Справа № 752/20161/24
Провадження № 2/752/1163/25
Іменем України
07 січня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з даною позовною заявою.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року, наведену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, з моменту отримання ним копії ухвали суду.
З урахуванням того, що позивач має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», 20 грудня 2024 року вказану ухвалу суду було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету позивача, про що свідчить відповідна довідка, яка містяться в матеріалах справи.
Тобто з урахуванням того, що стороні позивача було надано десятиденний строк для усунення недоліків позову з моменту отримання ним копії ухвали суду та враховуючи те, що така ухвала була доставлена в електронний кабінет позивача - 20 грудня 2024 року, то вбачається, що граничний строк усунення недоліків за наведеною позовною заявою, був - до 30 грудня 2024 року, включно.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 07 січня 2025 року недоліки вказані судом в ухвалі від 20 листопада 2024 року, стороною позивача усунуто не було. Зокрема позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не були надані докази проживання відповідача на непідконтрольній Україні території, що, як вказує позивач, є перешкодою для розгляду справи судом за місцем проживання та реєстрації відповідача та підставою для розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання позивача.
В ухвалі суду від 20 листопада 2024 року зазначалось, що судом вживались заходи щодо з'ясування реєстрації місця проживання відповідачки: було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру за відомостями якого інформація про відповідачку відсутня.
Також судом ухвалою від 10 жовтня 2024 року витребовувалась з Міністерства соціальної політики України інформація з Єдиної інформаційної бази даних інформацію про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_2 .
Отже, за результатами вжитих судом заходів не вдалось з'ясувати зареєстрованого місця проживання відповідача, стороною позивача таких доказів також не було надано.
Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеною заявою, суд вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути позивачу в зв'язку з не усуненням недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк