07.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/236/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Виродов Антон Юрійович (поза межами приміщення суду) - від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" - витяг з ЄДР
від відповідача: Земляний Олексій Юрійович (в залі суду) - від АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" - адвокат, довіреність № 173 від 05.12.2024р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/236/24 (суддя Новікова Р.Г., повний текст рішення складено 26.07.2024)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Енерджі» м.Київ
до Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» м. Покров
про стягнення суми боргу в розмірі 16 067 659 грн 19 коп
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми боргу в розмірі 16 067 659 грн 19 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024, у даній справі, позов задоволено повістю.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 00190928; місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд. 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (ідентифікаційний код: 41963985; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 13-Б) суму боргу в розмірі 16? ??067 659 грн 19 коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 241? ??014 грн 89 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до підписаного сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії №1108 від 31.03.2022 позивач поставив відповідачу у березні 2022 року електричну енергію в обсязі 5255630,00кВт*год за ціною 2,54769грн за 1кВт*год, на загальну суму 16067659грн19коп (з ПДВ). Відповідач не оспорював обсяг поставленої позивачем у березні 2022 року електричної енергії та її вартість.
Докази оплати відповідачем суми боргу в розмірі 16067659грн19коп в матеріалах справи відсутні. Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 16067659грн19коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 16067659грн19коп підлягають задоволенню.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/236/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що ТОВ "Юнайтед Енерджі" не було дотримано умов Договору щодо своєчасності, повноти формування та надання АТ "Покровський ГЗК" рахунку на оплату.
За доводами апелянта, ПРРЕЕ містять спеціальні норми, які встановлюють спеціальний порядок оплати поставленої електроенергії шляхом формування платіжного документа (рахунку) для оплати, на який не може розповсюджуватись загальний підхід до виконання договірних зобов'язань, і який не може довільно змінюватись сторонами договору.
Призупинення роботи підприємства, простій працівників унеможливило виконання АТ «Покровський ГЗК» господарської, в т.ч. фінансової діяльності підприємства належним чином.
Скаржник посилається на те, що військова агресія російської федерації призвела до неможливості АТ “Покровський ГЗК» виконати зобов'язання за Договором № 22/02/15-2 від 15 лютого 2022 про постачання електричної енергії споживачу.
На переконання скаржника, строк виконання зобов'язань за договором №22/02/15-2 від 15.02.2022 про постачання енергії споживачу відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Зазначені обставини були залишені без уваги господарським судом Дніпропетровської області під-час розгляду справи та винесенні оскаржуваного рішення. Господарський суд не надав зазначеним обставинам справи належної правової оцінки.
Апелянт зазначає, що Додатком 2 спірного Договору «Комерційна пропозиція» визначено термін його дії: з 01.03.2022 до 30.04.2022 включно. При цьому в Договорі № 22/02/15-2 відсутні будь-які посилання, що термін дії договору продовжується та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами. Отже, термін дії Договору № 22/02/15-2 сплив - 30.04.2022 року, а тому у Відповідача відсутні будь-які підстави для виконання зобов'язань за ним.
Скаржник не погоджується з відмовою Господарським судом Дніпропетровської області у задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи, та вважає ухвалу про відмову такою, що винесена із порушенням норм процесуального права, оскільки Відповідач вважає необґрунтованою та непідтвердженою заявлену Позивачем суму заборгованості, яка є предметом позову в даній справі і зважаючи на специфіку функціонування ринків електричної енергії та, зокрема, в частині розрахунків, для належного з'ясування обставин розрахунків між сторонами існує необхідність застосування спеціальних знань, у такому випадку, висновок експерта з запропонованих питань є єдиним належним доказом, що надає вичерпну відповідь щодо правильності визначення цін на електричну енергію за спірним Договором. Встановлення таких обставин лише судом неможливо.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.08.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/236/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/236/24.
14.08.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/236/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.01.2025 об 11:00 годин.
05.08.2024 від Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому останній просить призначити у справі № 904/236/24 судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: " ... Чи відповідає документальне оформлення взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ». з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» за Договором № 22/02/15-2 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2022 року чинним нормативним вимогам?
Чи підтверджується документально та нормативно правильність розрахунку ціни електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу" електричної енергії №1108 від 31.03.2022 року у відповідності до умов Договору № 22/02/15-2 про Постачання електричної енергії споживачу від 15:02.2022 року?.
Чи підтверджуєтеся документально обсяг та вартість електричної енергії, визначені в рахунку на оплату № 877 від 31,.03.2022'у відповідності до Акту № 1108 купівлі- продажу електричної енергії від 31.03.2022 та Договору № 22/02/15-2 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2022 року?
Чи підтверджується документально та нормативно заборгованість Акціонерного товариства «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» за Договором № 22/02/15-2 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2022 року на суму 16 067 659, 19 гри?
Якою буде документально та нормативно обґрунтована вартість електричної енергії, прийнятої Акціонерним товариством «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у березні 2022 року за Договором № 22/02/15-2 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2022 року? " Проведення судової експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції ' України (ідентифікаційний код юр. особи: .02883133, 61177, Харківська обл., м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8А).
Клопотання про призначення експертизи мотивовано тим, що «… між ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» була укладена Додаткова угода № 4 від 17.02.2022, якою вносилися зміни до Комерційної пропозиції До Договору № 22/02/15-2 в частині наведених вище алгоритмів розрахунку ціни, внаслідок чого порядок розрахунків неодноразово змінювався.
У свою чергу, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не долучено до позовної заяви жодного розрахунку вартості електричної енергії, заборгованість за якою є предметом стягнення в даній справі. Долучена до позовної заяви копія акту купівлі-продажу електричної енергії не містить інформації, яким чином сформована зазначена в ній ціна.
Окремо, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» звертає увагу, що ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» у позовній заяві зазначило, що 31.03.2022 між ним та АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» складено Акт № 1108 купівлі-продажу електричної енергії відповідно до якого за березень 2022 року поставлено електроенергію на.суму 16 067 659, 19 грн. з ПДВ, а також, що Споживачем не здійснено оплати замовленого обсягу за березень 2022 року, а тому на суму заборгованості ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» направлено АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» рахунок на оплату № 877 від 31.03.2022 року на суму 16 067 659, 19 грн. з ПДВ, який АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» сплачено не було, у зв'язку з чим сума заборгованості АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» складає 16 067 659, 19 грн.
Виходячи з наведених обставин, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» вважає необґрунтованою та непідтвердженою заявлену ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» суму Заборгованості, яка є предметом позову в даній справі.
Водночас, зважаючи на специфіку функціонування ринків електричної енергії та, зокрема, в частині розрахунків, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» вважає, що для належного з'ясування обставин розрахунків між сторонами існує необхідність застосування спеціальних знань. …».
Відповідно до ст.?99 ГПК України,?суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання?про призначення судової експертизи?повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Колегія суддів зауважує, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду. Питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021р. у справі № 927/685/20.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018р. у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання, які відповідач просить винести на вирішення експертизи, на переконання колегії суддів, носять правовий характер і в контексті обставин даної справи, можуть бути вирішені через призму доказів, поданих сторонами, що дає підстави для висновку про відсутність у спеціальних знаннях. Вирішення питань права, віднесених до компетенції суду, не відповідає інституту судової експертизи, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволені клопотання про призначення Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» від 05.08.2024р. про призначення судової експертизи.
06.01.2025 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, в якому останній просить зупинити провадження у справі №904/236/24 до розгляду Касаційним господарським судом справи №917/1329/23. Клопотання мотивоване тим, що у результаті розгляду справи №917/1329/23 Касаційним господарським судом буде висловлено правовий висновок щодо можливості підтвердження настання форс-мажорних обставин листом Торгово-промислова палата України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, а також особливостей застосування у спірних правовідносинах статей 530, 549, 550, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230 Господарського кодексу України.
06.01.2025 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Клопотання мотивовано тим, що «… АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» продовжує перебувати у критичних умовах, які унеможливлюють нормальну роботу підприємства, зокрема, можливість своєчасно виконати рішення суду з погашення заборгованості перед ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Підприємство у 2022 та 2023 роках зазнало значних збитків, на що вказують незадовільні фінансові показники - у 2022 році збиток товариства склав 88?698?000 грн, а у 2023 році досяг показника у 531?166?000,00 грн.
При цьому дохід підприємства зменшився вдвічі у порівнянні з 2021 роком, а саме з 3?164?164?000,00 грн до 1?489?140?000,00 грн у 2022 році та 1?101?204?000,00 грн у 2023 році.
З метою збалансування інтересів сторін та уникнення покладання на АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» надмірно обтяжливого зобов'язання, відповідач просить здійснити відстрочення виконання рішення у справі №904/236/24 строком на один рік. …».
Згідно резолютивної частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 скаржнику надано можливість протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
Відповідно, апелянтом пропущено, встановлених ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024р. строк на подання клопотань. Тексти клопотань не містять звенень до суду щодо поновлення пропущенного строку з викладенням обставин, які зумовили їх подання поза визначений ухвалою строк.
В пунктах 20-31 постанови ?Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ?від ?03 грудня 2018 року у справі ?№ 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок :
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
22. Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
23. ?Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
24. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
25. Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
29. ?Приймаючи постанову у цій справі, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України?пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії,?для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
30. Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
31. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
З урахуванням відсутності в тексті клопотань про зупинення провадження у справі №904/236/24 до розгляду Касаційним господарським судом справи №917/1329/23 та про відстрочення виконання рішення, звернень до суду апеляційної інстанції щодо поновлення або продовження процесуальних строків, колегія судів відмовляє в задоволенні вищезазначених клопотань.
07.01.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі - постачальник) та Акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №22/02/15-2 від 15.02.2022 (далі договір від 15.02.2022).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 15.02.2022 цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії (код УКТ ЗЕД 2716 000000) як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.
Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно з пунктом 2.1 договору від 15.02.2022 за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Пунктами 3.1 3.4 договору від 15.02.2022 передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.
Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов договору.
Постачальник за договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до договору.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником виключно після надання споживачем заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до додатку 1 відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком №2 договору.
Відповідно до пунктів 5.1 5.7 договору від 15.02.2022 споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції електричної енергії.
Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше, ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за договором здійснюються на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5-ти робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5-ти робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з пунктами 12.1 12.5 договору від 15.02.2022 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору.
Строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
В пункті 13.1 договору від 15.02.2022 вказано, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.
Відповідно до пунктів 13.2 - 13.5 договору від 15.02.2022 сторони дійшли взаємної згоди здійснювати документообіг у електронному вигляді та здійснювати обмін документами (акти, рахунки, акти звіряння тощо) у вигляді електронних документів із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису і базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (далі - КЕП/УЕП) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем обміну документами в електронному вигляді - системи електронного документообігу "М.Е.Doc" (далі - система ЕДО). У разі використання сторонами різних систем електронного документообігу або КЕП/УЕП різних Центрів сертифікації ключів (ЦСК) - зазначені системи або КЕП/УЕП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним.
Сторони дійшли взаємної згоди та вирішили здійснювати оформлення документів, визначених у пункті 13.2. договору, в електронному вигляді як електронних документів у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Електронні документи повинні бути оформлені відповідно до вимог договору та містити обов'язкові реквізити первинного документу, що визначені чинним законодавством України.
Документи, оформлені в електронному вигляді, являють собою електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних. Електронні документи містять всі реквізити аналогічних паперових документів, а також можуть містити інші реквізити.
Електронні документи підписуються електронним цифровим підписом уповноваженого представника постачальника, з одного боку, і споживача, з іншого боку. Електронний документ, підписаний уповноваженим представником постачальника або споживача, вважається підписаним відповідно постачальником або споживачем. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Датою складання і оформлення первинного документу в електронному вигляді вважається дата, зазначена в таких документах. Підписання електронного первинного документу за допомогою КЕП/УЕП не є датою його складання.
Пунктом 13.8 договору від 15.02.2022 передбачено, що до 01.03.2022 усі документи дублюються на паперовому носії, у випадку виникнення суперечок, остаточна версія - паперовий носій.
Відповідно до пункту 13.16 договору від 15.02.2022 невід'ємною частиною договору є додатки: 1) заява-приєднання; 2) комерційна пропозиція.
У заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору від 15.02.2022) вказано, що споживач (Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат») висловив своє бажання приєднатися до договору про постачання електричної енергії споживачу. Початок постачання з 01.03.2022.
Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі.
З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Згідно з пунктом «Терміни оплати» комерційної пропозиції (додаток №2 до договору від 15.02.2022) оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів:
1) до 10 числа поточного місяця постачання споживач сплачує вартість обсягу електричної енергії, що був замовлений на період з 1 по 10 числа включно розрахункового місяця;
2) до 20 числа поточного місяця постачання споживач сплачує вартість обсягу електричної енергії, що був замовлений на період з 11 по 20 число включно розрахункового місяця;
3) до кінця дня останнього календарного дня поточного місяця постачання споживач сплачує вартість обсягу електричної енергії, що був замовлений на період з 21 по останній календарний день включно розрахункового місяця.
У разі якщо останній день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.
Планові платежі здійснюється на підставі отриманого у постачальника рахунку. Оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі та/або розрахункових документах.
Датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок постачальника.
Остаточний розрахунок за фактично поставлену електричну енергію здійснюється на підставі різниці суми фактичного обсягу електричної енергії та суми планового обсягу постачання електричної енергії.
До 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.
В пункті «Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати» комерційної пропозиції (додаток №2 до договору від 15.02.2022) зазначено, що постачальник до 12 числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та в цей же строк надає його споживачу за допомогою системи ЕДО, а також засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору.
Разом із актом купівлі-продажу електричної енергії постачальник надає рахунок на оплату за фактично використану електричну енергію.
Оплата рахунку за фактично використану електроенергію має бути здійснена споживачем протягом 5робочих днів від дня його отримання.
У разі якщо останній день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.
Згідно з пунктом «Термін дії договору» комерційної пропозиції (додаток №2 до договору від 15.02.2022) договір діє з 01.03.2022 по 30.04.2022 включно.
Додатковою угодою №1 до договору від 15.02.2022 сторони виклали в новій редакції пункт «Ціна» комерційної пропозиції (додаток №2 до договору від 15.02.2022). Решта умов додатку №2 до договору від 15.02.2022 залишилась без змін.
Відповідно до підписаного сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії №1108 від 31.03.2022 позивач поставив відповідачу у березні 2022року електричну енергію в обсязі 5255630,00кВт*год за ціною 2,54769грн за 1кВт*год, на загальну суму 16067659грн19коп (з ПДВ).
Відповідач не оспорював обсяг поставленої позивачем у березні 2022року електричної енергії та її вартість.
Позивач виставив рахунок №877 від 31.03.2022 на оплату спожитої у березні 2022року електричної енергії на загальну суму 16067659грн19коп(з ПДВ).
На адресу відповідача направлялись претензії позивача №16/05-5 від 15.05.2023, №10/11-11 від 10.11.2023 та 04/12-8 від 04.12.2023 з вимогою сплатити заборгованість, у тому числі, що виникла за договором №22/02/15-2 від 15.02.2022.
В листах-відповідях №101-492 від 28.11.2023 та №101-528 від 12.12.2023 відповідач повідомляв про зменшення обсягу виробництва та відсутність ринку збуту продукції; порушення логістики; удорожчання енергоносіїв, тмц та паливно-мастильних матеріалів; вихід з ладу обладнання та відсутність пропозицій підрядників виконати роботи з відновлення обладнання; призупинення господарської діяльності та запровадження режиму вимушеного простою з 01.12.2022 згідно з наказом №30-1791014640 від 29.11.2022.
Відповідач також послався на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та вказав про засвідчення з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення форс-мажорних обставин для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Відповідач зазначав про об'єктивну наявність підстав, що перешкоджають АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» своєчасно виконувати господарські, в тому числі фінансової розрахунки в період дії воєнного стану та зупинки комбінату на простій з 01.12.2022.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 16067659грн19коп, позивач наполягав на порушенні відповідачем зобов'язання з оплати вартості електричної енергії, спожитої у березні 2022року.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на порушення позивачем строку надання рахунку №877 від 31.03.2022 на суму 16067659грн19коп(з ПДВ); відкладення строку виконання зобов'язань на строк дії форс-мажорних обставин; закінчення строку дії договору, протягом якого мали виконуватись зобов'язання.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами фактичних обставин справи відносно того, що: між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі - постачальник) та Акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №22/02/15-2 від 15.02.2022 (з наступними змінами, внесеними додатковими угодами до нього), на виконання умов якого позивач поставив відповідачу у березні 2022року електричну енергію в обсязі 5255630,00кВт*год за ціною 2,54769грн за 1кВт*год, на загальну суму 16067659грн19коп (з ПДВ), що підтверджується підписаним між сторонами актом купівлі-продажу електричної енергії №1108 від 31.03.2022. Позивач виставив рахунок №877 від 31.03.2022 на оплату спожитої у березні 2022року електричної енергії на загальну суму 16067659грн19коп(з ПДВ).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 N 307 та укладеним відповідно до вказаних нормативно-правових актів Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України Про ринок електричної енергії виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Положеннями ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Разом з тим, ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до умов Договору та Комерційної пропозиції строк оплати поставленої у спірний період електричної енергії є таким, що настав.
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи фактичні обставини справи та невиконання відповідачем зобов'язань за Договором №22/02/15-2 про постачання електричної енергії у частині повної та своєчасної оплати заборгованості за поставлену Позивачем у березні 2022 електричну енергію та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача такої заборгованості у сумі 16067659,19 грн.
Доводи апеляційної скарги в частині недоведення позивачем настання строку виконання зобов'язання та про відсутність підстав для оплати спірної суми відповідачем, а саме: «… З огляду на альтернативний характер вказаної умови Договору, Споживач наділений правом самостійного вибору строку оплати рахунків Постачальника - або у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Таким чином, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не було дотримано вищезазначених умов Договору щодо своєчасності, повноти формування та надання АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» рахунку на оплату…
… При цьому, всупереч твердженням суду першої інстанції виставлений електропостачальником рахунок на оплату поставленої електроенергії не є лише документом з платіжними реквізитами, а визначений як правова підстава для здійснення споживачем оплати поставленої електроенергії та документ, який безпосередньо впливає на відлік строку для такої оплати…
… Таким чином, ПРРЕЕ містять спеціальні норми, які встановлюють
спеціальний порядок оплати поставленої електроенергії шляхом формування платіжного документа (рахунку) для оплати, на який не може розповсюджуватись загальний підхід до виконання договірних зобов'язань, і який не може довільно змінюватись сторонами договору.
Таким чином, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не був належним чином виставлений на адресу АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» рахунок на суму 16 067 659,19 грн. з ПДВ.
Наведені вище обставини свідчать, що внаслідок невиконання ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» своїх обов'язків, передбачених Договором поставки, підстави для оплати поставленої в березні 2022 року електричної енергії у позивача були відсутні. Строк виконання таких грошових зобов'язань не настав, що свідчить про відсутність підстав для стягнення таких коштів з АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК».
Суд першої інстанції при ухваленні рішення проігнорував наведені вище обставини, не надав їм належної правової оцінки. Норми ПРРЕЕ, які саме регулюють порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, судом взагалі не досліджувались та, відповідно, не застосовувались.
В той же час, наведені вище обставини свідчать, що внаслідок невиконання позивачем своїх обов'язків передбачені Договором та законодавством підстави для оплати поставленої в березні 2022 року електричної енергії у Покупця були відсутні, а отже і відсутні підстави для стягнення таких коштів з відповідача…» відхиляються колегією суддів як безпідставні з огляду на наступне:
За умовами п.п.5.1 5.7 Договору та умов Комерційної пропозиції, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів, що здійснюються на підставі рахунків Постачальника.
Підставою для оплати є рахунок за фактично використану електроенергію. Матеріали справи свідчать про те, що Позивач виставив Відповідачу рахунок №877 від 31.03.2022 на оплату спожитої у березні 2022року електричної енергії на загальну суму 16067659грн19коп(з ПДВ).
У цьому рахунку, крім усього, зазначено, що оплата планових платежів здійснюється з урахуванням Комерційної пропозиції.
Згідно з розділом "Термін оплати" Комерційної пропозиції до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.
З викладеного випливає, що строк виконання зобов'язання відповідача визначений договором не ставиться у залежність від отримання рахунків.
Разом з тим, поставка електричної енергії в обсязі 5255630,00кВт*год за ціною 2,54769грн за 1кВт*год, на загальну суму 16067659грн19коп (з ПДВ) у спірний період (березень 2022 року) підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії №1108 від 31.03.2022, підписаним електронними підписами сторін. Докази зворотного Скаржником не надано.
Колегія суддів враховує, що у відповідях на претензії Позивача, Відповідачем фактично визнається наявність боргу, та йдеться лише про тяжке фінансове становище останнього у зв'язку з воєнним станом у країні.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити товар. Аналогічна правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині настання для скаржника форс-мажорних обставин, а саме: «… АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» звертає увагу суду на те, що виникнення боргу, який є предметом спору, обумовлено об'єктивно існуючими обставинами, що виникли 24 лютого 2022 року і тривають до цього часу…
… 28.02.2022 року Торгово-Промислова Палата України листом No2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року підтвердила, що зазначені обставини - воєнний стан з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року до закінчення дії воєнного стану діють надзвичайні, невідворотні та об'єктивні обставини для суб'єктів господарської діяльності по договорам - форс-мажорні обставини.
Від початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» докладало всіх зусиль, щоб продовжувати функціонувати та вчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов'язання належним чином.
Проте, підприємство зіткнулось з серйозними економічними факторами, які постійно накопичувалися та унеможливлювали ведення господарської діяльності, зокрема:
- нестача сировини та порушення комерційних ланцюгів постачання;
- критичне падіння попиту на продукцію АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» на внутрішньому та експортному ринках;
- суттєве зростання витрат на транспортування;
- значні складнощі з доступом до інфраструктури;
- численні порушення технологічного циклу виготовлення продукції, що вплинуло на її якість та псування;
- перебої з електро- та водопостачанням…
Всі ці фактори в сукупності призвели до об'єктивної неможливості виконання АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» своїх зобов'язань за Договором №22/02/15-2 від 15 лютого 2022 р. про постачання електричної енергії споживачу.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України виникли надзвичайні та невідворотні обставини, зокрема:
- активний та широкомасштабний наступ збройних сил російської федерації;
- численні руйнування критичної інфраструктури та блокування транспортного сполучення;
- тимчасова окупація території України та підприємств споживачів продукції АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК»;
- повне зупинення господарських та економічних операції, виконання господарських зобов'язань, ділової активності тощо в перші місяці війни (лютий-березень 2022 року);
- евакуація працівників та повне зупинення діяльності підприємства на час дії повітряних тривог;
- порушення технологічного циклу виробництва продукції та його псування;
- блокування морських портів та ускладнення експорту продукції.
З 24 лютого 2022 року АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» опинилося у надскладній ситуації - попит на продукцію на внутрішньому ринку критично впав (через вторгнення російської федерації на територію України вітчизняні металургійні підприємства значно скоротили виробництво продукції або законсервували виробництво), зростає собівартість логістики та виробництва, наявність проблем із закупівлею матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання, експортні продажі (які переважно здійснювались через морські порти) фактично заблоковані через блокаду українських портів.
У зв'язку із ситуацією, яка склалась: збройною агресією проти України, неможливістю забезпечення стабільної безаварійної роботи гірничо-розкривного обладнання в період відключень електроенергії, не надання необхідної потужності енергозабезпечення для роботи обладнання в період дії воєнного стану, необхідністю забезпечення організації та контролю охорони гірничо-розкривного обладнання в період простою, АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» прийнято рішення про зупинку Комбінату на простій з 01.10.2022 р. згідно Наказу від 30.09.2022 року NoОД-897 «Про зупинку діяльності комбінату з 01.10.2022 року» та з 01.12.2022 року згідно Наказу №30-1791014640 від 29.11.2022 р. якими призупинено господарську діяльність Комбінату та встановлено працівникам Комбінату режим вимушеного простою з неповною зайнятістю, з незалежних від адміністрації та працівників причин (копія Наказу АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» NoОД-897 від 30.09.2022 р. та Наказу ОД “Про зупинку
Комбінату на простій з 01.12.2022р.» № 30-1791014640 від 29.11.2022 р. наявні в матеріалах справи).
На сьогоднішній день господарська діяльність Комбінату призупинена, працівники Комбінату знаходяться в вимушеному простої з неповною зайнятістю, Накази АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» NoОД-897 від 30.09.2022 р. № 30-1791014640 від 29.11.2022 р. є діючим.
Призупинення роботи нашого підприємства, простій працівників унеможливило виконання АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» господарської, в т.ч. фінансової діяльності підприємства належним чином.
Крім того, зазначаємо Центральний апеляційний господарський суд про те, що на сьогоднішній день АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» зазнає обстрілів з боку збройних сил російської федерації, про що свідчить наступне: …
Внаслідок влучання по об'єктам АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» спричинена значна майнова шкода.
Узагальнюючи всі вищевикладені обставини, військової агресії російської федерації - призвела до неможливості АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» виконати зобов'язання за Договором №22/02/15-2 від 15 лютого 2022 р. про постачання електричної енергії споживачу…» з огляду на наступне:
Колегія суддів враховує, що Торгово-Промислова Палата України листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтвердила, що воєнний стан з 24 лютого 2022 року до його офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року до закінчення дії воєнного стану діють надзвичайні, невідворотні та об'єктивні обставини для суб'єктів господарської діяльності по договорам - форс-мажорні обставини, а строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Разом з тим, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов'язань згаданий вище лист від 28.02.2022 року можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом.
Одночасно, у листі вказано, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 року, за кожним зобов'язанням окремо.
Враховуючи наведене, загальний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Апеляційний господарський суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 року у справі №922/2475/21.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Таким чином, сам по собі лист ТПП України не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин, але у сукупності з доказами, наданими відповідачем, може їх підтверджувати.
Між тим, у даному випадку, належні докази на підтвердження наявності форс-мажорних обставин Скаржником не надано .
За договором від 15.02.2022 обов'язок оплатити вартість спожитої електричної енергії виник у відповідача у квітні 2022року. Обставини, на які посилається відповідач (зупинка підприємства з 01.10.2022; призупинення господарської діяльності підприємства та встановлення для працівників режиму вимушеного простою з 01.12.2022; пошкодження серверного обладнання внаслідок грози у серпні-вересні 2022року; обстріли в грудні 2023року, січні 2024року) мали місце після настання обов'язку відповідача в строк до 18.04.2022 включно сплатити вартість спожитої електричної енергії.
З огляду на викладене вказані документи не являються належними доказами на підтвердження відповідних обставин у розумінні ст.76 ГПК України.
Таким чином, Відповідачем не доведено, що саме введення воєнного стану призвело до неможливості виконання ним зобов'язань за Договором, тому відповідні доводи не приймаються судом до уваги.
При цьому, посилання апелянта на погіршення його фінансового стану відхиляються апеляційним судом.
Так, за приписами ст. 42 ГК України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 Господарського кодексу України).
Слід зазначити, що під час воєнного стану в Україні несприятливі обставини, пов'язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для Відповідача, але й для Позивача.
Всі суб'єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд враховує, що у п. 12.3 Договору сторони передбачили, що строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Між тим, згідно з п.12.4 Договору Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до законодавства..
Однак, Відповідач не повідомляв у передбачені Договором строки Позивача про настання для нього форс-мажорних обставин, які заважають виконанню умов цього Договору, тому відсутні й підстави для застосування наслідків, передбачених п.12.3 останнього.
Доводи скаржника стосовно спливу терміну дії Договору № 22/02/15-2 від 15 лютого 2022 про постачання електричної енергії споживачу, а саме: «… Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Відповідно до пункту 13.1. Договору № 22/02/15-2 передбачено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності із моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Додатком 2 до Договору № 22/02/15-2 “КОМЕРЦІЙНА ПРОПОЗИЦІЯ» визначено термін дії Договору: з 01.03.2022 р. до 30.04.2022 р. включно.
При цьому, в Договорі № 22/02/15-2 відсутні будь-які посилання, що термін дії договору продовжується та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами.
Отже, вважаємо, що термін дії Договору № 22/02/15-2 сплив - 30.04.2022 року, а тому у Відповідача відсутні будь-які підстави для виконання зобов'язань за Договором № 22/02/15-2.
Зазначені обставини також були залишені без уваги господарським судом Дніпропетровської області під-час розгляду справи та винесенні оскаржуваного рішення, що вважаємо порушенням під-час всебічного та об'єктивного розгляду справи…» відхиляються колегією суддів враховуючи наступне.
Приписами ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Аналіз наведених правових норм, а також сталої практики Верховного Суду з відповідного питання свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, апеляційний суд відхиляє твердження Скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору відсутні підстави для оплати вже поставленої Позивачем за цим Договором електроенергії.
Доводи апеляційної скарги в частині безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» про призначення судово-економічної експертизи, а саме: «… У свою чергу, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» не долучено до матеріалів позовної заяви жодного розрахунку вартості електричної енергії, заборгованість за якою є предметом стягнення в даній справі. Долучена до позовної заяви копія акту купівлі-продажу електричної енергії не містить інформації, яким чином сформована зазначена в ній ціна.
Окремо, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» звертає увагу, що ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» у позовній заяві зазначило, що 31.03.2022 між ним та АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» складено Акт № 1108 купівлі-продажу електричної енергії відповідно до якого за березень 2022 року поставлено електроенергію на суму 16 067 659, 19 грн. з ПДВ, а також, що Споживачем не здійснено оплати замовленого обсягу за березень 2022 року, а тому на суму заборгованості ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» направлено АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» рахунок на оплату № 877 від 31.03.2022 року на суму 16 067 659, 19 грн. з ПДВ, який АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» сплачено не було, у зв'язку з чим сума заборгованості АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» складає 16 067 659,19 грн.
Виходячи з наведених обставин, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» вважає необґрунтованою та непідтвердженою заявлену ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» суму заборгованості, яка є предметом позову в даній справі.
Водночас, зважаючи на специфіку функціонування ринків електричної енергії та, зокрема, в частині розрахунків, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» вважає, що для належного з'ясування обставин розрахунків між сторонами існує необхідність застосування спеціальних знань…
… Таким чином, висновок експерта з запропонованих питань є єдиним
належним доказом, що надає вичерпну відповідь щодо правильності визначення цін на електричну енергію за Договором №22/02/15-2.
Встановлення таких обставин лише судом без застосування спеціальних знань у сферах інших, ніж право, неможливо, а відтак, враховуючи відсутність висновку експерта з цих самих питань від іншої сторони - відповідача, наявна сукупність умов для призначення експертизи за клопотанням учасника справи на підставі ч. 1 ст. 99 ГПК України…» відхиляються колегією суддів з огляду на таке:
Враховуючи положення статті 99 Господарського процесуального кодексу та матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, відсутні підстави необхідності у застосуванні спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Обставини, на які посилається відповідач, а також обставини щодо визначення вартості електричної енергії, яка є предметом стягнення за договором №22/02/15-2, носять правовий характер і для їх оцінки не вбачається потреби наявності знань у сфері іншій, ніж право.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи у даній справі є правомірним.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/236/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 361?522, 34 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/236/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі №904/236/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 361?522, 34 грн покласти на Акціонерне товариство “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.01.2025.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус