Рішення від 16.01.2025 по справі 624/1148/24

Справа № 624/1148/24

№ провадження 2/624/77/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу зареєстрованого 28.12.2023 дж/д Джилікуль району Дусти, актовий запис №224.

Позовна заява обґрунтована тим, що з відповідачем позивач з 28.12.2023 перебуває в зареєстрованому шлюбі. Наразі сторони фактично припинили шлюбні відносини. Спільне господарство не ведеться, спільного бюджету немає, однією сім'єю не проживають. Сторони не мають спільних дітей. Відповідач розірвати шлюб в органі державної реєстрації актів цивільного стану відмовляється. Подальше збереження шлюбу неможливе, шлюб існує лише формально і не відповідає дійсним інтересам сторін. Заходів для примирення подружжя просить не вживати.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 19.12.2024 справу прийнято та відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий час для подання заяв по суті.

Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились.

Позивач заявила про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач подав заяву, згідно з якою, позов визнає в повному обсязі та просить шлюб розірвати, заходів для примирення подружжя не вживати. Справу розглядати без його участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що сім'я розпалася повністю, не може бути збережена і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є громадянкою Республіки Таджикистан, а відповідач ОСОБА_4 є громадянином України. Таке ж громадянство мали і на час укладення шлюбу.

Позивач ОСОБА_5 має посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої 08.05.2019, органом №6301, строком дії до 07.05.2029, та має зареєстроване місце проживання в Україні з 04.12.2017, що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання. Відповідач також має зареєстроване місце проживання в Україні.

Сторони зареєстрували шлюб в Республіці Таджикистан 28 грудня 2023 року у дж/д Джилікуль району Дусти, актовий запис №224, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 28 грудня 2023 року.

Від шлюбу сторони дітей не мають. Сімейне життя подружжя не склалося, шлюб фактично припинив своє існування. Сторони подружні стосунки не підтримують, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, за таких обставин подальше збереження шлюбу є недоцільним.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянином України та іноземцем, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

На підстави викладених норм права, встановлених у судовому засіданні фактів громадянства сторін, місця укладення шлюбу, зареєстрованого місця проживання сторін, суд доходить висновку про застосування до спірних правовідносин законодавства України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994 було ратифіковано Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, яка на цей час продовжує діяти у відносинах України з Таджикистаном.

Відповідно до ст. 13 цієї Конвенції, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.

Отже, надане позивачем свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 видане 28 грудня 2023 року дж/д Джилікуль району Дусти, Таджикистан, приймається на території України без будь-якого спеціального посвідчення та розглядаються як офіційний документи, користується доказовою силою офіційного документу

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом достовірно встановлено, що сторони створити міцної сім'ї за час спільного проживання не змогли, внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року встановлено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей».

Як вбачається з матеріалів справи сторони на даний час шлюбні відносини не підтримують та відновлювати не збираються, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Сторони від шлюбу дітей не мають.

Про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя в цьому провадженні не заявлено.

Статтею 113 Сімейного кодексу передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач при реєстрації шлюбу прізвище не змінювала.

Про розподіл судових витрат не заявлено.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою Таджикистану, громадянкою Таджикистану та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем Таджикистану, громадянином України, зареєстрований 28 грудня 2023 року дж/д Джилікуль району Дусти, актовий запис №224.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Таджикистану, громадянка Таджикистану, посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_1 , орган, що видав 6301, дата видачі 08.05.2019, ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Таджикистану, громадянин України, закордонний паспорт НОМЕР_4 виданий 30.09.2020, орган, що видав 6391, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.В. Богачова

Попередній документ
124453614
Наступний документ
124453616
Інформація про рішення:
№ рішення: 124453615
№ справи: 624/1148/24
Дата рішення: 16.01.2025
Дата публікації: 17.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кегичівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.01.2025)
Дата надходження: 17.12.2024
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
16.01.2025 09:00 Кегичівський районний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОГАЧОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА
суддя-доповідач:
БОГАЧОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА
відповідач:
Джумагелдієв Іхлос Рашидович
позивач:
Юсупова Айна