Справа № 724/1613/21
Провадження № 6/724/2/25
16 січня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області заяву представника Державної казначейської служби України Ісопеску Крістіни Іванівни про зміну способу виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області у справі № 724/1613/21 у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
27.12.2024 року до суду надійшла заява представника Державної казначейської служби України Ісопеску Крістіни Іванівни про зміну способу виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області у справі № 724/1613/21 у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Посилається на те, що на виконанні у Державній казначейській службі України знаходиться виконавчий лист, виданий Хотинським районним судом Чернівецької області 01.08.2024 року по справі №724/1613/21 про стягнення з Держави в особі Державної казначейської служби України (місце реєстрації місце знаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) завданої йому матеріальної шкоди у розмірі 9000 грн. Казначейство повідомляє про наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, та з метою забезпечення прав стягувача на одержання коштів за судовим рішенням, порушує питання про зміну способу виконання рішення суду від 22.12.2021 року.
Вказує, що Державна казначейська служба України та Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області жодної шкоди Позивачеві не заподіювало, у правовідносини з ним не вступало, тому не може нести відповідальність за шкоду, заподіяну Позивачеві діями представників Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Зазначення в резолютивній частині рішення щодо «стягненняз Держави в особі Державної казначейської служби України» є очевидно необгрунтованим і таким, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права. Вказані обставини унеможливлюють виконання виконавчого листа, виданого Хотинським районним судом Чернівецької області 01.08.2024 року у справі №724/1613/21, у зазначений судом спосіб.
Просить змінити спосіб виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.12.2021 року у справі №724/1613/21 на спосіб у вигляді: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 9000 грн.» зазначивши боржником Державний бюджет України з метою забезпечення відповідності даних найменування боржника в резолютивній частині даним боржника у виконавчому листі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.01.2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 9 000 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31.03.2022 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.12.2021 року залишено без задоволення.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі статті 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення суду.
При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
Крім того також слід зазначити, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 по справі «Shmalko v. Ukraine» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Chizhov v. Ukraine» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Судом установлено, що на виконанні у Державній казначейській службі України знаходиться виконавчий лист, виданий Хотинським районним судом Чернівецької області 01.08.2024 року по справі №724/1613/21 про стягнення з Держави в особі Державної казначейської служби України (місце реєстрації місце знаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) завданої йому матеріальної шкоди у розмірі 9000 грн.
Між тим, при опрацюванні зазначеного виконавчого листа виявлено обставину, що унеможливлює виконання зазначеного рішення у спосіб визначений судом, оскільки містить відомості про суб'єкта виконання, з якого передбачено здійснення стягнення, що не передбачено при відшкодуванні шкоди саме за рахунок держави.
Вважаючи зазначену обставину такою, що ускладнює (унеможливлює) виконання рішення суду про відшкодування стягувану моральної шкоди у розмірі 9000 гривень, з оглядуна це Державна казначейська служба України звернулася до суду із заявою про зміну способу виконання цього рішення на спосіб у вигляді стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 9000 грн. зазначивши боржником Державний бюджет України
Така зміна способу та порядку виконання судового рішення не змінює суті ухваленого рішення, оскільки не змінює грошового стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою вказує таке. В Основному Законі держави розмежовуються такі поняття, як держава, органи державної влади, посадові і службові особи (статті 3, 5, 6, 13, 38, 55, 56, 62 Конституції України та інші). Державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов'язаннями. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави. Така юридична особа, тобто державна установа, відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, які є в її розпорядженні. У разі їх недостатності відповідальність за її зобов'язаннями несе власник відповідного майна (аналогічні положення містяться в ЦК України).
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу статті 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли держава вступає у правовідносини, вона має правоздатність нарівні з іншими їх учасниками та набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.
Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.18), № 922/1830/19 (пункт 7.3), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 38)).
Тому, як у спорах щодо відшкодування завданої державою шкоди у грошовому еквіваленті, так і у спорах щодо виконання обов'язку з виплати такого відшкодування, підтвердженого (визначеного, конкретизованого) у рішенні суду, суд стягує відповідні суми саме з Державного бюджету України, а не з конкретних рахунків органу державної влади, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (пункти 6.16, 6 21, 7.1-7.2), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 4, 36), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 71)).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що заяву представника Державної казначейської служби України Ісопеску Крістіни Іванівни про зміну способу виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області у справі № 724/1613/21 у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити .
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 435 ЦПК України, суд,-
Заяву представника Державної казначейської служби України Ісопеску Крістіни Іванівни про зміну способу виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області у справі № 724/1613/21 у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.12.2021 року у справі №724/1613/21 на спосіб у вигляді: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 9000 грн.» зазначивши боржником Державний бюджет України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 06.01.2025 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ