Справа № 335/13161/24
Номер провадження 2-з/758/16/25
про забезпечення доказів
16 січня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , про забезпечення доказів,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити докази, шляхом витребування з АТ «ПУМБ» ( м. Київ, вул. Андріївська, 4) інформації, а саме: чи надходили 01.11.2024 року на картку НОМЕР_1 з картки НОМЕР_2 («А-Банк») грошові кошти у розмірі 19 000 грн.; хто є власником картки НОМЕР_1 (зазначити повну інформацію про власника, а також надати належним чином засвідчені копії всіх документів, що стали підставою до відкриття карткового рахунку та видачі картки, у тому числі, докази отримання фізичною особою цієї картки, фото фіксація, у випадку наявності), для можливості подальшого звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви передано для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 року, справу передано для розгляду судді Левицькій Я.К.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2024 року на абонентський номер телефону, який належить ОСОБА_1 , надійшов телефонний дзвінок працівника банку з номера НОМЕР_3 , з повідомленням про шахрайські дії щодо банківського рахунку, відкритого в АТ «А-банк», та належного ОСОБА_1 . Внаслідок таких дій з банківської картки № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти на банківську картку іншого банку № НОМЕР_1 у розмірі 19 000 грн.
02.11.2024 підрозділом дізнання Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву ОСОБА_1 від 01.11.2024 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Заявник посилається на те, що має право на звернення до суду з позовом до власника картки про стягнення безпідставно отриманих коштів, але оскільки така особа йому не відома, він звертається до суду з цим клопотанням.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 118 ЦПК України.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд вважає, що її слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно з ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Частиною 5 ст. 116 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Згідно з п. 4-6 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.
Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із задоволенням вказаної заяви.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За змістом наведених норм, обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; фінансово-економічний стан клієнтів.
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Також, главою 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України 14.07.2006 року №267, визначено, що за рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
У Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у Постанові 11.03.2020 у справі № 9901/608/19.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів, забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін, наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Як вбачається із змісту поданої заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, вона містить зазначення доказів, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, юридичну особу, у володінні якої знаходяться докази (відповідна інформація).
Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.
З метою забезпечення права на судовий захист заявника та враховуючи неможливість отримання ним відповідного доказу, зазначені письмові докази підлягають витребуванню.
Разом з тим, вимоги заяви щодо витребування у банківської установи належним чином засвідчених копій всіх документів, що стали підставою для відкриття карткового рахунку та видачі картки, у тому числі, докази отримання фізичною особою цієї картки, фото фіксація задоволенню не підлягають, оскільки така інформація не підтверджує обставин, для доказування яких заявник в подальшому може подати позов.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення доказів.
Керуючись ст. 76, 84, 116-118, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Витребувати у акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282823, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4):
- інформацію щодо підтвердження чи спростування факту зарахування 01.11.2024 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», грошових коштів у розмірі 19 000 грн з карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ «А-Банк»;
- інформацію відносно власника карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» із зазначенням прізвище, ім'я, по батькові власника картки, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та номер телефону власника картки.
У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЦПК України.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Згідно з ч. 5 ст. 117 ЦПК України, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );
особа, у якої знаходяться докази - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4).
СуддяЯ. К. Левицька