Справа №760/26889/24
Провадження №2/760/5027/25
16 січня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Тесленко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 15 грудня 1999 року, про що 15 грудня 1999 року складено відповідний актовий запис № 395 відділом реєстрації актів громадянського стану Охтирського міськвиконкому.
В обґрунтування позову зазначає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15 грудня 1999 року було зареєстровано шлюб, про що 15 грудня 1999 року складено відповідний актовий запис № 395 відділом реєстрації актів громадського стану Охтирського міськвиконкому та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 грудня 1999 року. У шлюбі народились спільні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 12 жовтня 2012 року складено відповідний актовий запис № 3211, відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського управління юстиції у м. Києві та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15 грудня 1999 року складено відповідний актовий запис № 409, відділом реєстрації актів громадського стану Охтирського виконкому Сумської області та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . На момент подачі позовної заяви відповідач фактично створив нову сім'ю, та проживає разом з новою жінкою та її дітьми. Це унеможливлює збереження сім'ї позивача та відповідача, а також унеможливлює будь-яке примирення між сторонами. Відповідач для позивача є фактично чужою людиною, з якою позивача нічого не пов'язує. Сторони не досягли згоди щодо розірвання їх шлюбу в позасудовому порядку, що вимушує позивача вирішувати питання розірвання шлюбу з відповідачем саме в судовому порядку. Отже, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюб існує лише формально. Розірвання шлюбу відповідає інтересам як позивача, так й відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 26 листопада 2024 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Ухвала від 02 грудня 2024 року та копія позовної заяви з доданими матеріалами надсилалася за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з інформацією відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 122790352 від 26 листопада 2024 року, а саме: АДРЕСА_1 . Разом з тим, до суду повернувся поштовий конверт із вказаними документами з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
15 грудня 1999 року між сторонами зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Охтирського міськвиконкому Сумської області, серії НОМЕР_1 , про що складено відповідний актовий запис № 395.
Після державної реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Від спільного подружнього життя у сторін народилися діти, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Охтирського міськвиконкому Сумської області, серії НОМЕР_3 .
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб між ними є формальним, сторони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, а подальше їх спільне проживання у шлюбі та його збереження стало дійсно неможливим і суперечить їхнім інтересам.
Таким чином, сторони створили умови за яких їх шлюб фактично припинився.
Згідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд роз'яснює, що відповідно до п. п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 перед судом питання про відновлення свого дошлюбного прізвища не ставила.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., сплачений за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 259, 263 - 265, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 15 грудня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Охтирського міськвиконкому Сумської області, актовий запис № 395 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору сплаченого за подання позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення суду виготовлено 16 січня 2025 року.
Суддя І. О. Тесленко