Рівненський апеляційний суд
09 січня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/4583/24
Провадження № 33/4815/109/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Данильчика В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року, -
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
З матеріалів справи слідує, що 06 жовтня 2024 року о 02 годині 46 хвилин по вул. Бережного с. Велике Вербче, Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Водій від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
В поданій апеляційній скарзі захисник Данильчик В.І. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Зазначає, що при розгляді справи місцевим судом не було враховано докази, що спростовують вину ОСОБА_1 .. Доводить, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 18 листопада 2024 року (а.с.14).
Повний текст постанови захисник Данильчик В.І. отримав 03 грудня 2024 року (а.с.16).
Апеляційна скарга подана 10 грудня 2024 року (а.с.19).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
08 січня 2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання від захисника Данильчика В.І. про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
За наведених обставин, а також з метою недопустимості порушення строків розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Данильчика В.І..
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.5);
- відеофайлом, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 09-46-09, час 07:56) та у медичному закладі (файл 09-46-09, час 13:40).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки в матеріалах справи наявне відео, яким зафіксовано, що транспортний засіб марки ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 повільно рухається заднім ходом, коли йому на зустріч їде екіпаж поліції (файл 09-46-25, час 01:40). З іншого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу саме ОСОБА_1 перебуває на водійському місці автомобіля із заведеним двигуном (файл 09-46-09, час 00:10).
Доводи стосовно того, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП також не заслуговують на увагу.
Так, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , а він сам зупинив автомобіль. Причиною перевірки документів було порушення ОСОБА_1 комендантської години (файл 09-46-09, час 00:10).
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Данильчику В.І. строк на апеляційне оскарження постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Данильчика В.І. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович