Справа № 161/19722/24
Провадження № 2/161/1118/25
15 січня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О. М.,
при секретарі судового засідання Жежерун Д.А.,
представників позивача Нечая Б.Б., Милайчука П.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
1. Описова частина рішення.
1.1 Стислий виклад позиції позивача.
24 жовтня 2024 року Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» (далі - позивач, ДКП «Луцьктепло») звернулося до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - відповідач-3, ОСОБА_3 , а разом - відповідачі) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача надає послуги з теплопостачання в багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_1 . В цьому будинку здійснюється опалення приміщень загального користування.
Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку, але, за твердженням позивача, не вносять кошти за послугу з опалення приміщень загального користування.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії (змінної частини) витраченої на загальнобудинкові потреби задля опалення будинку в розмірі 17 202,30 грн.
Присутні у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
1.2. Стислий виклад заперечень відповідачів.
Своїм правом взяти участь у слуханні справи у відкритому судовому засіданні та надати свої позиції стосовно позову скористався лише відповідач-1.
Цей відповідач, як і інші відповідачі, письмового відзиву на позов не подавав, але під час судового засідання позов заперечив та пояснив, що його квартира обладнана індивідуальною системою опалення і послугами позивача, як постачальника теплової енергії, він не користується.
Стосовно витрат на загальнобудинкові потреби вказав, що загальні приміщення у багатоквартирному будинку не опалюється, оскільки він самостійно перекриває відповідне опалення у під'їзді.
З цих підстав вважає, що позивач не вправі нараховувати йому плату за послугу з постачання теплової енергії (змінної частини) витраченої на загальнобудинкові потреби задля опалення та просить суд відмовити у задоволенні позову.
1.3. Заяви, клопотання учасників справи, а також інші процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та ухвалено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомленням (виклику) учасників справи.
На адресу суду 01 листопада 2024 року надійшла заява відповідача ОСОБА_1 з проханням призначити розгляд справи з викликом учасників справи, у зв'язку з тим, що він бажає викласти свої заперечення стосовно позову.
Ухвалою суду від 01 листопада 2024 року вирішено розглядати справу з викликом учасників справи та призначено справу до судового розгляду.
Під час судового засідання 02 грудня 2024 року відповідач-1 просив суд долучити до матеріалів справи копію робочого проекту визначення тепловіддачі існуючих стояків і магістральних трубопроводів квартири за адресою АДРЕСА_3 . Ухвалою суду, яка занесена у протокол судового засідання, це клопотання задоволено, а відповідні докази долучені до матеріалів справи.
2. Мотивувальна частина рішення.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з таких мотивів.
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 , де розташований багатоквартирний будинок. Вказані обставини сторонами не оспорюються, а факт визначення позивача виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у м. Луцьку підтверджується рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 24 вересня 2013 року №577-1, яке опубліковане у відкритому доступі за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-vykonavciv-zhytlovo-komunalnyh-poslug-u-zhytlovomu-fondi-komunalnoyi-vlasnosti .
Згідно перевірених судом відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 , з 1998-1999 років.
З наданих позивачем розрахунків слідує, що на квартиру за адресою АДРЕСА_3 нарахована плата за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби за період з листопада 2022 року по вересень 2024 року у розмірі 16 764,94 грн., а також за абонентське обслуговування опалення за період з лютого 2021 року по вересень 2024 року у розмірі 437,36 грн. Загальний розмір заборгованості становить 17 202,30 грн.
Згідно наданого відповідачем-1 робочого проекту визначення тепловіддачі існуючих стояків і магістральних трубопроводів квартири за адресою АДРЕСА_3 , ця квартира від'єднано від системи централізованого опалення та обладнання індивідуальним опаленням. Ці обставини сторонами не заперечуються.
Отже, зі встановлених судом обставин слідує, що спірні правовідносини виникли з приводу постачання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачам у вигляді теплової енергії (змінної частини) витраченої на загальнобудинкові потреби багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також на абонентське обслуговування цієї послуги.
2.2. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду?
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В свою чергу, частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З аналізу вищенаведених положень матеріального та процесуального закону слідує, що передумовою звернення особи до суду є наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи законного інтересу.
Зі змісту доводів позову слідує, що позивач вказує на порушення з боку відповідачів свого права, як постачальника житлово-комунальної послуги, на отримання плати від відповідачів, як споживачів цих послуг, які проживають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 . Відповідач-1 заперечує обґрунтованість позовних вимог та вважає, що права позивача не порушував.
З цього слідує, що між сторонами дійсно існує спір стосовно оплати житлово-комунальних послуг, а відповідачами у справі визначені особи, які дійсно мають відповідати за пред'явленими вимогами. Тому цей спір між сторонами може бути вирішений судом в порядку позовного провадження.
2.3. Нормативне регулювання спірних правовідносин.
Як вже зазначав суд вище, спірні правовідносини виникли з приводу постачання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачам у вигляді теплової енергії (змінної частини) витраченої на загальнобудинкові потреби багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також на абонентське обслуговування цієї послуги, а тому врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII), Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII (далі - Закон №2119-VIII), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (далі - Правил №830).
Частина першою та третьою статті 9 Закону №2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2 частини другої статті 10 Закону №2119-VIII визначено, що визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
При цьому у частині шостій статті 10 цього ж Закону зроблено застереження, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Крім того, в абзаці 6 пункту 14 Правил №830 визначено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
2.4. Позиція суду.
Одним із аргументів позивача є те, що оскільки відповідачі, зареєстровані у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , на підставі ч.3 ст.9 Закону №2189-VIII вони несуть солідарну відповідальність за надані ним житлово-комунальні послуги.
Суд погоджується з таким аргументом та зазначає, що дійсно всі відповідачі у справі є дієздатними та повнолітніми особами, які у встановленому порядку були зареєстровані у квартирі за адресою АДРЕСА_3 . в період, з яких була нарахована спірна заборгованість, а тому, з огляду на положення ч.3 ст.9 Закону №2189-VIII вони несуть солідарну відповідальність за надані ним житлово-комунальні послуги та мають відповідати за цим позовом.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що його квартира відокремлена від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та обладнана індивідуальним опаленням, адже з огляду на положення пункту 2 частини другої, частини шостої статті 10 Закону №2119-VIII, абзаці 6 пункту 14 Правил №830 таке відокремлення не звільняє відповідачів від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Також суд відхиляє посилання відповідача-1 на те, що місця загального користування у будинку за адресою АДРЕСА_1 , не опалюється, бо він самостійно перекриває опалення у під'їзді, оскільки ці обставин будь-яким належними та допустимими доказами не підтверджені. Також не додані докази, що відповідач-1 отримував погодження інших співвласників багатоквартирного будинку, або відповідного об'єднання співвласників, на одноособове перекриття опалення у під'їзді, як місця загального користування, якщо таке перекриття мало місце.
В цьому контексті суд також вважає за необхідним зауважити, що належним доказом порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг або зміною їхніх споживчих властивостей, згідно положень пункту 9 частини першої статті 7, статті 27 Закону №2189-VIII є відповідний акт-претензія. Відповідач-1, стверджуючи про відсутність з боку позивача опалення місць загального користування (під'їзду), відповідного акту-претензію не надав.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що оскільки відповідачі, як особи, які мешкають та зареєстровані у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , зобов'язані відшкодувати позивачеві витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, враховуючи, що будь-якого аргументованого контррозрахунку на розрахунки позивача відповідачі не надали, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
2.5. Щодо розподілу судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольнив позовні вимоги повністю, з відповідачів, у рівних частках, на користь позивача, слід стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., який був сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії (змінної частини) витраченої на загальнобудинкові потреби задля опалення будинку в сумі 17 202,30 грн. (сімнадцять тисяч двісті дві гривні тридцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» судові витрати по справі, а саме: 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору, тобто, по 1 009,33 грн. (одна тисяча дев'ять гривень тридцять три копійки) з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: Державне комунальне підприємство «Луцьктепло», адреса місцезнаходження: 43021, м. Луцьк, вул. Гул.-Артемовського, 20, ЄДРПОУ 30391925.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений та підписаний 16 січня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Олександр ГРИНЬ