ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.01.2025Справа № 910/11492/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia
до Державна служба України з безпеки на транспорті
про стягнення 34 000,00 грн.
Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогою про стягнення безпідставно сплаченої суми адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 322470 від 25.11.2021 позивачем сплачено до Державного бюджету України штраф у розмірі 34 000,00 грн., в той же час вказана постанова скасована в судовому порядку, у зв'язку з чим вказані грошові кошти є такими, що отримані безпідставно та підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.09.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
09.10.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що повернення з державного бюджету помилково або надміру зарахованих грошових коштів регулюється Порядком про повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Постановою про застосування адміністративного-господарського штрафу № 322470 від 25.11.2021, винесеною начальником західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на позивача накладено штраф у сумі 34 000,00 грн. за порушення нерезидентом вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт".
29.11.2021 позивачем сплачено до Державного бюджету України штраф у розмірі 34 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 59592619 від 29.11.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 у справі № 380/1195/22 визнано протиправною та скасовано постанову західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 322470 від 25.11.2021 у сумі 34 000,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із перебуванням грошових коштів позивача в Державному бюджеті України без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок повернути кошти у розмірі 34 000,00 грн.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.
Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 24.09.2016 у справі № 6-122цс14).
Таким чином, сплачена до Державного бюджету України сума адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь платника згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України як така, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави.
Аналогічній висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/5880/21.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки підстава на якій позивачем була сплачена сума штрафу у розмірі 34 000,00 грн. скасована в судовому порядку, то такі кошти утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, а відтак сума у розмірі 34 000,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Стосовно заперечень відповідача суд звертає увагу на те, що аналогічні спірним правовідносини вже були предметом дослідження Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/5880/21 та у постанові від 08.08.2023 зазначено наступне.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзаци перший і п'ятий пункту 5 розділу І Порядку №787).
У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 Цивільного кодексу України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частини перша та друга статті 1212 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 34 000,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Polska, ul. Lubomirskich 1B, 37-200 Przeworsk (podkarpackie), kod 651555900) Польща, вул. Любомирських, 1В 37-200, Пшеворск, ідентифікаційний код 651555900) 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. штрафу.
3. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9; код 39816845) на користь Tank Trans Polska Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Polska, ul. Lubomirskich 1B, 37-200 Przeworsk (podkarpackie), kod 651555900) Польща, вул. Любомирських, 1В 37-200, Пшеворск, ідентифікаційний код 651555900) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак