Рішення від 15.01.2025 по справі 544/2867/24

Справа № 544/2867/24

пров. № 2-а/544/2/2025

Номер рядка звіту 129

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Малицької О.Л.

секретар судового засідання Ралець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, в якій просить скасувати постанову винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 02.12.2024 на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Даний протокол він отримав, був повідомлений про дату та час його розгляду, а саме 04.12.2024.

В подальшому за результатами розгляду даного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ,було винесено постанову, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 гри

Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки справа про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП розглянута з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ст. 268 КУпАП.

Ухвалою судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 13.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін у справі за цим адміністративним позовом, витребувано у відповідача докази.

У судове засідання 15.01.2025 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності.

У судове засідання 15.01.2025 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

У судове засідання 15.01.2025 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано відзив на позовну заяву, та копії документів. Крім цього, у відзиві зазначено, що відповідач просить відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити у відсутності представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В ст. 19 Конституції України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Здійснюючи аналіз ч.4 ст.129 Конституції України щодо принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Судом встановлено, що постановою № 1968 від 02.11.2024 за справою про адміністративне правопорушення винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 - притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Як вбачається з копії протоколу № 1968 про адміністративне правопорушення від 02.12.2024, то місцем його складання вказано м. Лубни. В графі повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначено дату та час розгляду 04.12.2024 о 11.00 год., кабінет № 19 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , однак даний розгляд відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи. Тим самим ОСОБА_1 так як в протоколі вказано дату призначення розгляду 04.12.2024, але фактично розгляд було проведено 02.11.2024, тому позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді адміністративної справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, користуватися юридичною допомогою адвоката, що являється прямим порушенням норм чинного законодавства.

У справі відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушения: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 віл 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак и для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Відповідно до пункту 14 Інструкції, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, як вбачається з копії постанови, відмітку про надіслання було зроблено, але не зазначено дату надсилання.

Аналогічні положення містяться в статті 285 КУпАП, де постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 y справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).

Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення» (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).

Акт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення з боку ТЦК особи, яка притягується до адмінвідповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови ТЦК неправомірною. Про це у своїй постанові від 8 травня 2024 року вказав Другий апеляційний адміністративний суд по справі № 642/1199/24.

Дані факти свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута з порушенням.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, шо використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про на уповноважену особу, яка складає протокол адміністративне правопорушення покладається.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.»

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Окрім цього, суд погоджується з стороною Позивача про порушення порядку виклику та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ст. 238 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Із наданих позивачем копії протоколу та оскаржуваної постанови вбачається, що вони складені 04.12.2024 та 02.11.2024. Отже, позивач фактично був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи та скористатись правовою допомогою захисника, що є прямим порушенням права на захист.

Протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Інші докази, які беззаперечно доводять винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відсутні.

Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дотримання усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду адміністративних справ належними доказами не підтверджено. Відтак, належного виконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального законодавства, а отже і правомірності прийнятого рішення відповідачем не наведено, з огляду на відсутність доказів у матеріалах справи та не представлення їх суду для вивчення та оцінки в ході розгляду справи.

Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і жодним чином не спростовані відповідачем. За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанови про адміністративне правопорушення і з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Разом з тим, на думку суду обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав у вигляді визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП не грунтується на вказаних вимогах закону щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тому в задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд враховує, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн., що підтверджується квитанцією від 06.12.2024. Таким чином, вищевказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 245, 251, 257, 258, 268, 277 КУпАП, ст.ст.2, 6, 9, 20, 77, 78, 90, 209, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень, закривши провадження у даній адміністративній справі.

У задоволенні позовних вимог про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст. 286 КАС України та розділом ІІІ глави 1 КАС України протягом 10 днів до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_3 , тел.: ( НОМЕР_3 )5-13-01

Суддя О.Л.Малицька

Попередній документ
124448000
Наступний документ
124448002
Інформація про рішення:
№ рішення: 124448001
№ справи: 544/2867/24
Дата рішення: 15.01.2025
Дата публікації: 17.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.01.2025)
Дата надходження: 12.12.2024
Розклад засідань:
15.01.2025 15:30 Пирятинський районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЛИЦЬКА ОЛЬГА ЛЮБОМИРІВНА
суддя-доповідач:
МАЛИЦЬКА ОЛЬГА ЛЮБОМИРІВНА