Справа № 638/9071/23
Провадження № 2-п/638/37/25
15 січня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова В складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2023 року по цивільній справі № 638/9071/23 за позовною заявою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - Гребенюка Олександра Сергійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Відповідач по справі ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2023 року по цивільній справі № 638/9071/23 за позовом представника АТ КБ «Приват Банк» - Гребенюка О.С., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви зазначила, що у судове засідання не з'явилася, оскільки не була повідомленим належним чином про розгляд справи, судові повістки, ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви не отримувала. З позовом заявник (відповідач) не згодна, зазначає, що через неявку була позбавлена можливості надати свої заперечення. До суду не подано докази, що підтверджують істотні для справи обставини. ОСОБА_1 акцентувала увагу на не прийняття до уваги судом при ухваленні заочного рішення форс-мажорних обставин.
У зв'язку з чим відповідач просить суд, у порядку ст.ст. 284-287 ЦПК України скасувати заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2023 року по цивільній справі № 638/9071/23 за позовом представника АТ КБ «Приват Банк» - Гребенюка О.С., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, врахувавши позиції сторін, дійшов наступних висновків.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2023 року по цивільній справі № 638/9071/23 за позовом представника представника АТ КБ «Приват Банк» - Гребенюка О.С., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.11.2021 року в розмірі 55222 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті двадцять дві) грн 13 коп., станом на 28.05.2023 року, яка складається з заборгованості за тілом кредита у сумі 45563 (сорок п'ять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн 41 коп. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 9658 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн 72 коп. Крім того, з відповідача стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки судові повістки не вручені належному адресату, не подала відзиву на позовну заяву, була позбавлена можливості ефективного захисту.
Матеріали справи містять відомості про направлення на адресу відповідача ОСОБА_1 , ухвали суду про відкриття провадження, примірнику позовної заяви, судові повістки про виклик у відділенні пошти, що направлялося за адресою: АДРЕСА_1 (рекомендоване повідомлення про вручення) а.с. 58-59, 86, 88-89. Судові повістки повернулися з поштового відділення до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомлення сторони по справі у відповідності до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 року № 755/17944/18 (61-185св23). Копію заочного рішення суду від 22 грудня 2023 року направлено з Дзержинського районного суду м. Харкова на адресу відповідача: місто Харків, вулиця Олексіївська, 13, за вих. № 638/9071/23/21450/2024.
Відповідач вказує, що судом її позбавлено можливості надати суду докази на спростування позовних вимог.
При цьому, відповідач не заперечує, що обізнана про наявність в неї боргових зобов'язань перед позивачем з кредитним зобов'язанням.
Суд доводить до відома, що, як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Щодо посилань відповідача на обставини непереборної сили, суд зазначає, що визначення обставин непереборної сили дається у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 вказаного Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
До надзвичайних можна зарахувати такі обставини, настання яких сторони не очікують за звичайного перебігу справ, і настання яких добросовісна та розумна сторона не могла очікувати та передбачити навіть, якби проявила достатньої міри обачливість. Невідворотними ж є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належної міри обачливості та застосування розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Тобто ключовою умовою є те, що форс-мажор робить неможливим виконання зобов'язання у принципі, незалежно від тих зусиль і матеріальних витрат, яких сторона зазнала чи могла зазнати, а не лише таким, що викликає складнощі або є економічно невигідним.
Суд зазначає, що форс-мажор (переклад з французької мови - вища сила) - це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов'язання.
Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва (ТПП).
Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п. 3.1 Регламенту, засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі також - Регламент ТПП) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно із п.3.3. Регламенту ТПП, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП).
Суд зазначає, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки, насамперед, для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.
Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення.
У Принципах європейського договірного права (ст. 8.108 (3), присвячена питанням форс-мажору) указано, що сторона, яка не виконує зобов'язання, має впевнитися в тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання інша сторона отримала впродовж розумного строку після того, як сторона, яка не виконує, дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
Згідно ст. 79 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.80, яка набула чинності для України з 01.02.91, визначено, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було зумовлене перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати взяття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність виконання. Якщо інша сторона не отримала повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов'язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх зобов'язань.
Згідно з положеннями ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільнена від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії РФ проти України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено, та який діє до цих пір.
Виходячи з викладених норм, відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про неможливість виконання ним своїх зобов'язань за договором у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин.
Однак, будь-яких доказів такого повідомлення позивача, відповідач не надає.
28.02.2022 Торгово промислова палата України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, утім такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань.
Тобто, головним є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Щоб засвідчити форс-мажорні обставини стороні необхідно звернутися до Торгово-промислової палати, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання. Утім відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати).
У матеріалах справи відсутній сертифікат (довідка), виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за вказаним договором.
Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності та відмови у задоволенні позову у повному обсязі, покликаючись на введення воєнного стану в Україні та введення спеціального режиму перебування в окремих районах міста, відповідач стверджує, що ці обставини (форс-мажорні) зумовили неможливість виконання умов договору.
Разом з тим, одне лише передбачене законом віднесення воєнного стану до форс-мажорних обставин, не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання взятих зобов'язань.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Оскільки докази, на які посилається відповідач в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, були предметом дослідження суду при заочному розгляді справи та враховані при її вирішені, доказів того, що відповідач не з'явився у судове засідання або не подав відзив з поважних причин не надано, суд вважає, що є всі підстави для відмови у скасуванні заочного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2023 року по цивільній справі № 638/9071/23 за позовною заявою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - Гребенюка Олександра Сергійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Повний текст ухвали складено 15 січня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Головуючий