Рішення від 11.12.2007 по справі 9/339-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"11" грудня 2007 р. Справа № 9/339-07

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Дніпровської транспортної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ,

до1. Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ», м. Київ,

про визнання недійсною угоди,

за участю представників:

прокурора:Ясь А.О., довір. № 3д.в від 07.03.2007р.,

позивача:Кушпіль Д.С., довір. № 4409/15/14-07 від 28.09.2007р.,

відповідача1: відповідача2:Чорноштан О.Г., довір. б/н від 15.01.2007р.,

Мацько І.М., довір. б/н від 02.10.2007р.,

Рижевський П.А., довір. № 112 від 02.10.2007р.,

обставини справи:

Дніпровський транспортний прокурор (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (далі -позивач, Мінтрансзв'язку) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Міжнародній аеропорт «Бориспіль»(далі -відповідач1, ДПМА «Бориспіль») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ» (далі -відповідач2, ТОВ «Автохаус Київ») про визнання недійсною угоди. Зокрема, прокурор просить, і визнати недійсним договір від 06.11.2006р. №ФЮ-2006-135(10-21.61-228) на закупівлю автомобілів, укладений між ДП МА «Бориспіль»та ТОВ «Автохаус Київ; застосувати правові наслідки недійсності правочину та зобов'язати ДП МА «Бориспіль»повернути ТОВ «Автохаус Київ»12 автомобілів 2006 року випуску, марки Volkswagen (Фольксваген), отриманих на виконання недійсного договору відповідно до специфікацій; ТОВ «Автохаус Київ»повернути ДП МА «Бориспіль»загальну вартість 12 автомобілів у розмірі 2 593 378,94 грн., отриманих на виконання недійсного договору.

Позовні прокурор обґрунтовує тим, що Аеропортом, при здійсненні процедури відкритих торгів, було порушено вимоги ст. ст. 8, 19, 26, 291 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів»та не було оприлюднено протокол розкриття тендерних пропозицій та звіту про результати торгів. Відповідно до ст. 34 Закону, укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо його було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог статей 41, 42, 8, 17, 181, 19, 26, 29, 291 цього Закону. Щодо порушення інтересів держави, зазначає, що відповідно до Договору, на підставі актів прийому - передачі автомобілів, Товариством було передано -аеропорту дванадцять автомобілів, що мають ряд розбіжностей у їх комплектації по відношенню до комплектації визначеній у додатках до Договору. Внаслідок недопоставки відповідачем2 устаткування на частину автомобілів та поставки більш дешевих запасних частин, ніж було передбачено Договором, на думку прокурора, Аеропорту було завдано прямих матеріальних збитків на загальну суму 12 104, 85 грн., та оскільки відповідач1 є державним підприємством вважає, що збитки завдано саме державі.

Позивач, позов заявлений прокурором підтримує. У поясненнях на позов зазначає, що договір між аеропортом та товариством укладено з порушенням статей 8, 19, 26 Закону.

Відповідач1 позов визнає в повному обсязі. Крім того в поясненнях поданих на вимогу суду зазначає, що поставлені товариством автомобілі мали ряд розбіжностей у їх комплектації по відношенню до комплектації визначеній у додатках до договору. Працівники аеропорту, при отриманні автомобілів та підписанні актів прийому - передачі автомобілів не зазначили будь - яких зауважень щодо комплектності автомобілів, які ними приймалися від товариства та не повідомили про даний факт керівництво. Тому аеропортом не були направлені претензії до товариства з приводу неналежного виконання зобов'язань за договором. Про факт недоукомплектованості автомобілів аеропорт дізнався тільки під час фінансово-господарської перевірки, яка проводилася КРУ Міністерства транспорту та зв'язку України, у зв'язку із зміною, 28.12.2006р., керівника аеропорту.

Відповідач2 позов заперечує в повному обсязі. У відзиві на позов зазначає, договір був укладений у відповідності з тим бюджетом, який був узгоджений для закупівлі даних автомобілів. Відповідач1 виконав свої зобов'язання згідно ст.ст. 3.2.1., 3.2.2. договору в повному обсязі, перерахувавши суму 2 593 378 грн. 94 коп. на розрахунковий рахунок Відповідача2 відповідно - 14.11.2006р. та 23.01.2007р. Відповідач2 виконав свої зобов'язання по передачі 12 автомобілів марки «Фольксваген»згідно актів приймання-передачі. На думку відповідача2, до позовної заяви не надано доказів про відсутність додаткового розміщення оголошення англійською мовою, що робить цей факт неналежним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України. Вважає, що обов'язок по перевірці дотримання замовниками торгів вимог Закону також покладена на редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, а у випадку невиконання чи порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації, такі редакції мають право не приймати оголошення для публікації. Крім наведеного, зазначає, що саме неоприлюднення передбаченої Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційній системі Інтернет, а не додаткової інформації англійською мовою, є підставою для відміни торгів. Додаткова інформація англійською мовою, як наявна, так і відсутня, ніяк не змінює і не порушує конкурентне середовище України. Вважає посилання позивача на положення абз. 5 ч. 3 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»для визнання договору недійсним безпідставними, оскільки диспозиція застосування цієї норми передбачає недотримання замовником всіх вказаних статей Закону. Також зазначає, що відповідач1 за період, з дати передачі автомобілів згідно актів прийому-передачі до теперішнього часу, жодного разу не звернувся до відповідача2 з претензію щодо комплектності переданих автомобілів.

В судовому засіданні 11.12.2007р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові. Представник Відповідача1 позов визнав. Представник відповідача2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві та додаткових до нього поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Між відповідачем1 та відповідачем2 06.11.2006р. укладено договір №ФЮ-2006-135 (10-21.61-228) (надалі - договір) купівлі-продажу/поставки автомобілів. Відповідно до положень ст. 1 Договору постачальник (відповідач2) зобов'язаний поставити відповідачу1 (покупцю) 12 нових автомобілів 2006р. випуску марки Volkswagen (за переліком, що визначений в п. 1.1.), а покупець зобов'язаний оплатити і прийняти у власність поставлені автомобілі. Відповідно до положень ст. 3 Договору загальна вартість 12 автомобілів на дату укладання договору складала 2 593 378,94 грн., та підлягала сплаті шляхом перерахування 50 % в строк не пізніше 5 днів з дати укладання договору, решта протягом 5 днів з дати поставки автомобілів. Відповідно до положень ст. 2 оспорюваного договору передача автомобілів покупцю проводиться тільки за умови сплати останнім ціни автомобілів. Покупець зобов'язаний прийняти кожен автомобіль по комплектності та якості у відповідності до специфікації та технічної документації протягом 3-х робочих днів із дати отримання повідомлення від постачальника про готовність такого автомобіля до передачі. Приймання кожного автомобіля оформляється актом прийому-передачі. Право власності на автомобілі переходить від постачальника до покупця з моменту підписання акту прийму передачі та накладної на автомобілі. При передачі автомобіля постачальник зобов'язаний передати покупцю документи, передбачені положеннями п. 2.3 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, які необхідні для подальшої реєстрації автомобіля в органах ДАІ України.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідач1 відповідно до Статуту є державним підприємством цивільної авіації України, який входить у сферу управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Для закупівель матеріально-технічних ресурсів державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(далі - Закон).

Частиною 3 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»встановлено, що укладений договір вважається недійсним (нікчемним) в наступних випадках:

1. замовник не дотримався вимог частини другої статті 29 цього Закону;

2. договір було укладено у період оскарження згідно із статтями 37 і 371 цього Закону;

3. договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю;

4. договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог статей 41, 42, 8, 17, 181, 19, 26, 29, 291 цього Закону.

5. договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю.

Як свідчать матеріали справи, оспорюваний договір укладено відповідачами за наслідками процедури закупівлі товарів за державні кошті.

Прокурор та позивач вважають, що процедура закупівлі була проведена з порушенням ч. 3 ст. 8, п. 3 ст. 19, ст. 26, ст. 291 зазначеного вище Закону.

Матеріали справи, зокрема акт перевірки КРУ від 13.04.07р. №14-1-03/15, свідчать, що відповідачем1 05.09.2006р. розпочато процедуру закупівель шляхом проведення відкритих торгів, про що тендерним комітетом прийнято рішення на засіданні №1 05.09.07р. (протокол №Д-10.2-11.1-286). В подальшому, як свідчать матеріали справи, в тому числі зазначений акт КРУ, 14.09.06р. відповідачем1 складено оголошення про проведення відкритих торгів, відповідно до тексту якого, кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначено замовником - 25 жовтня 2006р., 11.30 год. за київським часом.

Оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю автомобілів 02.10.2006р. надруковані в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України (№ 40(59)/ 02.10.2006), та в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (№25 від 02.10.2006р.)

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті; вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками. Відповідно до п. 8 Інструкції «Про затвердження форм Оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення»№217-р від 20.06.2006., термін подання тендерних пропозицій установлюється в межах 45 календарних днів від дати опублікування Оголошення про проведення торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня. При застосуванні процедури двоступеневих торгів строк подання попередніх пропозицій не може бути меншим, ніж 30 календарних днів з дня опублікування Оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Враховуючи, що на день визначення замовником дати подання тендерних пропозицій (затвердження оголошення) визначити дату публікації оголошення не можливо, термін подання тендерних пропозицій має визначатися саме не меншими за 21 день та в межах 45 днів. При цьому причини скорочення терміну законом вимагається пояснювати виключно на стадії звітування за результати тендеру, а отже висновок прокурора, щодо необхідності зазначення в протоколі тендерного комітету причин прийняття рішення про скорочені терміни, не ґрунтується на нормах законодавства.

Як свідчать матеріали справи, оголошення відповідачем1 було складено -14.09.06р., тобто за 42 дні до останнього дня подання тендерних пропозицій, фактично опубліковане 02.10.06р., тобто за 23 дні до останнього дня подання тендерних пропозицій. За таких обставин суд не вбачає порушень ч. 3 ст. 19 Закону щодо встановлення строку подання тендерної документації, а скорочення строку не свідчить про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів - 200 тисячам євро; для послуг - 300 тисячам євро; для робіт - 4 мільйонам євро.

При цьому, відповідно до положень ч. 4 цієї ж статті, редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язані перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет). У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Як свідчать матеріали справи, спеціалізованими друкованими виданнями - Інформаційним бюлетенем Тендерної палати України (№ 40(59)/ 02.10.2006) та спеціалізованим друкованим засобом масової інформації (№25 від 02.10.2006р.), були опубліковані оголошення про заплановану відповідачем закупівлю, прийнято для публікації та опубліковане 02.10.2006р.

Інформаційна система у мережі Інтернет -«Портал «Державні закупівлі України»(www.zakupivli.com), що обрана замовником -відповідачем1 як інформаційна система в мережі Інтернет, є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейське консалтингове агентство», з яким відповідачем1 укладено договір 23.03.2006р. №10-20.68-9 (за матеріалами перевірки КРУ). В текстах оголошень друкованих видань, зазначено, що оголошення в інформаційній мережі Інтернет опубліковане за адресою: www.zakupivli.com, KIC-GXZ/BE 113/. Інформація в зазначеній інформаційній мережі розміщується російською, українською та англійською мовами (роздруківка головної Інтернет-сторінки Порталу в матеріалах справи), що прокурором взагалі не враховано.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи, що на зазначені вище друковані видання Законом покладено обов'язок щодо перевірки виконання відповідачем1 вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах, суд вважає твердження прокурора щодо порушення відповідачем1 вимог ч. 3 ст. 8 Закону безпідставними.

Щодо порушення вимог ст. 26 та ст. 291 Закону та не оприлюднення відповідачем протоколу розкриття тендерних пропозицій та звіту про результати торгів суд, виходить з наступного.

Положеннями статті 26 Закону врегульовано порядок розкриття, оцінки та порівняння тендерних пропозицій. А отже, посилання прокурора на зазначену норму в обґрунтування порушення відповідачем1 порядку оприлюднення інформації щодо результатів торгів, є безпідставним.

Статтею 291 Закону визначено порядок інформування учасників про результати проведення торгів, відповідно до якого оголошення про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону оприлюднюється і публікується в інформаційних системах в мережі Інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону або визнання їх такими, що не відбулися. В оголошенні про результати торгів обов'язково зазначаються: найменування та юридична адреса замовника торгів; вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг; дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України; адреси обраних інформаційних систем у мережі Інтернет, в яких розміщено інформацію, передбачену цим Законом, та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет; дата акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою; дата укладення договору про закупівлю; дата та причини відміни торгів чи рішення про визнання їх такими, що не відбулися; вартість договору про закупівлю; повна назва переможця торгів.

Як вже зазначено судом, між відповідачем та ТОВ «Європейське консалтингове агентство»укладено договір 23.03.2006р. №10-20.68-9 (за матеріалами перевірки КРУ). В ході перевірки відповідача1 встановлено, що у встановлений законом термін листом від 08.11.2006р. №Д-10.2-07.1-200 було надано консультанту Торгів -ТОВ «Європейське консалтингове агентство»для розміщення у визначених Законом друкованих засобах та мережі Інтернет; протокол розкриття на закупівлю автомобілів був направлений цьому агентству електронною поштою, згідно з повідомленим ним порядком. Як також зазначено в акті перевірки, ДМА «Бориспіль»неодноразово зверталось до ТОВ «Європейське консалтингове агентство» щодо надання інформації про порядок та строки публікації та розміщення у мережі Інтернет необхідних документів, однак відповідь на ці звернення консультантом не надана. Крім того, як зазначено в акті, ТОВ «Європейське консалтингове агентство»систематично порушуються умови вищевказаного договору щодо вчасного оприлюднення інформації. Таким чином, як зазначається в акті, на момент перевірки не вдалось підтвердити фактичне виконання вимог ст.ст. 26, 29 Закону при проведенні закупівлі 12 автомобілів фольксваген.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, відповідач1 виконав свої зобов'язання згідно ст.ст. 3.2.1., 3.2.2. договору щодо оплати автомобілів в повному обсязі, перерахувавши суму 2 593 378 грн. 94 коп. на розрахунковий рахунок відповідача2 відповідно - 14.11.2006р. та 23.01.2007р. Як свідчать матеріали справи, в тому числі акт перевірки КРУ, придбані відповідачем1 автомобілі введені в експлуатацію, претензій щодо їх якості та комплектності за майже рік експлуатації не надходило. Загальна залишкова вартість 12-ти автомобілів за даними бухгалтерського обліку станом на 07.12.07р. становить (довідка ДП МА «Бориспіль»№14.4-37.12) всього 2065061,65 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону та ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог цього Закону.

Отже, банк приймає від державних, казенних, комунальних підприємств, господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, розрахунковий документ на перерахування коштів за товари, роботи і послуги, що закуплені за державні кошти, лише за умови подання ними звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Якщо розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України (пункт 2.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22), то банк повертає його без виконання у порядку, встановленому пунктом 2.15 Інструкції. (див. лист НБУ «Про перевірку банками наявності документів, передбачених Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами»№18-111/1365-3643 від 04.04.2006р.)

Враховуючи наведені обставини щодо оплати, а також встановлені в ході перевірки КРУ, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень прокурора та позивача щодо порушення відповідачем вимог ст. 291 Закону.

Крім того, враховуючи, що оголошення про результати проведення процедур торгів оприлюднюється і публікується протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю, на момент укладання договору порушення зазначених вимог не можуть мати місце, а отже вважатися порушенням закону в момент вчинення правочину (в розумінні положень ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Щодо порушення інтересів держави, які полягають у поставці автомобілів неналежної комплектації та відповідно нанесення відповідачу1 та державі збитків, суд вважає твердження безпідставними, не підтвердженими жодним належним доказом та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до положень ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, неналежне виконання зобов'язань за договором, в тому числі за оспорюваним, не є підставою для визнання такого договору недійсним, а за наявності встановленого порушення тягне застосування зазначених вище наслідків.

З огляду на наведене суд не приймає до уваги твердження прокурора, позивача, та відповідача1, та подані в обґрунтування докази щодо поставки некомплектних автомобілів, прийняття автомобілів неповноважною особою, як такі, що не мають відношення до спору щодо визнання договору недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на положеннях законодавства та фактичних обставинах та не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити в повному обсязі.

Суддя Є.П. Євграфова

Попередній документ
1244496
Наступний документ
1244499
Інформація про рішення:
№ рішення: 1244498
№ справи: 9/339-07
Дата рішення: 11.12.2007
Дата публікації: 09.01.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: