Єдиний унікальний номер справи: 766/16052/21 Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І.
Номер провадження: 22-ц/819/56/25 Доповідач: Базіль Л.В.
15 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,
суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,
секретар судового засідання Андреєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пуляєва Наталія Сергіївна, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13.08.2024 року, ухвалене у складі судді Кузьміної О.І. у справі №766/16052/21 за позовом Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-
13 вересня 2021 року Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулося до міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, посилаючись на те, що АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» надає послуги з централізованого опалення відповідачу за адресою: кв. АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 оплату отриманих послуг протягом тривалого часу не оплачує, у зв'язку з чим має заборгованість за період з січня 2018 року по травень 2021 року в сумі 16886 грн. 95 коп. Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості, а також судовий збір у сумі 2270,00 гривень.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2024 року позов АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з січня 2018 року по травень 2021 року в сумі 16886 грн. 95 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги АТ «Херсонська теплоелектроцентраль», суд першої інстанції виходив із доведеності позову.
Відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокатПуляєва Н. С., не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом не в повній мірі з'ясовані обставини справи, що мають значення для винесення рішення по справі та зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи. Суд не звернув уваги, що довідка розрахунок №16205 від 08.09.2021 року не може бути належним та допустимим доказом наявності боргу та його розміру, оскільки нічим не підтверджена. Суд не звернув уваги, що в довідці заборгованість в сумі 16886 грн 95 коп. виникла тільки з листопада 2020 року, а не з січня 2018 року, як наголошує позивач. Більш того, загальна сума заборгованості не співпадає з тим періодом часу, що вказаний в позові, а саме, вказана в позовній заяві заборгованість стягується з січня 2018 року, а в довідці з грудня 2018 року, тобто за 11 місяців не надано жодної інформації по борговому розрахунку. Проте суд першої інстанції належної правової оцінки зазначеним обставинам не надав. Вважає, що розрахунок, наданий позивачем, за своєю суттю викликає сумніви у його достовірності, оскільки на підставі цього документа не можливо встановити дійсну, правильну та точну вартість наданої послуги з централізованого опалення. Враховуючи викладене звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
19.09.2024 року від представника позивача АТ «Херсонська теплоелектроцентраль», адвоката Довбня Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.Щодо розрахунку заборгованості зазначив, що довідка-розрахунок № 16205 від 08.09.2021 року містить всі наявні відомості: про визначення розміру вартості теплової енергії за 1 кв.м. (тариф), опалювальну площу споживача, вартість нарахованої суми до спати, відомості про коригуванню та перерахунок, відомості про оплату споживачем та інші відомості. Крім того, вказав, що довідка-розрахунок формується за допомогою програмного забезпечення. Звернув увагу суду на те, що сторона відповідача не заперечує факту отримання послуг, а також не надано доказів неотримання послуг, які надає АТ «Херсонська ТЕЦ».
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та адвокат Пуляєва Н.С. надали пояснення на підтримку доводів апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати з ухваленням нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Представник позивача, адвокат Довбня Д.В. в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вказуючи на їх необґрунтованість, надавав додаткові письмові пояснення у справі, в яких, серед іншого вказує, що фактично початком заборгованості у відповідача є січень 2019 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 , його адвоката Пуляєвої Н.С., представника позивача, адвоката Довбні Д.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надає, а відповідач отримує послуги з теплопостачання, але в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належним чином не оплачує спожиті ним послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по оплаті спожитих послуг з централізованого опалення у період з січня 2018 року по травень 2021 року в сумі 16886 грн 95 коп., яка підлягає стягненню.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.
Матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» надає послуги з централізованого опалення споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги - за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2019 року по травень 2021 року ОСОБА_1 неналежним чином виконував свій обов'язок щодо сплати наданих йому житлово-комунальних послуг з теплопостачання, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 16886,95 грн (а.с.3)
Отже матеріалами справи підтверджено, що саме з січня 2019 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті наданих йому послуг з теплопостачання, а не з січня 2018 року, як то помилково визначив суд першої інстанції у судовому рішенні. За вказаних обставин оскаржуване рішення суду в зазначеній частині необхідно змінити, зазначивши період виникнення заборгованості з січня 2019 року по травень 2021 року.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті наданих йому послуг з централізованого опалення у зазначений період у нього утворилась заборгованість у сумі 16886,95 грн, виходячи з таких міркувань.
Частинами 4, 5 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім, випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
У відповідності до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. м (куб.метр) опалювальної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
У відповідності до п.131 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року №1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» встановлені тарифи на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню публічним акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів облік теплової енергії - 38,01 грн за 1 кв.м за місяць, протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість).
Як вбачається із матеріалів справи, розрахунки заборгованості за послуги теплопостачання в будинок АДРЕСА_3 , який не був обладнаний будинковими (комерційними) приладами обліку теплової енергії станом на час виникнення спірних відносин та в якому розташована квартира відповідача, проводились у період з січня 2019 року по березень 2019 року відповідно до Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
З листопада 2020 року такі нарахування проводились відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, які набрали чинності 04.09.2019 року. Відповідно до яких ( розділ «Порядок обліку послуги») було визначено, що одиницею виміру обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія;
Відповідно до п.21 названих правил до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії визначається за встановленою органом місцевого самоврядування нормою споживання, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Відповідно до підпункту 21 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення нормативів (норм) споживання комунальних послуг у порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Середньозважені нормативи теплового споживання для населення погоджені Акціонерному товариству «Херсонська ТЕЦ» рішенням виконавчого комітету №306 від 15.09.2020 року, які використовувалися у розрахунках за опалювальний сезон починаючи з листопада 2020 року.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З доказів, які надані позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 як власник та споживач житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, зобов'язаний утримувати належне йому нерухоме майно та сплачувати спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, які надаються Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль».
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що позивач здійснював нарахування йому плати за послугу з постачання теплової енергії з порушенням вимог закону не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Твердження відповідача щодо необхідності застосування при розрахунках вартості послуги з постачання теплової енергії за Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 в опалювальний період 2020/2021 року, апеляційний суд відхиляє, оскільки названі Правила не могли бути застосовані при нарахуванні плати позивачу за послугу з постачання теплової енергії у вказаний період, оскільки змінились тарифи, якими було встановлено вартість за гігакалорію.
Таким чином, оскільки доказів належної та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг з теплопостачання не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості в сумі 16886,95 грн. При цьому суд помилково визначив період виникнення такої заборгованості з січня 2018 року з підстав зазначених вище.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині визначення судом періоду виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати послуг централізованого опалення, в решті рішення суду слід залишити без змін, як таке , що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Підстав для перерозподілу судових витрат не має, оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду в частині визначеної суми заборгованості не змінюється.
Повний текст постанови складено 16 січня 2025 року.
Керуючись ст.ст.367,374,376 ЦПК України апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пуляєва Наталія Сергіївна, задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2024 року в частині визначення періоду стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію змінити з січня 2018 року по травень 2021 року на січень 2019 року по травень 2021 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько