вул. Шевченка, 41-а, с-ще Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/1371/24
Провадження №2-а/547/1/25
16 січня 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області, головуюча суддя Самойленко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 17/12/3/172 від 17.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 17/12/3/172 від 17.12.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), згідно якої на останнього накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що вказану постанову він отримав 23.12.2024. У відповідності до зазначеної постанови 17.12.2024 о 14 год. 00 хв. позивача ніби то було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), де в ході перевірки документів було встановлено, що позивач не з'явився 15.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 353916, чим порушив Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" та вчинив адміністративне правопорушення під час дії військового стану, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач вважає, що відомості, викладені у даній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони суперечать відомостям, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення № 17/12/3/172 від 17.12.2024, у відповідності до якого ОСОБА_1 не був доставлений 17.12.2024 о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з'явився туди самостійно з метою уточнення даних, оскільки отримав повідомлення в додатку "Резерв+" про порушення правил військового обліку, а повістку чи повідомлення про її надходження до поштового відділення ні позивач, ні його близькі та рідні не отримували. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення № 17/12/3/172 від 17.12.2024 зазначено, що позивач не з'явився 15.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 352915, а не по повістці № 353916, як зазначено в оскаржуваній постанові. Також вважає, що в оскаржуваній постанові безпідставно зазначено дату набрання нею законної сили 28.10.2024, що суперечить вимогам ст. ст. 289-291 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 17/12/3/172 від 17.12.2024 та в подальшому позивача не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушено ст. 277-2 КУпАП та позбавлено останнього права на захист. Той факт, що позивача не повідомили про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а саме 17.12.2024 в м. Кременчук підтверджується змістом протоколу № 17/12/3/172 від 17.12.2024, в якому зазначено, що позивачу повідомлено про розгляд даної справи 18.12.2024 о 14 год. 00 хв. в кабінеті № 10. Крім того, зазначив, що у відповідності до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушенн, а як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 17/12/3/172 від 17.12.2024 та змісту постанови № 17/12/3/172 від 17.12.2024, стягнення накладено пізніше ніж через 2 місяці з дня його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.
Вказав, що дана постанова є необґрунтованою, оскільки до протоколу № 17/12/3/172 від 17.12.2024 копію чи оригінал поштового повідомлення про отримання повістки не долучено. Протокол обґрунтовано лише копією паспорта, коду і пояснюючою запискою. Протокол і постанова не вказують на правову кваліфікацію діяння, натомість спірна постанова вказує лише на загальну назву Закону України "Про військовій обов'язок та військову службу" без посилання на її статтю і частину, яку позивач порушив, а також не містить вказівки на чітке і конкретне положення нормативно-правового акту, яким визначено правила військового обліку, що ним порушено.
Тому вважає вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства та є необґрунтованою
Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно постанови № 17/12/3/172 від 17.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП,, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 , було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та установлено, що 17.12.2024 о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений ОСОБА_1 , в ході перевірки документів якого було встановлено, що військовозобов'язаний не з'явився 15.10.2024 по повістці № 353916, чим порушив Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", чим вчинив адміністративне правопорушення, під час дії воєнного стану, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, де на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00 грн. Зазначено, що постанова набирає законної (юридичної) сили 28.10.2024 (а.с. 8).
Відповідно до протоколу № 17/12/3/172 про адміністративне правопорушення від 17.12.2024, складеного офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 , капітаном ОСОБА_3 , встановлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.12.2024 о 14 год. 00 хв. прибув ОСОБА_1 . В ході перевірки документів було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримав повістку № 353915 про явку 15.10.2024 на 11 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але на вказану дату не з'явився, чим порушив правила військового обліку згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП. В протоколі зазначено про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 14 год. 00 хв. 18.12.2024 в кабінеті № 10, про що свідчить його особистий підпис.
В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначено, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.10.2024 о 11 год. 00 хв. у зв'язку з тим, що не отримував ніякого повідомлення про надходження повістки на поштове відділення. (а.с. 7).
Доказів отримання повістки до протоколу не долучено, додатками до протоколу зазначено лише копію паспорта і коду, пояснювальну записку.
Частиною 6 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 №3 передбачено, що до протоколу долучаються докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 12.01.2009 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби в мирний час за гр. 1 ст. 75 б розкладу хвороб (наказ МО України 2008 № 402); 07.06.2022 та 16.04.2024 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний обмежено придатним за гр. 1 75 б розкладу хвороб (наказ МО України 2008 № 402). Військовий квиток видано 22.12.2009. (а.с. 9-10).
Згідно письмових пояснень начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024, ОСОБА_1 зазначив, що не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.10.2024 о 11 год. 00 хв. у зв'язку з тим, що не отримував ніякого повідомлення про надходження повістки на поштове відділення (а.с. 11).
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з абз.11 ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни повинні з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу наведених норм вбачається необхідність військовозобов'язаних з'являтися за викликом - повісткою, в якій має бути вказаний час та годину виклику до органів ТЦК.
Зі змісту протоколу № 17/12/3/172 про адміністративне правопорушення від 17.12.2024 та постанови № 17/12/3/172 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливо встановити чи належним чином був повідомлений ОСОБА_1 про час, дату і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли йому була вручена повістка та докази її направлення останньому. Вказані обставини є елементами складу адміністративного правопорушення, що підлягають обов'язковому з'ясуванню посадовими особами при розгляді справи.
Стаття 280 КупАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За правилами ст.268 КупАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена і таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_1 була розглянута у його відсутність, без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про розгляд справи 18 грудня 2024 о 14 годині в кабінеті № 10, натомість оспорювана постанова винесена 17 грудня 2024 року, що унеможливило участь позивача у розгляді даної справи та порушило його право на захист.
Суд також погоджується, що ні до протоколу про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення спірної постанови, ані до постанови не долучено доказів підтвердження отримання позивачем повістки №353915.
Щодо строків накладення адміністративного стягнення, про які позивач зазначає в позовній заяві, а саме, що стягнення на нього було накладене після спливу двох місяців з дня його неявки до РТЦК за повісткою 15.10.2024 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
За ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто стягнення на позивача накладене в межах строку, визначеного ст.38 КУпАП.
Згідно з вимогою п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були
За приписами ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 "Малофєєва проти росії" та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 "Карелін проти росії", Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача, що постанова № 17/12/3/172 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 17.12.2024, є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки не містить зазначення обставин, що вказували б на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідачем доводи позивача не спростовані.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 17/12/3/172 від 17.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову № 17/12/3/172 від 17.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне рішення складене 16.01.2025.
Суддя Л.М.Самойленко