СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2290/25
ун. № 759/1196/25
про відкриття провадження у справі
16 січня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
У січні 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 15 січня 2025 року.
Дослідивши подану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, суд дійшов наступного висновку.
До позовної заяви долучене клопотання про витребування інформації, в якому позивач просить суд витребувати у Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДПС у м. Києві інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що у позивача відсутня така інформація, оскільки законодавством не передбачено права чи обов'язку надавачів послуг вимагати і зберігати таку інформацію.
Дослідивши дане клопотання, наявні матеріали справи суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення з наступних підстав.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Строк для подачі клопотання про витребування доказів дотримано, оскільки воно заявлено разом із позовною заявою.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу позивача на положення ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Обґрунтовуючи те, що інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків надає Державна податкова служба України, позивач посилається на «Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів», затверджений спільним наказом Державної судової адміністрації України, Державної податкової служби України 26.02.2013 рок за № 30/44.
Однак, листом Державної податкової служби України від 15.11.2024 року № 14492/5/99-00-12-04-01-05 суди повідомлено, що з 01.12.2024 року припиняється приймання запитів від судів загальної юрисдикції щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків через попередні засоби електронної взаємодії.
Видано спільний наказ № 304/262 від 24.06.2024 року Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України». Цей Порядок розроблено з метою реалізації механізму надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та автоматизації процесу електронної інформаційної взаємодії між Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою та Державним реєстром.
Зважаючи на викладене, наразі надання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків особи здійснюється у спосіб, відмінний від того, про який зазначив позивач.
Таким чином, вивчивши письмові матеріали справи, клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні у повному обсязі.
Даний позов повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, за інстанційною і територіальною юрисдикцією підсудний Святошинському районному суду міста Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмови у відкритті провадження у справі згідно ст.ст. 185, 186 ЦПК України на даний час не встановлені.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
За умовами п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 277 ЦПК України).
Суд дослідивши матеріали поданого позову, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, вона не відноситься до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Крім того, ціна позову в конкретній справі не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Також судом враховується, що у поданому позові позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З врахуванням предмету спору, категорії справи, ціни позову та враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Обставини, передбачені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які б перешкоджали розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, відсутні.
Керуючись ст.ст. 187, 274-279 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про витребування інформації - залишити без задоволення.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - прийняти до розгляду і відкрити провадження у справі.
Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали направити сторонам, а відповідачам, крім того, копію позовної заяви з додатками.
Відповідачам встановити п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву з моменту вручення йому копії цієї ухвали. Відзив разом із додатками до нього направляються відповідачем до суду разом із підтвердженням відправлення такого відзиву із доданими до нього додатками іншим учасникам справи.
Позивач має право протягом п'яти днів з моменту отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, аргументи і міркування щодо наведених у відзиві заперечень, мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив разом із додатками направляється до суду позивачем разом із підтвердженням відправлення такої відповіді на відзив разом із додатками іншим учасникам справи.
Відповідач має право протягом п'яти днів з моменту отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких викласти свої пояснення, аргументи і міркування щодо наведених позивачем у відповіді на відзив поясненнях, мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення разом із додатками направляються до суду відповідачем разом із підтвердженням відправлення таких заперечень із додатками іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення) є їх правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити учасникам справи про умови розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, який здійснюється за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України). За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом із позовною заявою або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 279 ЦПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд досліджує належні та допустимі докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Горбенко