Справа № 752/12152/24
Провадження №: 1-кп/752/1196/25
16.01.2025 рокум. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100000000342 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка, Ставищенського району, Київської області, громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
встановив:
ОСОБА_3 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в межах другої (крайньої лівої) смуги проїзної частини вул. І. Сірка у м.Києві зі сторони вул. Планетна в напрямку регульованого світлофорами перехрестя з вул. Заболотного, зупинився перед вказаним перехрестям на червоний (забороняючий рух в його напрямку) сигнал світлофора. У цей час в межах п'ятої (крайньої лівої) смуги проїзної частини вул. Заболотного зі сторони Одеської площі в напрямку вул. Метрологічна на автомобілі марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 рухався ОСОБА_8 , наближаючись до регульованого світлофорами перехрестя з вул. І. Сірка, по напрямку руху якого був увімкнений зелений (дозволяючий рух в його напрямку) сигнал світлофора.
В подальшому ОСОБА_3 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. І.Сірка, зі сторони вул. Планетна, зупинився перед регульованими світлофорними об'єктами перехрестям з вул. Заболотного у м. Києві на червоний (забороняючий рух в його напрямку) сигнал світлофору, де перебуваючи в нерухомому стані, маючи об'єктивну змогу спостерігати за сигналами світлофору та дочекатись зеленого (дозволяючого рух в його напрямку) сигналу світлофору, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом та порушуючи вимоги п. 1.5, 2.3(б), 8.7.3(е), 8.10 та 10.1 ПДР України, розпочав рух вперед, виїхав на регульоване світлофорними об'єктами перехрестя вул. І. Сірка та Заболотного у м. Києві на червоний (забороняючий рух в його напрямку) сигнал світлофору, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався по вул. Заболотного зі сторони Одеської площі в напрямку вул.Метрологічної на зелений (дозволяючий рух в його напрямку) сигнал світлофору.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 отримав тяжке тілесне ушкодження, а саме: відкриту травму правого стегна: рана (описана клінічними лікарями як забійно-рвана, довжиною до 1,0(см) без опису морфології) по латеральній поверхні середньої третини правого стегна, яка має сполучення із діяльною розміром приблизно 1,0(см) перелому діафізу правої стегнової кістки у середній третині; перелом нижньої третини стегнової кістки (зі зміщенням уламків); закрита травма носа: перелом лівої носової кістки.
Вказані ушкодження знаходяться у прямому (причинно-наслідковому) зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною подією.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 1.5, 2.3(б), 8.7.3(е), 8.10 та 10.1 Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину фактично визнав за вказаних в обвинувальному акті та вироку суду обставин та підтвердив, що дійсно 20.03.2024 року приблизно о 14 год. керував технічно справним вантажним автомобілем марки «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 . Вказав, що їхав по роботі з ОСОБА_10 на вул. Заболотного, був затор, він рухався по троху за іншими автомобілями, руху машин зліва не було, в трьох смугах авто стояли, в четвертій - він не бачив, і він почав виїзд на перехрестя, не побачив, що вже у нього був жовтий і потім одразу червоний сигнал світлофору. Зазначив, що інші машини, що стояли в рядах, не рухались, він перетнув три смуги і лишилась одна смуга, як раптом відчув удар в передню ліву частину кабіни, рульову колону. Визнає, що порушив ПДР вказані прокурором в обвинувальному акті. В той день не відволікався, але не встиг зробити маневр. Після удару він вийшов з машини, далі нічого не пам'ятає, прийшов до тями вже в машині швидкої допомоги. Вказав, що не визнає цивільний позов, оскільки не працює і не має можливості його сплатити. Шкодує за вчинене та щиро кається. Вибачився перед потерпілим під час судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_8 показав, що в той день 20.03.2024 року після 12 год. рухався по вул. Заболотного в напрямку Столичного шосе в лівій смузі. Десь за 200 метрів до перехрестя побачив, що горить зелений сигнал світлофора. Вказав, що рухався згідно ПДР України, зі швидкістю приблизно 60 км/год, не очікував і не міг подумати, що таке трапиться. Як тільки побачив машину «Iveco» д.н.з. НОМЕР_1 , натиснув на гальма, але зіткнення все одно сталось. Перешкоду у виді автомобіля «Iveco» побачив перед зіткненням, огляд машини не перекривали. Чому раніше не побачив автомобіль «Iveco» - сказати не може, напевне не встиг зреагувати. Вказав, що люди, що були поруч намагались надати першу медичну допомогу: накладали турнікет. Потім приїхала швидка медична допомога. Цивільний позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Крім вказаних вище показань обвинуваченого та потерпілого, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується і безпосередньо дослідженими письмовими доказами, а саме:
даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.03.2024 року, схеми місця ДТП та ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, з яких вбачається місце зіткнення транспортних засобів, розташування транспортних засобів на місці ДТП, характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів тощо, що підтверджує обставини вчинення злочину, викладені у обвинувальному акті та вироку суду;
даними довідки КП «Центр організації дорожнього руху» про режим роботи світлофорного об'єкту та схеми розміщення дорожніх знаків на перехресті вул. Заболотного - вул. Сірка у м. Києві, з якої вбачається, що станом на 20.03.2024 року о 15 год. 35 хв. світлофорний об'єкт працював в режимі координованого керування, згідно циклограми. З даних також вбачається, що інформації про пошкодження та збої в роботі світлофорної сигналізації 20.03.2024 року о 15 год. 35 хв. не зареєстровано;
даними протоколу перегляду відеозапису від 09.04.2024 року з скріншотами до протоколу перегляду відеозапису та даними відеозапису на DVD-R диску за період часу з 15 год. 35 хв. до 15 год. 40 хв. 20 березня 2024 року, який був безпосередньо досліджений судом. Згідно даних вказаних доказів чітко вбачається як відбулась дорожньо-транспортна пригода 20.03.2024 року на регульованому перехресті вул. Заболотного та Сірка у м. Києві за участю транспортних засобів «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 та «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 . Зокрема, зафіксовано, що транспортний засіб «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 рухається у крайній лівій смузі по вул. Заболотного на зелений сигнал світлофора (дозволяючий рух в його напрямку), інші автомобілі по напрямку його руху з першої по третю смуги також рухаються. В свою чергу, в цей момент автомобіль «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 розпочинає виїзд на перехрестя та рух через перехрестя на червоний сигнал світлофора із врахуванням даних, викладених у довідці КП «Центр організації дорожнього руху» про режим роботи світлофорного об'єкту (у разі зеленого кольору світлофора по вул. Заболотного по вул. І.Сірка світить виключно червоний сигнал світлофора). В подальшому відбувається зіткнення між автомобілями, при цьому по напрямку руху автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 продовжує світити зелений сигнал світлофору (дозволяючий рух в його напрямку).
Вказані докази в повній мірі спростовують твердження обвинуваченого про те, що автомобілі з першої по третю смуги по вул. Заболотного стояли і він закінчував рух через перехрестя на жовтий сигнал світлофора, який одразу перемкнувся на червоний, що він і не помітив.
Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується:
даними висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України ОСОБА_11 №СЕ-19/111-24/18459-ІТ від 08.04.2024 року, відповідно до яких на момент огляду, тобто 28.03.2024 року, автомобіля «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено несправності системи рульового керування та ходової частини, а гальмівна система знаходиться в працездатному стані; виявлені несправності системи рульового керування та ходової частини автомобіля «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 виникли в процесі ДТП;
даними висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України ОСОБА_12 №СЕ-19/111-24/27664 від 27.05.2024, відповідно до яких у дорожньої-транспортній ситуації, що виникла 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв. водій автомобіля «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів 8.7.3.е), 8.10, 10.1 Правил дорожнього руху; у дорожньо-транспортній ситуації, що виникла 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв. водій автомобіля «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог пунктів 8.7.3.е), 8.10, 10.1 Правил дорожнього руху; у дорожньо-транспортній ситуації, що виникла 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв., в діях водія автомобіля «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 експертом з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 8.7.3.е), 8.10, 10.1 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди; у дорожньо-транспортній ситуації, що виникла 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв. водій автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.3, 12.4 та 12.9б) Правил дорожнього руху; у дорожньо-транспортній ситуації, що виникла 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв. водій автомобіля Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , з моменту виникнення небезпеки для його руху, не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування; у дорожньо-транспортній ситуації, що виникла 20.03.2024 року приблизно о 15 год. 35 хв., в діях водія автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 експертом, з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху та вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху, які не перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди;
даними висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України ОСОБА_11 №СЕ-19/111-24/18421-ІТ від 10.04.2024 року, відповідно до яких на момент огляду, тобто 04.04.2024 року, автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 виявлено несправність ходової частини, а гальмівна система та система рульового управління знаходяться в працездатному стані; виявлена несправність ходової частини автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 виникла в процесі ДТП;
даними висновку КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 20.03.2024 року о 18 год. 10 хв. не перебував у стані алкогольного сп?яніння;
даними карти виїзду швидкої медичної допомоги КНП "Центр ЕМД та МК" №1873-2 від 20.03.2024 року, згідно з якою потерпілий ОСОБА_8 за попереднім діагнозом під час ДТП, яка трапилась 20.03.2024 року, отримав ЗЧМТ, відкритий перелом кісток правого стегна та скаржився на біль в правому стегні, кровотечу, загальну слабкість та неможливість підняти ногу;
даними висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_13 №042-695-2024, відповідно до яких під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.03.2024 року о 15 год. 50 хв. у ОСОБА_8 клінічними лікарями було виявлені такі тілесні ушкодження як а) відкрита травма правого стегна: рана (описана клінічними лікарями як забійно-рвана, довжиною до 1,0 (см) без опису морфології) по латеральній поверхні середньої третини правого стегна, яке має сполучення із ділянкою розміром приблизно 1,0 (см) перелому діафізу правої стегнової кістки у середній третині; перелом нижньої третини стегнової кістки (зі зміщенням уламків), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та б) закрита травма носа: перелом лівої носової кістки, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження; виявлені тілесні ушкодження утворились за рахунок ударної дії тупого/тупих предмету/предметів, у строк 20.03.2024 року до 15 год. 50 хв. можливо внаслідок автомобільної травми - травма водія у салоні автомобіля (який рухався) під час зіткнення з іншим транспортним засобом;
даними висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_13 №042-694-2024, відповідно до яких під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.03.2024 року о 15 год. 49 хв. у ОСОБА_3 клінічними лікарями було виявлено таке тілесне ушкодження як закрита травма грудної клітки: перелом 7,8 ребер праворуч, яке відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень; виявлене тілесне ушкодження утворилось за рахунок дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів, у строк 20.03.2024 року до 15 год. 49 хв. внаслідок автомобільної травми - травма водія у салоні автомобіля (який рухався) під час зіткнення з іншим транспортним засобом.
Суд вважає, що зібрані у справі та описані вище докази, покладені в основу вироку є належними, допустимими та достовірними, а у своїй сукупності - достатніми та взаємопов?язаними для прийняття рішення про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за викладених у вироку обставин.
Наявні у справі інші документи, долучені стороною обвинувачення та досліджені судом, зокрема: витяги з ЄРДР, доручення слідчого, постанови слідчих, постанова прокурора, рапорт, заява потерпілого, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки, листи слідчих, висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 23.03.2024 року, супровідний лист КП «Центр організації дорожнього руху» №053/04-14, супровідний лист КНП «Центр ЕМД та МК» від 26.03.2024 року №819/Б, карта виїзду ШМД №1873А, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, протокол зняття показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, клопотання слідчого, ухвала Шевченківського районного суду м. Києві від 11.04.2024 року, протокол тимчасового доступу до речей і документів, опис речей і документів, супровідні листи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №040-1170, №040-1154, листи КНДЕКЦ №19/111/12-1/18844, №19/111/12-1/22788, №19/111/12-1/18849, №19/111/12-1/21976, №19/111/12-1-29130-2024, №19/111/12-1-33498-2024, клопотання експертів, протокол роз'яснення права на захист, клопотання прокурора, акт огляду та направлення транспортного засобу на майданчик тимчасового утримання транспорту, зберігальна розпсика, довідки про витрати на проведення експертизи, не є доказами на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого чи інших даних, передбачених ст. 91 КПК України, а містять в собі дані процесуального характеру і мають значення для суду при вирішенні питань щодо процесуальних витрат, заходів забезпечення та визнання допустимими тих чи інших доказів.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до необережних тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який похилого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позицію прокурора та потерпілого в судових дебатах щодо покарання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, визнання вини, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, тому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що злочин ним вчинено вперше, раніше не судимий, його вік, те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, позицію сторони обвинувачення, яку підтримав і потерпілий, у судових дебатах щодо можливості застосування звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових проступків та злочинів.
До початку судового розгляду ОСОБА_8 заявив цивільний позов до ОСОБА_3 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої вчиненим злочином та в подальшому подав заяву про збільшення позовних вимог.
У цивільному позові із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.12.2024 року ОСОБА_8 просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 86900 грн. 90 коп., моральну шкоду у розмірі 200000 грн. 00 коп. та шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 56449 грн. 85 грн.
Також ОСОБА_8 просить стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» матеріальну шкоду у розмірі 160000 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 13490 грн. 00 коп., а також шкоду завдану здоров'ю потерпілого у розмірі 269800 грн. 00 коп.
Представник ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» подав до суду відзив, в якому просив закрити провадження в частині цивільного позову ОСОБА_14 до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_8 до них із повідомленням про настання страхового випадку та заявою про страхове відшкодування не звертався, а тому подання позову є передчасним. Також звернув увагу на практику апеляційного суду, в якій, зокрема, вказано, що суд першої інстанції не вправі розв'язувати у кримінальному провадженні цивільно-правовий спір з особою, яка несе цивільну відповідальність за дії обвинуваченого не в силу закону, а в силу договірних відносин.
Суд звертає увагу на те, що 01.01.2025 року набрав чинності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX, і втратив чинність Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Тобто, у даному випадку застосовується Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент скоєння ДТП - 20.03.2024 року.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» матеріальної шкоди у розмірі 160000 грн. 00 коп., підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
З додатків до цивільного позову вбачається, що на момент вчинення злочину транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 - «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Предметом страхування за полісом є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Згідно з полісом про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності від №ЕР-217737789 (дійсний з 07.11.2023 по 06.11.2024), при настанні страхового випадку страхова компанія зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 320000 грн. 00 коп., за шкоду заподіяну майну 160000 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що відповідно до звіту №14/85.07.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 03.07.2024 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок пошкодження останнього складає 261315,60 грн., вартість КТЗ після пошкодження складає 18914,70 грн. Відповідно до акту наданих послуг №14/85.07.24 від 03.07.2024 року вартість послуг з проведення оцінки складає 4500,00 грн. Разом з цим, суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки експерт встановив, що ринкова вартість транспортного засобу після пошкодження становить 18914 грн. 70 коп., а отже розмір реально завданих збитків складає 261315,60-18914,70=242400,90. Крім того, суд не включає до матеріальних збитків вартість послуг експерта, оскільки такі витрати не є матеріальними збитками завданими діями обвинуваченого, а є процесуальними, і підлягають стягненню в порядку ст. 124 КПК України з обвинуваченого. Таким чином, розмір майнової шкоди становить 242400 грн. 90коп.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.
Суд звертає увагу, що визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком врегулювання спору, визначеним як обов'язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Обов'язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини.
Застосування положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.
Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.
Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.
Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа №465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов'язковим.
Так, ОСОБА_8 просить стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на свою користь матеріальні збитки в розмірі 160 000 грн. у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , що по суті є страховим відшкодуванням в межах ліміту установленого полісом ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Таким чином, цивільний позов в частині стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» завданої матеріальної шкоди у сумі 160000 грн. 00 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення шкоди завданої здоров'ю потерпілого у розмірі 269800 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.
Дійсно, відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи непрацюючої повнолітньої особи оцінюються у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Судом встановлено, що потерпілий не працює і перебував на лікуванні у періоди з 20.03.2024 року по 02.04.2024 року - 15 календарних днів (т. 1 а.с. 47), 18.09.2024 року по 23.09.2024 року - 6 календарних днів (т. 1 а.с. 131), 30.09.2024 року по 09.10.2024 року - 10 календарних днів (т.1 а.с. 130), з 09.10.2024 року по 16.10.2024 року - 7 календарних днів (т. 1 а.с. 130), тобто тривалість його тимчасової непрацездатності складала 38 календарних днів. Разом з цим, суд не погоджується з розрахунком витрат у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого, який рахує один день тимчасової непрацездатності який оплачується в одну мінімальну заробітну плату станом на 2024 рік (7100х38 = 269800), оскільки розмір мінімальної заробітної плати в даному випадку надається для здійснення розрахунку на місяць, а не на один день. Відтак, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілий має право на відшкодування не отриманих доходів в сумі: 7100 (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2024 року : 30 (календарних днів) х 38 (дні втрати тимчасової працездатності) = 8993 грн. 35 коп. А тому позовні вимоги потерпілого про стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» шкоди завданої здоров'ю підлягають частковому задоволенню у розмірі 8993 грн. 35 коп.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то в даному випадку суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Як зазначено вище, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, складає 8993 грн. 35 коп., і 5% відсотків від зазначеної суми складає 449 грн. 67 коп., а тому саме в цій частині вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_3 суд зазначає наступне. У цивільному позові ОСОБА_8 просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 86900 грн. 90 коп., моральну шкоду у розмірі 200000 грн. 00 коп. та шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 56449 грн. 85 грн.
Як вже було встановлено судом, загальний розмір майнової шкоди становить 242400 грн. 90 коп., з яких 160 000 грн. підлягає стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а отже залишок невідшкодованої суми становить 242400,90 грн.-160000,00 грн. = 82400,90 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою). Разом з цим, ОСОБА_8 просить стягнути з ОСОБА_3 86000,00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення у розмірі 82400,90 грн.
Також, дослідивши всі докази, подані потерпілим суд вважає, що вони підтверджують витрати на лікування ОСОБА_8 у розмірі 56449 грн. 85 коп. (чеки та рахунок фактура №ВС24-113 від 27.03.2024 року т. 1 а.с. 48-51). Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 56 449,85грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Крім того, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Разом з цим, як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України», в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
Оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатній для розумного задоволення потреб особи, якій кримінальним правопорушенням завдано таку шкоду, при визначенні розміру відповідного відшкодування суд, керується принципами рівності, поміркованості, розумності і справедливості, приймає до уваги обставини вчинення злочину, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому ним злочині, характер та обсяг душевних і фізичних страждань потерпілого ОСОБА_8 , а саме те, що у зв'язку із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілий перебував у лікувальних закладах, прикладав зусиль для нормального життя через неможливість вільно пересуватись без сторонньої допомоги і надалі докладає зусилля для нормального життя порівняно із здоровою людиною, і приходить до висновку про те, що розмір моральної шкоди, завданої обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_15 становить 50000,00 грн., тому його позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_16 на його користь моральну шкоду у зазначеному вище розмірі.
Згідно вимог ст.ст. 174, 374 КПК України слід скасувати накладені арешти на автомобіль «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки арешти на автомобілі накладались як на речові докази.
Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) 82400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень 90 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, 56449 (п'ятдесят шість тисяч чотириста сорок дев'ять) гривень 85 копійок на відшкодування шкоди завданої здоров'ю, 50000 (п"ятдесят тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ: 20602681, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) 160000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, 8993 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 35 копійок на відшкодування шкоди завданої здоров'ю, 449 (чотириста сорок дев'ять) гривень 67 копійок на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Речові докази по справі:
DVD-R диск «MY Media», що міститься в матеріалах справи №752/12152/24, залишити зберігати при матеріалах справи №752/12152/24 протягом усього часу їх зберігання;
автомобіль «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 , який залишений на зберігання ОСОБА_17 - передати власнику ОСОБА_18 .
автомобіль «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б - повернути власнику ОСОБА_19 .
Стягнути із ОСОБА_3 документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2672,00 грн., 2672,00 грн., 3786,00 грн., 3786,00 грн., 3786,00 грн. на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2024 року, на автомобіль «Iveco ML 130E» д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2024 року, на автомобіль «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 - скасувати.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1