Справа № 128/2697/24
Провадження № 22-ц/801/217/2025
Категорія: 44
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.
Доповідач:Оніщук В. В.
16 січня 2025 рокуСправа № 128/2697/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Шемети Т. М., Рибчинського В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2024 року, постановлену у складі судді Бондаренко О. І. в залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дію та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2024 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ухвалою суду від 11 вересня 2024 року у зв'язку із невиконанням вимог процесуального закону позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із таких підстав:
-згідно тексту позову, позивачем не надано доказів на підтвердження вартості спірного чайника, квитанції про внесення відповідних коштів на відповідний рахунок продавця (зареєстрованого ФОП), а також доказів отримання на відповідному відділенні «Нової пошти», доказів неналежного вигляду товару;
-відповідно до Акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 05 липня 2024 року, вбачається, що при подачі позову був відсутній додаток документів №1, а саме копія позовної заяви для відповідача, які зазначені у позовній заяві;
-подана до суду позовна заява не скріплена підписом в кінці тексту позовної заяви, а містить лише підпис на першому аркуші позовної заяви, що не дає можливості встановити її прочитання позивачем в повному обсязі та підтримання ним вказаних позовних вимог, які викладені на аркуші позовної заяви.
Для усунення недоліків судом був установлений строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Судом копія ухвали була направлена позивачу ОСОБА_1 на адресу, вказану ним в позові.
26 вересня 2024 року через канцелярію суду надійшла заява, щодо виконання ухвали від 11 вересня 2024 року. Однак зі змісту даної заяви вбачається, що позивачем висловлюється незгода з недоліками, а не їх усунення по суті. Інших даних суду не відомо. Вимоги ухвали про залишення позову без руху не виконано, заяв/клопотань не надходило.
Також суд звернув увагу, що позивачем заява на виконання ухвали суду не підписана, та не надано жодних документів, що посвідчують особу (копія паспорта громадянина України), з якого можна засвідчити особу, її підпис, місце реєстрації.
За таких обставин, оскільки вимоги вказані в ухвалі про залишення позову без руху позивачем не виконані, місцевий суд дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Рибчинський В. П.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідачу Оніщуку В. В., суддям Медвецькому С. К., Рибчинському В. П. визнано необґрунтованим, питання про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу колегії, яка розглядає дану справу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідачу Оніщуку В. В., суддям Медвецькому С. К., Рибчинському В. П. було відмовлено.
Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 року суддю ОСОБА_3 замінено на суддю Шемету Т. М.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року справу призначено до розгляду на 16 січня 2025 року у порядку письмового провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підставою для повернення позовної заяви місцевий суд зазначив не проставлення ОСОБА_1 підпису, де заманилось Вінницькому районному суду, не врахувавши існуючу на момент звернення із цим позовом практику Вінницького апеляційного суду та Верховного Суду у справі №120/11814/21, у яких було роз'яснено щодо розміщення підпису заявника.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Позиція суду апеляційної інстанції
Справа розглядається в порядку частини другої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає у повній мірі.
Так, підставою визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив невиконання ним вимог ухвали суду від 11 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.
Вказаною ухвалою (а. с. 38-39) ОСОБА_1 було надано п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме:
-надання доказів на підтвердження вартості спірного чайника, квитанції про внесення відповідних коштів на відповідний рахунок продавця (зареєстрованого ФОП), а також доказів отримання на відповідному відділенні «Нової пошти», доказів неналежного вигляду товару;
-надання копії позовної заяви для відповідача.
Також суд зазначив, що позовна заява не скріплена підписом позивача в кінці тексту, а містить лише підпис на першому аркуші позовної заяви, що не дає можливості встановити її прочитання позивачем в повному обсязі та підтримання ним вказаних позовних вимог, які викладені на аркуші позовної заяви. За таких обставин суд не може розцінювати позовну заяву як таку, що підписана позивачем, а не іншою особою, тому суд першої інстанції має сумнів у волевиявленні волі особи на подання позовної заяви.
29 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву щодо виконання ухвали від 11 вересня 2024 року, у якій зазначив, що вимога суду про надання доказів є передчасною, а також надав копію позовної заяви для відповідача (а. с. 41-42).
Разом з тим вимога суду про проставлення особистого підпису у позовній заяві в кінці тексту заяви залишилась позивачем невиконаною. Як вбачається, відповідного підпису не містить із сама заява щодо виконання вимог ухвали від 11 вересня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, способом виконання ухвали суду є складання тексту «позовної заяви» із усуненими недоліками, а не подання суду роз'яснень, заяв, пояснень, незгод; - виправлена позовна заява має бути подана в примірниках для суду та відповідача, третіх осіб; - у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає позивачу у повторному зверненню до суду.
З огляду на викладене місцевий суд із посиланням на ч. 3 ст. 185 ЦПК України дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернув її ОСОБА_1 .
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає повністю обґрунтованими.
Як зазначалося, ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, встановивши, що ОСОБА_1 не було виконано вимоги ухвали від 11 вересня 2024 року про усунення недоліків, зокрема, у частині підпису позовної заяви, суд першої інстанції дійшов послідовного висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її особі, яка її подала.
Апеляційний суд зауважує, що відповідно до пункту 5.22. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, підпис розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.
Отже, наявний запис у лівому верхньому куті титульної сторінки заяви за своєю суттю є візуванням документів, а не їх підписанням (див. ДСТУ 4163:2020), та не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що зміст та вимоги позовної заяви вчинені та підтримуються особою, яка її подає.
Натомість розміщення підпису під текстом (після тексту) заяви оформленої у паперовій формі, зокрема надає можливість суду ідентифікувати, що саме викладені у тексті заяви мотиви і доводи заявляє та підтримує особа, яка її подала.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово викладав висновок про визнання неподаними та повернення заявнику касаційної скарги, у зв'язку з тим, що касаційна скарга не підписана заявником - не містить його підпису під текстом касаційної скарги або під відміткою про наявність додатків. Також зазначав, що наявний запис у лівому верхньому куті титульної сторінки касаційної скарги за своєю суттю є візуванням документів, а не їх підписанням (справа № 128/905/22, справа № 127/8793/22, справа № 128/905/22, справ № 128/2721/21, справа № 128/2655/22, справа № 930/814/22, справа № 128/2721/21, справа № 128/454/23, справа № 128/4410/23).
Підстав не враховувати такі висновки суду касаційної інстанції щодо застосування відповідних норм процесуального права у місцевого суду не було.
Водночас обґрунтованість таких висновків підтверджується також позицією Великої Палати Верховного Суду (справа 930/191/23, постанова від 11 вересня 2024 року), відповідно до якої належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту.
Окрім того Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді Т. М. Шемета
В. П. Рибчинський