Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" грудня 2007 р. Справа № 12/2365
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Матюшенко Ю.С. - довіреність від 29.12.06р.
від відповідача Захарчук Н.В. - довіреність від 26.12.07р.
Розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростишівгаз" (м.Коростишів)
про стягнення 795637,49 грн.
У відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 цієї статті.
В судовому засіданні від 20.12.07р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 10:00 год. 27.12.07р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 795 637,49 грн., з яких: 612 061,78 грн. - основна заборгованість, 57 532,90 грн. - пеня, 99 092,26 грн. - інфляційні та 26 950,55 грн. - 3% річних.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача позовні вимоги визнає частково, надав платіжні доручення про часткову сплату основної заборгованості в загальній сумі 166067,87 грн., крім того наголосив, що між сторонами було проведено залік взаємних вимог на суму 82533,07 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
19 грудня 2005 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (відповідач) був укладений договір на постачання природного газу № 06/05-1859 (надалі Договір), згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу протягом січня-грудня 2006р. природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом січня - грудня 2006 року природний газ в об'ємі 20720,598 тис. м куб на загальну суму 3719086,74 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 18-32).
Відповідно до п. 5.1. договору, сторонами погоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Згідно умов Договору відповідач зобов'язаний був в повному обсязі розрахуватися за фактично спожитий природний газ до 10 січня 2007 року.
Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 3107024,96 грн.
На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становила 612061,78 грн. (а.с.4).
Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату за спожитий газ за період з 04.03.07р. по 03.09.07р. в розмірі 57532,90 грн., про що свідчить розрахунок пені позивача (а.с.3).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачу обраховано борг з урахуванням інфляційних процесів (індексу інфляції) за період з лютого місяця 2007року по липень місяць 2007 року у сумі 711154,04 грн., тобто інфляційні становлять 99092,26 грн. (а.с.4); нараховано до сплати відповідачу 3% річних від простроченої суми по постачанню природного газу за період з 11.02.2006р. по 03.09.2007р. у розмірі 26950,55 грн.(а.с.4-8).
Відповідач не заперечує факт наявності боргу за договором, однак не погоджується з його розміром та повідомив, що під час судового розгляду було проведено часткові розрахунки з позивачем на суму 166067,87грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№31,33,35 від 21.12.07р. (а.с.120-121).
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір № № 06/05-1859 від 19.12.05р., відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю у 2006 році природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1.3 договору, газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем (відповідачем) виключно для подальшої реалізації населенню.
Отже, як вбачається з договору, який узгоджений сторонами, у позивача виникло зобов'язання щодо поставки природного газу для подальшого його відпуску населенню, а у позивача виникло зобов'язання щодо прийняття та оплати отриманого природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятого на себе зобов'язання позивач здійснив поставку газу відповідачу.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати, на день звернення з позовом до суду , виконав частково, заборгувавши позивачу 612061,78 грн.
Оскільки під час розгляду справи відповідач провів додаткові розрахунки на суму 166067,87 грн., яка надійшла з Державного бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.12.07р. (а.с.120-121), в цій частині провадження у справі слід припинити за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За вказаних обставин, на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 445993,91 грн.
Що стосується зарахування зустрічних однорідних вимог, то суд вважає за необхідне вказати слідуюче.
Згідно положень ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Із змісту вказаної статті випливає, що однією з обов'язкових умов для зарахування зустрічних однорідних вимог є відсутність спору між сторонами відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і т.д. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставити цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду.
Представником відповідача в судовому засіданні подавався відзив на позовну заяву (а.с. 54-56), згідно якого відповідач позов визнає частково ще і з тих підстав, що в порядку ст. 601 ЦК України, між сторонами відбулось зарахування однорідних вимог на суму 82533,07 грн. В підтвердження представник відповідача надав копію заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка адресована ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на суму 82 533,07 грн. (а.с. 57)
Представник позивача у своєму поясненні від 12.12.07р. (а.с.81) зазначив, що згідно з п.3.10.2 договору №06/07-103 підставою для проведення розрахунків є акт виконання послуг, який зобов'язаний надавати виконавець таких послуг, тобто ВАТ "Коростишівгаз". Проте, на час подачі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.05.07 №499 до ДК "Газ України" акт виконання послуг за квітень місяць не надійшов, тобто у позивача відсутнє грошове зобов'язання перед відповідачем на суму 82533,07 грн. В зв'язку з чим проведення розрахунків за заявою відповідача неможливе в зв'язку з відсутністю зустрічності вимог.
Суд встановив, що викладені ДК "Газ України" обставини підтверджуються, долученою до матеріалів справи документацією по переписці сторін зі спірного питання (а.с.76-77)
Оскільки з вказаних документів та пояснень вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо характеру зарахування зустрічних однорідних вимог, тому заборгованість відповідача за природний газ, отриманий у 2006 році, на день звернення з позовом до суду відповідала заборговності, яка заявлялась до стягнення, а саме 612061,78 грн.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 445993,91 грн. (з врахуванням сплати 166067,87 грн.).
Згідно з п.6.2. Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив розрахунки за постачання природного газу позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню за несвоєчасно проведені розрахунки в сумі 57532,90 грн.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як було вказано вище, за договором від 19.12.05р. відповідачу поставлено природний газ на суму 3719086,74 грн. Він виконав грошове зобов'язання на суму 3107024,96 грн., що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.
Також господарський суд встановив, що кінцевими споживачами природного газу є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість у відповідача.
Оцінивши дані обставини, суд вважає їх винятковими і зменшує розмір пені до 1000,00 грн.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунки позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 99092,26 грн. та 3% річних в сумі 26950,55 грн. є обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в сумі 573036,72 грн., а саме: 445993,91 грн. основного боргу, 1000,00 грн. пені, 99092,26 грн. інфляційних та 26950,55 грн. 3% річних. В частині стягнення 166067,87 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє за п.1-1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 1000,00 грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12500, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гвардійська, 42, код 20413052)
- на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка,1, код 31301827) - 573036,72 грн., з яких : 445993,91 грн. - заборгованість за поставлений природний газ, 1000,00 грн. - пеня, 99092,26грн. - інфляційні нарахування, 26950,55 грн. - 3% річних, а також 7957,00 грн. сплаченого держмита та 118,00грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 166067,87 грн. основного боргу за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 29 грудня 2007 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам