Дата документу 16.01.2025Справа № 554/6320/24
Провадження № 1-кс/554/201/2025
Іменем України
16 січня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №620234170010000106, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, неодруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, номер обслуги 1-ї обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, у військовому званні “солдат»,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, прохали застосувати запобіжний захід строком на 60 діб, без визначенням розміру застави, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин. Вказували на такі ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник та підозрюваний не заперечували щодо застосування вказаного запобіжного заходу, але просили встановити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за процесуального керівництва Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170010000106, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», на посаді номера обслуги 1-ї обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних та поважних підстав для самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 НГУ, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 12 грудня 2023 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 НГУ, а саме підрозділ, який дислокувався у
АДРЕСА_2 , проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину НОМЕР_2 НГУ або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, 12.12.2023 року солдат ОСОБА_6 умисно самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 НГУ без поважних причин в умовах воєнного стану та незаконно перебуває за її межами до теперішнього часу.
30.05.2024 року стосовно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та направлено за адресою місця реєстрації підозрюваного та командиру військової частини НОМЕР_2 НГУ
06.06.2024 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
06.06.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_6 від органів слідства та суду.
15.01.2025 року о 14.25 год. ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозра за ч. 5 ст. 407 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990р., п. 32, Series A, N 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання.
ОСОБА_6 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437 442 Кримінального кодексу України.
Отже, з урахуванням перелічених ризиків та обставин кримінального провадження суд не визначає ОСОБА_6 розмір застави.
З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до підозрюваного, оскільки не буде досягнуто мети кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене, запобігти настанню зазначених ризиків неможливо застосуванням більш м'яких запобіжних заходів оскільки: особисте зобов'язання - вказаний запобіжний захід потребує особливої довіри до особи, яку він втратив у зв'язку з тим, що залишив військову частину; особиста порука - на адресу органів досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний самовільно залишив військову службу; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його рідних або інших осіб про врахування можливостей про внесення застави.
У разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 15.01.2025 року з 14 год. 25 хв.
Виконання даної ухвали покласти на Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1