних процентів за договором підряду № 38-КРЄ-2001 від 28.11.2001 р.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.09.2007 р. справу № 13/587-37/397 на підставі ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області. Ухвалою від 25.09.2007 р. справу прийнято до провадження суддею Поповою та присвоєно номер № 13/587-37/397-8/485/07.
В судовому засіданні оголошувалася перерва, вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 22.11.2007 р.
Позивачем заявлено про зменшення розміру позовних вимог (додано до справи 22.11.2007 р.). Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву прийнято судом.
Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 99421 грн. 70 коп. основного боргу, 27340 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування зазначає, що 28.11.2001 р. з відповідачем укладено договір підряду № 38-КРЄ-2001. Згідно договору та протоколу розбіжностей позивач зобов'язався виконати підрядні роботи на об'єкті відповідача на суму 149766 грн. Позивачем виконано робіт згідно актів приймання-передачі на суму 121284 грн. Відповідач здійснив часткову оплату в сумі 21862,20 грн. Позивач вказує, що на момент підписання акту введення об'єкта в експлуатацію 22.05.2003 р. заборгованість відповідача склала 99421 грн. 80 коп., яка так і не була ним сплачена. Позивач просить відповідно до ст.ст. 625, 837 ЦК України стягнути 99421,80 грн. боргу, 27340 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих з липня 2003 р. до січня 2006 р.
Відповідач заявлені вимоги не визнав. Додаткових письмових пояснень після прийняття справи до провадження господарським судом Запорізької області не надав, представник відповідача послався на виклад заперечень, зроблених ним у попередніх судових засіданнях. Згідно цих пояснень роботи по договору і додатковій угоді до нього були виконанні позивачем в 2001 -2003 р.р., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, а саме: за грудень 2001 р. -на суму 89672,40 грн., за жовтень 2002 р. - на суму 15141,60 грн., за листопад 2002 р. - на суму 6721,20 грн., за березень 2003 р. - на суму 10587,60 грн., всього на суму 122122,80 грн. В свою чергу, ВП ЗАЕС здійснив часткові розрахунки на суму 68649,20 грн. шляхом перерахування грошових коштів і проведення заліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується платіжним дорученням № 6446 від 26.11.2002 р. на суму 15141,60 грн., платіжним дорученням № 7583 від 16.12.2002 р. на суму 6721,20 грн., заявою № 42-08/8881 від 29.07.2005 р. про залік однорідних вимог на суму 52507,88 грн. Строк виконання зобов'язань був визначений моментом підписання довідок про вартість виконаних робіт протягом 20 днів (п.п. 4.1, 4.2 договору). Тобто з моменту неотримання грошових коштів протягом 20 днів після підписання довідок про вартість виконаних робіт позивач повинен був дізнатися про порушення свого права і з цієї дати необхідно відраховувати початок перебігу строку позовної давності. Позивач дізнався про порушення свого права після спливу 20-денного строку з моменту підписання довідок про вартість виконаних по договору № 38-КРЄ-2001 робіт. Таким чином, встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності для стягнення заборгованості по договору № 38 КРЄ-2001 сплив до пред'явлення ВАТ “ЕПМ-3» позову до господарського суду. Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Письмової заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності відповідачем не зроблено. На обґрунтування своїх доводів відповідачем надано виписку з регістра аналітичного обліку між ВП ЗАЕС та ВАТ ЕПМ-3 станом на 01.11.2007 р., за якою заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2007 р. відсутня.
Заслухавши представників сторін, дослідивши додані матеріали, суд встановив:
Постановою ВГС України від 12.07.2007 р. скасовані рішення попередніх інстанцій по даній справі та направлено справу на новий розгляд. Судовою колегією ВГСУ зазначено, що при вирішенні спору не з'ясовано коли ж було підписано акт приймання об'єкта в експлуатацію, оскільки в матеріалах справи містяться як акт від 22.05.2003 р. (а.с.187-188), так і акт без зазначення дати складання, проте затверджений директором ВП ЗАЕС 02.06.2002 р. (а.с.189-192), та коли ж у відповідача виник обов'язок остаточного розрахунку перед позивачем і, відповідно, розпочався перебіг позовної давності, та чи взагалі є визначеним, виходячи зі змісту ст. 4 договору, строк виконання відповідачем обов'язку з оплати робіт, виконаних позивачем, чи він має визначатись згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України.
З урахуванням зазначеного в постанові судом встановлено:
На підставі укладеного сторонами договору підряду № 38 КРЄ-2001 від 28.11.2001 р., позивач зобов'язався в межах договірної ціни виконати на власний ризик, власними та залученими силами всі передбачені замовленням електромонтажні роботи по системі контролю за роботою свердловин госп.питного водопостачання ВП ЗАЕС (СМ №2-1-1/2/Р), здати об'єкт в експлуатацію відповідачу, усунути недоробки, які виникнуть в межах гарантійних строків експлуатації об'єкта з підстав неякісного виконання робіт, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт. Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт, доручених для виконання позивачем, складає 156460 грн. Відповідно до п. 8.1 договору здача-приймання робіт після їх завершення проводиться у відповідності до норм і правил та оформлюється актом вводу об'єкта в експлуатацію. Порядок та поетапність приймання зобов'язань сторін визначено ДБН. Відповідно до договору, сторони встановили такий порядок розрахунків: відповідач щомісяця в строк до 20 числа поточного місяця, надає позивачу акт виконаних робіт (ф. КБ-2в). Уповноважений представник відповідача на протязі трьох днів перевіряє реальність акту та підписує його в частині виконаних робіт (ф. КБ-3, підписаної сторонами). Кінцевий розрахунок за виконані роботи з позивачем проводиться після підписання акту приймання об'єкта в експлуатацію. Відповідач вправі затримати кінцевий розрахунок за виконанні роботи до усунення недоліків та дефектів, виявлених при прийманні об'єкта в експлуатацію (п. 4.1 договору), відповідач проводить щомісячні проміжні платежі на підставі довідки про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 20 днів з моменту підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) (п.4.2 договору).
На виконання договору позивач в грудні 2001 р. та березні 2003 р. виконав замовлені роботи по договору на суму 100260 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належно оформленими та підписаними сторонами Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2001 р. на суму 89672 грн. 40 коп., за березень 2003 р. на суму 10587,60 грн. (типової форми КБ-3), які були прийняті відповідачем за актом приймання виконаних робіт за грудень 2001 р. та актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2003 р. (типової форми КБ-2в). Відповідач не оспорив факт прийняття робіт за договором.
Платежі за зазначеними актами є предметом даного судового розгляду. Відповідно до ст.. ст.. 161, 162 ЦК УРСР, ст.ст.. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватися належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором підряду. Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР, ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно ст. 342, ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості у встановленому порядку та у зазначеному в актах розмірі.
Що стосується застосування судом наслідків спливу строків позовної давності, суд зазначає:
Відповідно до ст.. 256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 264 ЦК України встановлено правило за яким перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Як свідчать наявні матеріали (л.с. 33) станом на 01.10.2004 р. сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, за яким відповідач визнав заборгованість перед товариством “Електропівденмонтаж-3» за договором № 38-КРЄ від 28.11.2001 р. в сумі 100260 грн.
Таким чином, відповідач визнав, що зазначена в акті сума є його борговим зобов'язанням, внаслідок чого відбулося переривання строку позовної давності (таку правову позицію викладено в постанові ВГСУ від 18.10.2007 р. по справі № 26/42/07-8/158/07). Позов заявлено позивачем у межах встановленого строку позовної давності.
Внаслідок вкладеного, що стосується строків позовної давності за вимогами, що розглядаються, суд не вбачає підстав вважати їх такими, що сплинули на час подання до суду позову, що розглядається (серпень 2005 року).
Що стосується розміру заборгованості відповідача, вимоги про стягнення якої підлягають задоволенню, суд виходить з встановленого:
На момент подання позову позивач виходив із суми боргу, визнаної ВП “ЗАЕС» у акті звірки взаєморозрахунків. При цьому, як свідчать матеріали, в грудні 2003 р. позивачем на адресу відповідача направлено листа про проведення взаємозаліку, який було розглянуто робочою групою лише 26.07.2005 р., про що свідчить протокол № 75 (л.с. 163) Взаємозалік проведено на суму 53507 грн. 88 коп., про що позивач був повідомлений лише листом від 29.07.2005 р.
Крім того, позивач вказує, що зобов'язання відповідача були зменшені по формі № КБ-3 за грудень 2001 р. до суми 67810,20 грн., оскільки не додано до форми доказів на підтвердження певних витрат (транспортних).
Таким чином, з урахуванням встановленого та вищенаведеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення боргу у сумі 45913,92 грн.
Що стосується нарахування втрат від інфляції грошових коштів, яке здійснено відповідачем з липня 2003 р. до 2005 року в сумі 27340 грн. (згідно доданого розрахунку), суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню в сумі 25447,40 грн. (з урахуванням здійсненого у липні 2005 р. зарахування взаємних вимог).
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Національна акціонерна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (Запорізька область, м.Енергодар, ЄДРПОУ 19355964) на користь Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3» (49127, м.Дніпропетровськ, вул.. 20 років Перемоги, 77, ЄДРПОУ 00121815) 45913 грн. 92 коп. основного боргу, 25447 грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 781 грн. 63 коп. судових витрат. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 25 грудня 2007 року.