Рівненський апеляційний суд
09 січня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/4825/24
Провадження № 33/4815/120/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року, -
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
З матеріалів справи слідує, що водій ОСОБА_1 22 жовтня 2024 року о 10 год. 12 хв. в с. Тутовичі Сарненського району Рівненської області по вул. Тополева, 4 керував транспортним засобом марки "Кінлон", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правила дорожнього руху .
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати як незаконну та закрити провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що оскаржувану ним постанову суду не можна вважати законною, обґрунтованою і належним чином вмотивованою, оскільки були порушені загальні принципи судочинства, такі як право особи на захист, доступ до правосуддя, змагальність та свободу в поданні нею суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доводить, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні у медичному закладі.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 12 листопада 2024 року без його участі (а.с.15).
Постанову ОСОБА_1 отримав 05 грудня 2024 року (а.с.18).
Апеляційна скарга подана 16 грудня 2024 року (а.с.28).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до п.4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддею першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, було повно встановлено всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і вважає, що матеріли справи не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.294 КУпАП, оскільки вони підтверджують факт керування водієм транспортним засобом та відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Від проходження такого огляду він відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2024 року серії ЕПР1 №156112; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого, зокрема, вбачається, відмова від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу (час: 09:12), а також в медичному закладі (09:30).
Також поліцейським було роз'яснено останньому наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак він вказав, що розуміє такі наслідки і відмовився від проходження огляду.
Враховуючи викладене доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не відповідають дійсності та не можуть бути враховані судом при прийнятті рішення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
Всі інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, мають формальний характер та спрямовані на ухилення останнього від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в сукупності вищенаведені докази є належними та допустимими по даній справі та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України діяння, яке мало місце 22.10.2024 року, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду по суті є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, тому його слід залишити без зміни.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович