вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" січня 2025 р. Справа № 911/193/25
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
На виконання вимог ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_1 у заяві б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) зазначає, що змушений був укладати кредитні договори, зокрема, з метою збереження власного бізнесу, оскільки, за твердженням заявника, для створення інтернет-магазину ним було найнято працівників та внесено передплату у розмірі 1 000 доларів США за їх послуги, які фактично не були надані.
Крім цього, заявник зазначає, що у нього було викрадено інструмент вартістю близько 2 000 доларів США для проведення будівельних робіт. Також, за твердженням боржника, поліцією було розпочато розслідування за фактом крадіжки, проте інструмент не було знайдено, а будь-якої компенсації ним не отримано.
Проте, судом встановлено, що матеріали заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) не містять жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До поданої ОСОБА_1 заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, додано конкретизований список кредиторів боржника, проте, зазначені у ньому відомості щодо переліку кредиторів, номерів та дат кредитних договорів, а також розміру кредиторських вимог потребують уточнення та належного документального підтвердження.
Так, у матеріалах заяви наявні заява-анкета про надання банківських послуг № 1-4HX9CQ від 18.05.2021 (зміна умов користування банківськими послугами) до заяви-анкети про надання банківських послуг № 1-4HX9CQ від 18.05.2021 та паспорт споживчого кредиту на суму 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн, укладені між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Отп Банк», проте жодних пояснень щодо цих обставин заявником не надано, а даний кредитор у конкретизованому списку кредиторів не зазначений.
Крім цього, суд звертає увагу, що з доданих заявником документів та відомостей з конкретизованого списку кредиторів вбачається, що строк виконання договорів, укладених між боржником та певними фінансовими установами, а саме: Акціонерним товариством «Універсал Банк» (договір № 26201307361804 від 10.03.2020); Акціонерним товариством «ПриватБанк» (договір № 26206300927601 від 21.09.2012); Акціонерним товариством «Сенс Банк» (договір № 56504753 від 02.08.2021) не настав.
Також, некоректно зазначено дату строку виконання кредиту за договором №007400936 від 14.09.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК» Європейська агенція з повернення боргів», а саме - 31.12.2117, що унеможливлює встановлення судом строку виконання вказаного кредитного договору, оскільки сам вищезазначений договір відсутній.
При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено наявність договору з Акціонерним товариством «Альфа Банк» (нині «Сенс Банк») № 501273201 від 26.10.2020, відомості про який у наданому конкретизованому списку кредиторів відсутні, а примірники договорів, про які заявником було зазначено, до заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) не додано.
Крім цього, судом встановлено, що у матеріалах заяви відсутні також й інші кредитні договори, а саме договір № 007400936 від 14.09.2018 (ТОВ «ФК» Європейська агенція з питань повернення боргів») та договір № 26206300927601 від 21.09.2012 (АТ «ПриватБанк»); а договори, укладені з Акціонерним товариством «Універсал Банк» та з Акціонерним товариством «ПУМБ» - надані у нечитабельному вигляді, що унеможливлює встановлення судом їх змісту.
На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 було надано скріншоти (ст. 183, 188, 244-245) мобільних додатків банків та/або мікрофінансових установ (у суду відсутня можливість встановити джерело походження інформації). Проте, суд зазначає, що не може брати вказані до уваги вищезазначені скріншоти, оскільки вони не є належними та допустими доказами, в розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Крім того, у наданому конкретизованому списку кредиторів заявник посилається на наявність у матеріалах справи кредитного звіту ТОВ "Українське бюро кредитних історій" як на підтвердження існування договірних та, відповідно, грошових зобов'язань, а також їх розміру.
Проте, суд зазначає, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, суд враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Таким чином, наданий заявником кредитний звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій" хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням, а отже подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Отже, кредитний звіт "Українське бюро кредитних історій" не може бути єдиним належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, а кредитна заборгованість має підтверджуватись належними та допустими доказами, якими можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Враховуючи вищевикладене, заявник, з метою належного виконання п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов'язаний подати належні та допустимі докази наявності заборгованості та їх розміру, а також кредитні договори, що стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ та на відсутність яких судом було вказано вище.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Суд звертає увагу, що вимоги щодо змісту та положень плану реструктуризації боргів містяться у ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, доданий до заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проект плану реструктуризації боргів не містить інформацію щодо черговості задоволення вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Крім того, судом встановлено розбіжності між наведеними у проекті плану реструктуризації відомостями щодо загальної суми щомісячних витрат заявника. Так, ОСОБА_1 зазначено, що загальні витрати боржника в місяць становлять 6 528 грн (з них - 3 028 грн необхідний прожитковий мінімум, 3 500 грн плата за комунальні послуги). Водночас, в наданому нижче по тексту проекту плану реструктуризації розрахунку зазначено іншу суму щомісячних витрат - 1 972 грн. Письмових пояснень щодо цих обставин суду не надано.
Відповідно до п. 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Так, до заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) надано рахунок КП «БучаСервіс» від 04.09.2024 за надання послуг з водопостачання та водовідведення за серпень 2024 року та рахунок ПКПП «Теплокомунсервіс» від 11.11.2024 за надання послуг з опалення за жовтень 2024 року.
З даних документів вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість перед вказаними установами у розмірі 4 218 грн 71 коп. та 21 171 грн 02 коп. відповідно.
Проте, жодних пояснень щодо цих обставин заявником не надано, докази погашення заборгованості за сплату комунальних послуг у матеріалах заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) відсутні, а КП «БучаСервіс» та ПКПП «Теплокомунсервіс» у конкретизованому списку кредиторів не зазначено.
До заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність також надано розписку від 12.12.2024 наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 , 28.08.1971 р., повідомляю суд, що фактично не отримую доходів від здійснення підприємницької діяльності, на підтвердження надаю Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 14.10.2024. Однак маю підробіток та щомісячно отримую дохід у сумі 8 500 грн».
Суд зазначає, що не може брати до уваги надану заявником розписку, оскільки вона не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності у заявника іншої роботи, окрім здійснення підприємницької діяльності, та, відповідно, отримання ним зазначеного доходу, в розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- належні та допустимі докази на підтвердження викладу обставин, що стали підставою для звернення до суду;
- уточнений конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- доказів щодо обставин, викладених у поданих заявником власноручних розписках в частині підробітку та отриманого доходу;
- план реструктуризації боргів боржника, приведений у відповідність до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- копії договорів, укладених між банківськими установами - кредиторами боржника, на підставі яких виникли грошові зобов'язання та, в подальшому, заборгованість;
- докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 30.12.2024 (вх. № 4505 від 13.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лутак