печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42992/24-к
29 листопада 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судці - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю - прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування у кримінальному провадженні № 62024100130000143 від 01.02.2024, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Старший слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Дарницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вказаному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явленні його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України отримані стороною захисту 29.11.2024 року.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисники зазначили, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначили про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, оскільки доказів, які б підтверджували версію органу досудового розслідування щодо вчинення ним будь-яких кримінальних правопорушень, не надано та до клопотання не долучено.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, письмові заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000143 від 01.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням, установлено, що ОСОБА_5 підозрюється, у тому, що він будучи у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 09.01.2024 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що за адресою: АДРЕСА_2 , після чого до теперішнього часу проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.09.2024 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку ст. ст. 276-269 КПК України, повідомлено про підозру.
Підозрюваний достовірно знаючи про необхідність прибуття до органу досудового розслідування, вчиняє дії по переховуванню від органу досудового розслідування, що підтверджується постійною відсутністю підозрюваного за місцем проживання, ухиленням останнього від явки та будь-якого зв'язку із органом досудового розслідування, тобто такі, які передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
22.09.2024 року слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві винесено постанову про оголошення ОСОБА_5 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у розшук.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
19.10.2024 року постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 кримінальне провадження № 62024100130000143 від 01.02.2024 року зупинено.
29.11.2024 року відповідно до протоколу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано.
29.11.2024 року постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 кримінальне провадження № 62024100130000143 від 01.02.2024 року відновлено.
29.11.2024 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується належними та допустимими доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме: повідомлення командира військової частини за місцем проходження підозрюваним військової служби з доданими матеріалами; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.07.2024.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Крім того, згідно із ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи особу ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення. У зв'язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560, 00 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ), в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.01.2025 року.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 09 год. 00 хв. 29 листопада 2024 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560, 00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним гак і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UА128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за ...(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду), від ...(дата ухвали), по справі № ..., внесені ...(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без-дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 31 січня 2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1