Справа № 541/120/25
Провадження № 1-кс/541/46/2025
10 січня 2025 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12025170550000020 від 07.01.2025,
09 січня 2025 року прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення огляду 08.01.2025 за адресою: с. Степанівка, Миргородського району, Полтавської області, яке добровільно видав ОСОБА_4 , а саме мобільним телефоном марки «VIVO-Y35 8/256GB», s/n: НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання вказував, що у провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2025 за № 12025170550000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.12.2024 близько 22 години 00 хвилин невідома особа, перебуваючи по вул. Івана Хожі в с. Широке, Миргородського району, Полтавської області, на вулиці, у період воєнного стану, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку мобільного телефону марки Vivo-Y35, чим спричинила матеріальної шкоди ОСОБА_5 на суму 15000,00 грн.
В рамках проведення огляду 08.01.2025 в с. Степанівка, Миргородського району, Полтавської області, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено викрадений у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «VIVO-Y35 8/256GB», s/n: НОМЕР_1 .
08.01.2025 постановою старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_6 визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «VIVO-Y35 8/256GB», s/n: НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , який після вилучення переданий для зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області в сел. Велика Багачка, вул. Шевченка, 103, Миргородського району, Полтавської області.
Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході проведення огляду 08.01.2025 майно, для подальших проведень досліджень та експертиз, збереження речових доказів.
В судове засідання прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області не з'явився, направив заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив задовольнити (а.п. 2).
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином (а.п. 21).
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши зміст клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12025170550000020 від 07.01.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України.
08.01.2025 в період часу з 10 години 00 хвилин по 11 години 00 хвилин проведено огляд за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Степанівка, в приміщенні Степанівського старостинського округу Великобагачанської селищної ради. В ході якого було оглянуто та вилучено майно, яке добровільно видав ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «VIVO-Y35 8/256GB», s/n: НОМЕР_1 .
Постановою старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 08.01.2025 вилучене майно визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню та визначено місце його зберігання - кімнату зберігання речових доказів ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Шевченка, 103, сел. Велика Багачка Миргородського району Полтавської області.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказаний прокурором захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, є в даному випадку співрозмірним з тими обмеженнями, які існують під час згаданого досудового розслідування, необхідними для всебічного, повного встановлення обставин кримінального правопорушення. Незастосування арешту згаданих речових доказів може призвести до знищення, відчуження або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, оскільки відносно них є необхідність у проведенні слідчих дій та експертних досліджень.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 86, 89, 94, 170, 171-173 КПК України, -
Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками та користувачами наступним майном:
- мобільним телефоном марки «VIVO-Y35 8/256GB», s/n: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був вилучений 08.01.2025 в ході проведення огляду за адресою: с. Степанівка, Миргородського району, Полтавської області, визначивши місце зберігання - кімнату зберігання речових доказів ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Миргородський район, сел. Велика Багачка, вул. Шевченка, 103.
Копію цієї ухвали для виконання вручити прокурору, який звернувся з даним клопотанням.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1