Рівненський апеляційний суд
09 січня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/4578/24
Провадження № 33/4815/72/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисників - Рибченка А.О., Новака М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративні правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його захисників Рибченка А.О. і Новака М.А. на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року, -
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
З матеріалів провадження вбачається, що 07 жовтня 2024 року о 00 год. 07 хв. ОСОБА_1 по вул. Лісова, 19 в с. Велике Вербче, Сарненського району Рівненської областікерував транспортним засобом Mercedes Benz Vito, ДНЗ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Пройти в установленому порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення повторно протягом року згідно постанови Сарненського районного суду 572/894/24 від 10.04.2024 року, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
В поданих апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Рибченко А.О. та Новак М.А. просять скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
ОСОБА_1 та захисник Рибченко А.О. зазначають, що жодних протиправних винних дій, які б посягали на громадський порядок і за які законом передбачено адміністративну відповідальність у сфері дорожнього руху ОСОБА_1 шляхом оголошення відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, враховуючи відсутність ознак сп'яніння, відсутність направлення, не вчиняв. Наголошують, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в найближчому медичному закладі була спрямована не на ухилення від підтвердження перебування його у стані сп'яніння, а через те, що він не перебував в той час в статусі водія, тобто не керував транспортним засобом, тому його відмова не була пов'язана з перебуванням у стані сп'яніння та не мала на меті ухилення від підтвердження такого стану.
Захисник Новак М.А. в апеляційній скарзі вказує, що відеозапис події, який міститься в матеріалах справи, не дає підстави стверджувати про те, що транспортний засіб, біля якого знаходився ОСОБА_1 , перебував у русі чи взагалі був з увімкненим двигуном, що свідчить про те, що доводи останнього щодо того, що він не керував автомобілем, є обґрунтованими. Вважає, що відеозапис також свідчить про безпідставне застосування до ОСОБА_1 з боку працівників поліції фізичної сили, оскільки він перебував біля автомобіля та не намагався втекти чи іншим чином уникнути конфлікту з останніми.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 , захисників Рибченка А.О. і Новака М.А. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд не проводився (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу (а.с.6);
- відеофайлом, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 12-34-38, час 04:30) та у медичному закладі (файл 12-34-38, час 11:20).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Суд критично відноситься до доводів апеляційних скарг про те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки в матеріалах справи наявні відеозаписи, якими зафіксовано, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz Vito, номерний знак НОМЕР_2 , швидко рухається, коли за ним слідує екіпаж поліції (файл 001659, час 01:00). З вказаного відеозапису також вбачається, що після зупинки автомобіля з водійського місця вийшов саме ОСОБА_1 , який зачинив водійські двері та почав рухатись в сторону домоволодіння (файл 001659, час 01:30).
Інші доводи апеляційних скарг щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Рибченка А.О. та Новака М.А. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович