Провадження № 2/641/390/2025 Справа № 641/2516/24
15 січня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Музиченко В.О.
за участю секретаря - Микитюк В.П.,
справа № 641/2516/24
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Адвокат Катріч М.М. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 в якому просить суд: встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі на № 1-9063. Інша 1/2 частина належить ОСОБА_3 на підставі рішення суду. Померлим не було складено заповіт. При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Позивач є єдиною донькою спадкодавця. ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак постановою їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк для подання такої заяви та на момент смерті спадкодавця разом зі спадкодавцем не проживала та не була зареєстрована. Так трапилось, що теплі стосунки з батьком не склалися, він постійно уникав позивача, ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків. Батьки позивача розлучилися 29.11.2005 року, батько пиячив, аліменти не сплачував. Про смерть батька дізналась мати позивача від спільних знайомих в 2021 році, а саме 18.08.2021 коли отримали дублікат свідоцтва про смерть. На той час вона не звернулась до нотаріальної контори тому, що хворіла. Мати позивача, хоча і була власницею 1/2 частини квартири, не користувалася своїм правом, так як батько їй перешкоджав. Їй навіть прийшлось звернутися до суду для поновлення порушених прав. Судом було ухвалено рішення про вселення, однак воно не було виконано. 24.02.2022 року почалась війна в України та рідне місто позивача Барвінкове Харківської області, яке знаходиться в 70 кілометрів від Бахмуту Донецької області практично вщент знищено. Обстріли лунали постійно і постійно нищили місто, проживати в Барвінкове стало небезпечно, тому позивача була вимушена переїхати до Харкова без нічого. Був дуже важкий час, для того щоб знайти якесь житло, потім знайти роботу, щоб якось жити. Указом Президента України на території України введено воєнний стан. На консультації у нотаріуса позивач дізналась, що в зв'язку з введенням воєнного стану в державі 6-ти місячний строк на прийняття спадщини (шляхом подачі нотаріально посвідченої заяви до нотаріальної контори) був таким, що не скінчився, так як з моменту смерті спадкодавця минуло 6 місяців і строк подачі заяв був продовжений та з моменту початку збройної агресії, із-за постійних обстрілів та небезпеки перебування в зоні враження та проведення бойових дій державна нотаріальна контора, що обслуговує Барвінківську територіальну громаду не працювала. Тривалий час позивач не могла звернутися до нотаріуса до 06.03.2024 року включно, оскільки документи, які необхідні для подання заяви про прийняття спадщини зберігались у будинку у м. Барвінкове Харківської області. Вважає, що зазначені причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.04.2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.09.2024 року закрито підготовче провадження.
Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини другої статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов наступного.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 (мати позивача) та ОСОБА_2 (батько позивача) розірвали шлюб 29.11.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2021 року вбачається, що частина 1-кімнатної квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.03.2000 р.
Інша частина вказаної квартири належала померлому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 1-9063.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю. від 11.03.2024 року № 75/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності або відсутності поважних причин пропущеного позивачем строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України.
Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, що визначається ст. 1261 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст.1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України.
У абз. 6 п. 24 вказаної постанови визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Про таке зазначено й у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Аналіз наявної судової практики з питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Окрім того, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Разом з тим, відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. ст.12-1і20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. ст. 7і34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28.02.2022року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Так, п. 3постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022року за№ 164«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06.03.2022) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.
Відповідно до змін внесених 28.04.2022 року до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття продовжено зупиненим на час дії воєнного стану.
29.06.2022 року внесено нові зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно з якими з 29.06.2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022року за№ 164«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29.06.2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.
Пункт 3 вказаної постанови було виключено на підставі Постанови КМУ№ 469від 09.05.2023 року.
Разом з тим, на час відкриття спадщини у 2019 році діяли положення законодавства щодо 6-місячного строку для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постановах від 11.07.2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11.11.2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об'єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об'єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.
В постанові Верховного суду від 09.02.2022 року у справі № 709/769/19, вказано, що чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв'язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування. В цьому контексті важливий саме зміст заяви про прийняття спадщини, а не спосіб її подання.
Наразі, незмінною позицією є те, що підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини мають бути саме об'єктивні та непереборні обставини. Тому кожна з обставин, яку позивач наводить як підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, потрібно перевіряти крізь призму об'єктивності та непереборності цієї обставини в конкретній ситуації.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що причиною поважності пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини стало те, що її батьки розлучились у 2005 році та з батьком вона стосунків не підтримувала, відповідно не знала, що останній помер. У позовній заяві вказує, що про смерть батька дізналась її мати та після цього 18.08.2021 року вони отримали дублікат свідоцтва про смерть. Крім того, вказує на проходження лікування, про що матеріали справи містять: виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 1363, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проходила лікування у період з 15.09.2019 по 29.09.2019 року; консультативний висновок Обласного спеціалізованого гепатологічного центру КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня» про призначення з 01.04.2021 року ОСОБА_1 противірусної терапії; виписки з медичної карти у ТОВ «Медцентр «ОКО» з яких вбачається, що Неєловській 22.05.2024 року, 19.06.2024 року, 14.08.2024 року були проведені хірургічні лікування.
Суд критично відноситься до позиції позивача щодо поважності причини пропуску встановлено строку для прийняття спадщини, оскільки доводи позивача не обґрунтовуються будь-якими об'єктивними фактичними обставинами та відповідними доказами, які б достатньою мірою переконливості підтверджували причини поважності пропуску строку. Виписки з ТОВ «Медцентр «ОКО» не можуть бути прийняті як докази поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки вказане лікування позивач проходила вже після подання позову до суду. Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , надана позивачем виписка про проходження лікування у період з 15.09.2019 року по 29.09.2019 року не є поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки позивачем пропущено майже п'ять років для подання такої заяви. Також, якщо врахувати, що позивач дізналась про смерть батька ІНФОРМАЦІЯ_5 , то з вказаного часу позивачем також не надано підтверджень поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилання на введення на території України з 24.02.2022 року воєнного стану є також безпідставними, оскільки у позивача було достатньо часу для прийняття спадщини задовго до цього.
Інші, наведені позивачем доводи в обґрунтування своєї позицій, не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
З урахуванням вищевикладеного, суд з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та надання ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суд покладає судові витрати на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,4,10,81, 258-259,263-265,268,272-273,352,354 ЦПК України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ: 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7.
Повний текст судового рішення виготовлений 16.01.2025 року.
Суддя В.О.Музиченко