Справа № 646/1324/19
№ провадження 1-кп/646/27/2025
15 січня 2025 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові об'єднане кримінальне провадження № 12019220060000012, № 42017221090000133, № 42018221080000306 з обвинувальними актами відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.162 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
за участю: прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 ,
19.03.2018 приблизно о 09:00 год., ОСОБА_3 , знаходячись на технічному поверсі другого під'їзду буд. №20 по пл. Конституції у м. Харкові, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник у машинне відділення, звідки, за допомогою інструментів, які були при ньому, здійснив крадіжку котушки гальмівного електромагніту МП-201 у кількості 1 шт., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2754/19 від 14.08.2019- 1 471 грн. 26 коп., яке належить КП «Жилкомсервіс», після чого покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на власну користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинив КП «Жилкомсервіс» матеріальні збитки на вищевказану суму.
Окрім того, 26.04.2018 приблизно о 13:00 год., ОСОБА_3 , знаходячись на технічному поверсі першого під'їзду буд. №335 по вул. Шевченко у м. Харкові, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник у машинне відділення, звідки, за допомогою інструментів, які були при ньому, здійснив крадіжку котушки гальмівного електромагніту МП-201 у кількості 1 шт., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2754/19 від 14.08.2019 - 1 541 грн. 32 коп., яке належить КП «Жилкомсервіс», після чого покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на власну користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинив КП «Жилкомсервіс» матеріальні збитки на вищевказану суму.
31.10.2018 приблизно о 13:00 год., ОСОБА_3 , знаходячись на технічному поверсі першого під'їзду буд. №26 по вул. Сумська у м. Харкові, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник у машинне відділення, звідки, за допомогою інструментів, які були при ньому, здійснив крадіжку котушки гальмівного електромагніту МП-201 у кількості 1 шт., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2754/19 від 14.08.2019- 910 грн. 78 коп., яке належить КП «Жилкомсервіс», після чого покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на власну користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинив КП «Жилкомсервіс» матеріальні збитки на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна, крадіжка, вчинене повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокатом ОСОБА_7 , завлено клопотання, яке підтримано обвинуваченим ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , в частині вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України по епізодом від 19.03.2018, 26.04.2018 та 31.10.2018, у зв'язку з декриміналізацією діяння відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», що набув чинності 09.08.2024.
ОСОБА_3 судом було роз'яснено суть обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, підставу для закриття кримінального провадження відносно нього, право заперечувати проти закриття кримінального провадження, а також наслідки закриття провадження у справі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно нього. Розуміє свої права, усвідомлює, що закриття провадження з вказаної підстави не є реабілітуючими, йому зрозумілі наслідки закриття провадження.
З'ясувавши думку прокурора, інших учасників процесу, судом встановлено наступне.
Так, Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..
Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
У 2018 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 881 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» слідує, що у 2018 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р. на рівні 1762 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась часткова декриміналізація інкримінованого ОСОБА_3 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження, в частині вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, відповідно п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно абзацу четвертого частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої цієї статті, поставляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2018 році становить 1762грн. (881 х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_3 діяння, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки, в якій він обвинувачується по епізоду від 19.03.2018, згідно обвинувального акту становить 1 471 грн. 26 коп., по епізоду від 26.04.2018 - 1 541 грн. 32 коп. та по епізоду від 31.10.2018 - 910 грн. 78 коп.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього, в частині вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне в цій частині кримінальне провадження закрити.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 5 КК України, п.1-2 ч.2 ст. 284, ст. 479-2 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42018221080000306 від 11.10.2018, у частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України по епізодам від 19.03.2018, 26.04.2018 та 31.10.2018 року закрити на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 16.01.2025 о 09:30 год.
Суддя ОСОБА_1