Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
14.01.2025м. ХарківСправа № 922/3488/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод перетворювальної техніки" (вул. Молодогвардійська, буд.6, майданчик 2а, корп. 51, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ: 39578141)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південелектропроект" (пр. Московський, буд. 199, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ: 35700489)
про стягнення 1461000,48 грн
за участю представників:
позивача - Явтушенко О.А., в режимі відеоконференції,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод перетворювальної техніки" (код ЄДРПОУ: 39578141) 02.10.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південелектропроект" (код ЄДРПОУ: 35700489) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 1461000,48 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору № 19-05/21 від 19.05.2021 та приписів чинного законодавства, не здійснив у повному обсязі оплату за поставлену позивачем продукцію згідно з видатковою накладною № 24 від 04.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод перетворювальної техніки" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/3488/24 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Протокольною ухвалою господарського суду від 19.12.2024 підготовче провадження у справі № 922/3488/24 закрито; розгляд справи по суті призначено на 14.01.2025 о 15:10.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.01.2025, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та зазначила, що позивач надасть до суду докази витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з моменту ухвалення рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив.
Копії ухвал від 07.10.2024, 05.11.2024, 21.11.2024 та 19.12.2024, надіслані на адресу відповідача, повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
19.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод перетворювальної техніки" (позивач), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південелекропроект" (відповідач), як покупцем, було укладено Договір № 19-05/21.
За умовами вказаного Договору (п. 1.1), постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію згідно специфікацій в асортименті, кількості, в строки та за ціною, узгодженою сторонами в рахунках, які є невід'ємними частинами даного Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити зазначену продукцію.
Згідно з п. 3.1 Договору, загальна сума договору складається з суми всіх видаткових накладних.
Умови розрахунку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.
Специфікацією № 2 (додаток № 2 до Договору) сторони обумовили найменування, кількість, ціну продукції, постачання якої позивач мав здійснити на адресу відповідача.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивачем було здійснено на адресу відповідача поставку товару згідно зі специфікацією № 2. Поставка здійснювалася декількома партіями, вся продукція була прийнята відповідачем. Загальна вартість продукції, визначеної Специфікацією № 2 складала 2884472,40 грн, у т.ч. ПДВ 20% 480745,40 грн.
Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої продукції належним чином не виконав, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 1461000,48 грн.
Так, зокрема, на теперішній час відповідачем не повністю сплачено за продукцію, поставлену згідно з видатковою накладною № 24 від 04.10.2021 (найменування товару: діоди ДЛ 161-200-16 УХЛ2 ц у кількості 1505 шт.; діод ДЛ 171-320-12 УХЛ 2) на суму 2835720,48 грн.
Поставка вказаної партії продукції підтверджується товарно-транспортною накладною № Р24 від 04.10.2021.
30.09.2024 позивачем було виставлено рахунок на оплату вказаної партії товару на суму 2835720,48 грн.
Відповідач, в свою чергу, частково оплатив вказану продукцію, на суму 1374720,00 грн (згідно з Актом звіряння, відповідач здійснив оплату 07.10.2021 на суму 850720,00 грн, 29.10.2021 - на суму 324000,00 грн; 17.11.2021 - на суму 200000,00 грн).
Таким чином, несплаченою залишилась решта вартості поставленої продукції у розмірі 1461000,48 грн.
Як вказує позивач, усі спроби протягом тривалого часу врегулювати спір у позасудовому порядку з боку позивача виявилися марними.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов"язання припиняється виконанням , проведеним належним чином (ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України)
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Факт передачі позивачем відповідачу товару та його вартість підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Строк оплати наданих товару, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, є таким, що настав.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 1461000,48 грн боргу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південелектропроект" (пр. Московський, буд. 199, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ: 35700489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод перетворювальної техніки" (вул. Молодогвардійська, буд.6, майданчик 2а, корп. 51, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ: 39578141) - заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 1461000,48 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 21915,01 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "16" січня 2025 р.
Суддя Н.М. Кухар