Справа № 635/14112/24
Провадження № 3/635/60/2025
16 січня 2025 року с-ще Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм у ФО-П ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 187804 від 03 грудня року, ОСОБА_1 , 03 грудня 2024 року о 22 годині 20 хвилин в с-щі Безлюдівка, вул. Зміївська, 31, керував транспортним засобом Opel vivaro д.н.з. НОМЕР_1 , який будучи тимчасово обмежений у праві керування транспортним засобом постаново ВП 45620611 Київського ВДВС у м. Харкові, чим порушив ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що свою вину не визнає та про існування заборони у праві керуванні не знав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, слід з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 3 статті 126 КУпАП передбачає прямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Тобто, особа, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, повинна бути обізнана про встановлення цього обмеження.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 187804 від 03 грудня року зазначається, що стосовно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
До матеріалів справи долучено постанову ВП № 45620611 від 28 листопада 2024 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 , у праві керування транспортними засобами.
Водночас до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 187804 від 03 грудня року не додано жодного доказу того, що ОСОБА_1 , отримував, або ознайомлений зі змістом постанови державного виконавця ВП № 45620611 від 28 листопада 2024 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зважаючи на відсутність в справі будь-яких даних, що вказана особа була ознайомлена з встановленими обмеженнями у праві керування транспортними засобами і вчинила умисні дії щодо керування транспортним засобом, які б утворювали склад зазначеного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доведеність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст.126 КУпАП, ст. ст.247,283 КУпАП України, суд,-
на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя М.М.Омельник