Житомирський апеляційний суд
Справа №295/11220/24 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Номер провадження №33/4805/74/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
15 січня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Грабчука Олександра Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грабчука Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року об'єднано в одне провадження справи № 295/11220/24 та №295/11222/24 та присвоєно єдиний номер №295/11220/24.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 17.07.2024 о 01 год 37 хв в м. Житомирі, по вул. М. Грушевського, 6, керуючи транспортним засобом AUDI- A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, гучномовця, не зупинився. Був зупинений шляхом блокування по вул. І. Мазепи 120, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 17.07.2024 о 01 год 38 хв в м. Житомирі, по вул. І. Мазепи, 120, керував транспортним засобом AUDI- A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відсторонений від керування транспортним засобом шляхом зупинки транспортного засобу у безпечному місці.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Грабчук О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях його підзахисного, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови. Зокрема, зазначив, що поліцейськими допущені порушення вимог нормативних актів, які регулюють порядок проходження огляду на стан сп'яніння і оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, та не враховано, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому під час його огляду слід було залучити представників Військової служби правопорядку. Також вказав, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому поліцейський не мав права ініціювати процедуру огляду водія на стан сп'яніння. Ознаки сп'яніння зазначені в адміністративних матеріалах, відеозаписом не підтверджено. Окрім того, звернув увагу, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а направлення на огляд до медичного закладу у його присутності не складалось, а тому, на його думку, процедура огляду на стан сп'яніння водія не дотримана. В апеляційній скарзі захисник послався на судову практику у подібних справах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 745534 від 17.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 17.07.2024 о 01 год 38 хв в м. Житомирі, по вул. І. Мазепи, 120, керував транспортним засобом AUDI- A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Відсторонений від керування транспортним засобом шляхом зупинки транспортного засобу у безпечному місці (а.с.1).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 745534 від 17.07.2024 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП «ОМСЦ» ЖОР від 17.07.2024 (а.с.3); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 759993 від 17.07.2024, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.126 КУпАП (а.с.5); рапортом ст. лейтенанта поліції ДПП С. Ігнатюка від 17.07.2024 (а.с.7); відеозаписом фіксації обставин події з портативного відеореєстратора поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля (а.с.8).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, з яких вбачається, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 вказано на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров'я. Проте, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у будь-який спосіб, не зважаючи на те, що йому були роз'яснені наслідки такої відмови.
Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. У працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на повідомлення останнього про наявність у нього таких ознак. Тому, вимога поліцейського про проходження ОСОБА_1 відповідного огляду була законною, а доводи апеляційної скарги у цій частині - безпідставними. При цьому, не повідомлення водію конкретних ознак алкогольного сп'яніння не можуть бути підставою для визнання огляду на стан сп'яніння недійсним.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому наслідком не залучення поліцейськими під час його огляду на стан сп'яніння представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України є недійсність такого огляду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у даній ситуації ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху, а тому за змістом ст.15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, він як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, на обставини, за яких був зупинений поліцейськими ОСОБА_1 , не розповсюджується положення ст. 266-1 КУпАП.
Не вручення ОСОБА_1 направлення на проходження огляду у закладі охорони здоров'я не є обставиною, яка виключає його винуватість, оскільки він відмовився від такого огляду, та не є порушенням, яке має наслідком визнання огляду недійсним.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відсторонено від подальшого керування автомобілем були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким обставинам суд надав правильну оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, працівниками поліції не допущено.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається захисник, преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення учасників провадження, надані в суді апеляційної інстанції, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
У іншій частині постанова суду щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП за протоколом серії ААД № 745121 від 17.07.2024 не оскаржувалась та апеляційним судом не переглядалась.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Грабчука Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич