Справа № 747/539/24
Провадження№ 3/747/6/25
16.01.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , пенсіонерку, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-
15 серпня 2024 року в 16 год 15 хв в селищі Талалаївка на вул Робітнича, 9 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту на момент огляду 0, 70 проміле, чим порушила вимоги п.2.9 «а» ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнала і суду показав, що коли 15 вересня 2024 року вона їхала з магазину «Алла» з вул Вокзальна додому і на вул ОСОБА_2 її зупинили працівники поліції, причину зупинки не пояснили, працівник поліції сказав, що не помітив, чи ввімкнений покажчик повороту. Хоча вона включала і покажчик повороту, і була пристебнута паском безпеки, у неї водійський стаж більше 20 років і ніколи не порушувала правила. Після цього працівник поліції їй повідомив, що від неї ніби-то чується запах алкоголю та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, вона погодилась, оскільки спиртного не вживала і була в собі впевнена. Вона продувала прилад більше 4 разів, і показало результат 0, 70 проміле. Працівник поліції повідомив, що прилад показав такий показник, що підтверджує її перебування в стані алкогольного сп'яніння. Вона не погодилась з результатом, про це написала і в протоколі, де підписувалась. Більше вона ніде не підписувалась, на інших документах стоїть не її підпис.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд закрити провадженя по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП, та визнати результати огляду на приладі «Драгер» недійсними, так як огляд проведений з порушенням вимог ст 266 КУпАП, а саме частини 3 цієї статті, яка передбачає, що в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, з результатами огляду на стан алкогольного сп'янінні, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я, який здійснюється непізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Також працівниками поліції порушено вимоги ст 35 Закону України «Про національну поліцію» щодо причини зупинки ОСОБА_1 , так як працівник поліції пояснив, що він не побачив покажчик повороту, хоча прокол про дане порушення не складався. Крім того, службовий автомобіль, на якому працівники поліції здійснювали патрулювання, не був обладнаний необхідними розпізнавальними знаками. Водій ОСОБА_1 десь чотири рази продувала прилад «Драгер», що могло стати причиною некоректних відомостей, які показав прилад. Після того, як водій виявила свою незгоду з показом приладу, працівник поліції в порушення вимог ч.5 ст 266 КУпАП не забезпечив їй проведення огляду в медичному закладі.
Працівник поліції, який складав протокол відносно ОСОБА_1 - інспектор з РПП СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 15 вересня 2024 року він перебував на чергуванні в селищі Талалаївка на службовою автомобілі ВАЗ 2107, який не обладнаний спеціальними знаками і який використовується в крайніх випадках, коли інші службові автомобілі несправні. Під час патрулювання на вул Робітнича ним було зупинено автомобіль TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_1 , так як він не побачив, чи був ввімкнений покажчик повороту. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за це водія ОСОБА_1 не виносилась, оскільки на відеозаписі не було чітко видно, чи включений покажчик, чи ні. Під час спілкування з водієм він почув від неї запах алкоголю і запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Водій погодилась, він склав прилад і водій декілька разів його продувала, мундштук до приладу він не міняв при цьому.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
В судовому засіданні був оглянутий відеозапис, доданий працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення. З оглянутого відеозапису вбачається, що 15 вересня 2024 року в 16:14 працівниками поліції була зупинений водій ОСОБА_1 . Як причину зупинки працівник міліції повідомив, що не видно було, чи включали поворот (16:15). Після цього працівник поліції запитує у водійки, чи вживала вони спиртне, водій відповідала, що ні, хіба пила два рази квас. На пропозицію пройти освідування, погодилась. Працівник поліції складає прилад, пропонує водійці продути, вона п'ять разів протягом двох хвилин продуває прилад, в 16:18 прилад показав 0, 70 проміле. Працівник поліції роз'яснює водійці, що це недопустима норма алкоголю і що відносно неї буде складено протокол за ч.1 ст 130 КупАП. Водійка пояснює, що спиртне вона не вживала, ременем безпеки була пристебнута, поворот включила. В 17:01 працівник поліції зачитує водійці протокол, пропонує підписати. Водійка підписується в протоколі два рази, зазначає, що не вживала спиртне. Під час огляду відеозапису судом встановлено, що будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у водійки на відео не зафіксовано, її поведінка була адекватна, відповідала ситуації.
При дослідженні матеріалів справи, а саме - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 672434 від 15.09.2024 року було встановлено, що водій ОСОБА_1 власноручно в графі «Пояснення особи…» письмово зазначила, що не пила. Інші документи, долучені до протоколу, які містять підпис ОСОБА_1 , вона не підписувала, про що зазначила в судовому засіданні. На відеозаписі факт підпису ОСОБА_1 інших документів, крім протоколу про адміністративне правопорушення відсутній. Таким чином, суд приходить до висновку, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та розписка ОСОБА_1 не підписувався.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду чітко визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735. Відповідно до п. п. 2, 6, 7 розділу І даної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я, у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 245 КУПАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Водночас, згідно із ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно із п.п. 8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст 266 КУпАП. Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі. Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. Зазначені вимоги нормативних актів працівниками поліції дотримані не були.
Разом з тим, як вбачається із оглянутого відеозапису події, направлення водію ОСОБА_1 на огляд в медичному закладі не виписувалось і не вручалось. В судовому засіданні водійка зазначила, що ніякого направлення вона не отримувала. Тобто, всупереч законодавчих вимог, працівники патрульної поліції направлення на медичний огляд ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я на місці її зупинки після встановлення її незгоди з результатом огляду не виписали, проведення такого огляду не забезпечили. Та обставина, що саме направлення наявне в матеріалах справи, трактується судом з позиції ст 62 Конституції України щодо трактування сумнівів у доведеності вини особи на її користь, оскільки відеозаписом не зафіксоване вручення водію даного направлення. Отже поліцейськими не були дотримані вимоги ст 266 КУпАП щодо порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а також вимоги зазначених вище Інструкції та Порядку, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, та є однією з підстав для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи, оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, то такий огляд вважається недійсним.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Як вбачається із пояснень водійки ОСОБА_1 та поліцейського Гарбара Р.В. наданих ними у судовому засіданні, водійка була зупинена по причині того, що поліцейський не побачив, чи горить покажчик повороту, на що водійка зазначила, що поворот був включений, а вже після цього запропонували їй пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння. Однак, до матеріалів справи на виконання вимог ст 35 Закону України «Про Національну поліцію» не долучено зокрема інформації, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, інформації, що свідчить про те, що транспортний засіб може бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди або ж постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 . З пояснень поліцейського вбачається, що протокол відносно ОСОБА_1 не складався, так як на відеозаписі не було видно, чи був включений покажчик повороту.
Отже, матеріали справи не містять належних і допустимих, тобто зібраних з дотриманням вимог закону, доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху чи будь-яких інших законних підстав для її зупинки. У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 № 686/11314/17 вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред'явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки. Тобто якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то вони також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи чи, наприклад вимагати пройти огляд на стан сп'яніння. Відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» яку використовує ЄСПЛ, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»). Тобто незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи.
Таким чином, в ході розгляду справи судом не було встановлено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України чи будь-яких інших законних підстав, які стали причиною зупинки автомобіля під її керуванням, а тому у поліцейських не було законних підстав для проведення її огляду на стан алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим складений відносно неї протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є недопустимим доказом виходячи з так званої доктрини «плодів отруйного дерева», сформульованої ЄСПЛ у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно із п.1 ч.1 ст 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За встановлених в ході судового розгляду обставинах, в діях ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 247, 252, 268, 269, 272, 283, 285, 287-289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Л.В.Тіщенко