печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42001/21-ц
15 січня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення у справі № 757/42001/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових коштів - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року № SAMDN10000715918281 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) євро 27 центів, проценти за період з 18 жовтня 2016 року до 20 квітня 2021 року в сумі 368 (триста шістдесят вісім) євро 15 центів., за договором від 20 квітня 2011 року №SAMDN01000715920395 вклад в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 68 копійок, проценти в сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 88 копійок та 45 (сорок п'ять) гривень 78 копійок інфляційних втрат, за договором від 26 жовтня 2012 року №SAMDN80000730041880 вклад в сумі 15086 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят шість) доларів США 31 цент, 5089 (п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) доларів США 56 цент процентів, за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189 вклад в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) доларів США 65 центів, 7599 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) доларів США 91 центів процентів, за договором від 09 липня 2013 року №SAMDN80000736322373 вклад в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, 5397 (п'ять тисяч триста дев'яносто сім) доларів США 64 центи процентів, за договором від 30 квітня 2013 року № SAMDN 25000734957159 вклад в сумі 86264 (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 61 копійок та 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 85 копійок інфляційних втрат. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 11350 гривень. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року скасовано в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року №SAMDN01000715920395 вклад в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 68 копійок, проценти в сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 88 копійок та 45 (сорок п'ять) гривень 78 копійок інфляційних втрат;
за договором від 26 жовтня 2012 року №SAMDN80000730041880 вклад в сумі 15086 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят шість) доларів США 31 цент, 5089 (п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) доларів США 56 цент процентів;
за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189 вклад в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) доларів США 65 центів, 7599 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) доларів США 91 центів процентів, відмовивлено у вказаних вимогах.
В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду. Постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року скасовано в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року № SAMDN01000715920395, за договором від 26 жовтня 2012 року № SAMDN80000730041880, за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189, рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року в цій частині залишено в силі.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року заяву представника позивача - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк» про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових коштів - задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 проценти за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року за договором від 30 квітня 2013 року № SAMDN 25000734957159 за період з 18.10.2016 р. по 30.04.2021 р. в сумі 82518,71 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Від представника відповідача Кобзар Ю.Б. надійшла заява про роз'яснення рішення суду від 25 травня 2022 року, а саме зазначено про те, що АТ КБ «ПриватБанк» потребує роз'яснення рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.05.2022 по справі № 757/42001/21-ц з приводу наступного. Стягнуті за рішенням суду з банку відсотки за користування банківським вкладом за своєю природою є доходом Позивача (фізичної особи), які відповідно до законодавства підлягають оподаткуванню. Однак, приймаючи вказане рішення Печерський районний суд м. Києва суд не врахував положення Податкового Кодексу, які є імперативними і обов'язковими до виконання.
Просить суд роз'яснити судове рішення щодо дій, які має вчинити відповідач на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року, а саме: чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України; за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов'язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Суд розглядає заяву в порядку ч. 3 ст. 271 ЦПК України.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Зазначена стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Також, виходячи із системного тлумачення положень ст. 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
В ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 755/1600/16 вказано, що "як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії".
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, ...суд відмовляє в роз'ясненні рішення".
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення".
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Враховуючи наведене і те, що рішення суду від 25 травня 2022 року викладено в чіткій формі, останнє є повністю зрозумілим, в т.ч. містить чітку резолютивну частину із зазначенням конкретних дій, а доводи заявника не можуть вирішуватись в порядку ст.271 ЦПК України, оскільки потребують зміни змісту резолютивної частини судового рішення, окрім того мотивувалальна частина судового рішення містить посилання на норми Податкового кодексу України, що підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 271 ЦПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.260, 271, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення у справі № 757/42001/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Суддя О.Л. Бусик