"19" листопада 2007 р.
Справа № 6/648/07
за позовом
Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо»
до відповідача
ДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва
про
Скасування повідомлення -рішення
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Трушлякова Н.І.
Від відповідача
Кириленко Л.П., Усатенко Т.М.
Суть спору: 20.08.2007року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення від №001648150, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку за 2006р. на загальну суму 18485,36.
Товариство звернулося з позовом про скасування рішення, посилаючись на те, що він звільнений від сплати податку як заклад фізичної культури та спорту.
Відповідач позов не визнав, вказавши, що товариство не зазначено в переліку підприємств звільнених від сплати податку в ст.72 Закону України від 20.12.2005 № 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п.4 ст.12 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII “Про плату за землю» від земельного податку звільняються вітчизняні заклади фізичної культури та спорту.
Згідно довідки, наданої Миколаївською обласною державною адміністрацію (а.с.52) позивач відноситься до закладів фізичної культури та спорту.
Таким чином, рішення податкової служби є неправомірним і підлягає скасуванню.
Закон України від 20.12.2005 № 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік» не є законом про оподаткування і ним не можуть змінюватися пільги щодо оподаткування (ст.1 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII Про систему оподаткування»).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва №001648150 від 20.08.2007р.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя