Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/254/25
Провадження №3/572/289/25
15 січня 2025 року
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області ВЕДЯНІНА Т.О., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовець
- за ч.2 ст.172-15 КУпАП,-
До Сарненського районного суду Рівненської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який з 08.01.25 по 09.01.25 був патрульним прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки. Під час його патрулювання було вчинено випадок самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 , а також пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Таким чином, солдат ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ст. 11, 17 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, інструкції патрульного по охороні пункту тимчасової дислокації основних (приданих) підрозділів НОМЕР_1 прикордонного загону, затверджений наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №2936-АГ від 30.12.2024 «Про організацію служби військ вії прикордонному загоні у 2025 році», а також на підставі п. 3 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII («...Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби з дня зарахування до списків особового складу військової частини»). Таким чином молодший сержант ОСОБА_4 в умовах особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП «Недбале ставлення до військової служби», чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що заступив на чергування. Під час патрулювання в його обов'язки входить нагляд за територією військової частини. Коли саме військовослужбовець ОСОБА_2 вийшов із розташування військової частини, не бачив.
Частиною 2 статтею 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУпАП, є військова службова особа.
У примітці до ст.172-13 КУпАП зазначено, що під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
До матеріалів справи долучено витяг з наказу (про особовий склад) №1018-ОС від 12 листопада 2024 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 призначений інспектором прикордонної служби 3 категорії військової частини, письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до яких він вказав, що під час несення служби патрулювання прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки було вчинено випадок самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , витяг з наказу про організацію служби військ в НОМЕР_1 прикордонному загоні у 2025 році.
З інструкції патрульного по охороні пункту тимчасової дислокації основних (приданих) підрозділів НОМЕР_1 прикордонного загону , яка долучена до матеріалів справи, не вбачається, що на ОСОБА_1 були покладені організаційно-розпорядчі обов'язки , та що саме в період часу з 08.01.2025 року по 09.01.2025 року ОСОБА_1 здійснював патрулювання території, матеріали також не містять.
Інших належних доказів, що ОСОБА_1 , займає посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків і є військовою службовою особою, суду не надано.
Отже солдат ОСОБА_1 , не є військовим начальником, або військовослужбовцем, який постійно чи тимчасово обіймає посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, а отже не відноситься до військових службових осіб в розумінні приписів ст. 173-13 КУпАП, і відповідно не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 172-15 КУпАП.
Крім того, у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення є посилання на факти, які послугували складанню протоколу , однак такі докази не були долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Справу про вчинення ч.2 ст.172-15, ч. 1 ст. 247, ст.283, ст.284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя