Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/362/2025 Справа № 641/8333/24
16 січня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
захисника в режимі відеоконференції - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001355 від 28.09.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця РФ, Брянської області Красноградського району с. Красна Гора, громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальні правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № 12024221150001355 від 28.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 послалася на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений раніше судимий за скоєння аналогічного кримінального правопорушення та повторно обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя і здоров?я особи, більш того, стосовно того ж потерпілого. Викладене свідчить про стійку антисоціальну поведінку ОСОБА_5 , а також схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень. Підстав для складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого прокурор не вбачає, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час дії іспитового строку .
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.
Потерпілий в судове засідання не з?явився, до суду надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.09.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.11.2024. без визначення застави.
Згідно із ухвалою суду від 21.11.2024 запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 19 січня 2025.
Отже строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено ухвалою судді закінчується 19.01.2025, однак судове провадження по даному провадженню потребує значного часу для розгляду, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати: а саме: 1) обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з огляду на те, що він не має офіційного стабільного заробітку, у нього відсутні тісні родинні відносини; 2) обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення на його користь з метою зміни або спростування їх показань, які відповідно до положень ст. 95 КПК України , сприймаються лише під час судового засідання ; 3) обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки він повторно обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров?я особи , більш того, стосовно того ж потерпілого; враховує суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, суд вважає, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , а є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 днів.
Виходячи з наведеного, суд, приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а саме: умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння (ч. 1 ст. 121 КК України), та з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерел доходу; відсутність тісних родинних відносин, наявність вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 за ч. 1 ст. 121 КК України про засудження ОСОБА_5 до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки та який обвинувачується у вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров?я особи, стосовно то ж потерпілого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27) - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 16 березня 2025 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підлягає негайному виконанню
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1