15.01.2025
Справа № 497/2747/24
Провадження № 1-кп/497/82/25
15.01.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Болграда, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) у кримінальному провадженні № 12024162270000556 від 04.10.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
Наприкінці вересня 2024 року, більш точну дату досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на пустирі, розташованому на північній околиці с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з мотивів забезпечення себе наркотичними засобами для рекреаційного вживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив дії щодо незаконних виробництва, виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів у порушення діючого законодавства України.
Так, положеннями ст.ст. 7,12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці ІІ, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами в редакції Постанови КМУ від 24.05.2024 року № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), здійснюється окрім як суб'єктами господарювання (юридичними особами) за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, що видається у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом».
За вказаних обставин, наприкінці вересня 2024 року, більш точну дату та час не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, перебуваючи на вищевказаному пустирі, розташованому на північній околиці с.Дмитрівка Болградського району Одеської області, діючи незаконно, за відсутності передбаченої Законом відповідної ліцензії, зібрав верхівки дикоростучих рослин коноплі (Cannabis) з квітами та плодами, придбавши таким чином речовину рослинного походження для подальшого виготовлення наркотичного засобу канабісу, включеного до таблиці ІІ, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».
Продовжуючи реалізацію своїх неправомірних дій, ОСОБА_4 переніс зібрану речовину до господарського приміщення свого домоволодіння АДРЕСА_1 , де шляхом висушування та подальшого подрібнення, незаконно виробив, виготовив та придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, із вмістом тетрагідроканнабінолу у концентрації 0,35, загальна маса якого в висушеному стані становить 1497,66 г, у великому розмірі, якій помістив у паперову коробку та розмістив у вказаному господарському приміщенні, забезпечив незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту до 04.10.2024 року коли його виявлено та вилучено співробітниками поліції.
Вищезазначеними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне виробництво, виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину, за зазначеними обставинами визнав в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні висловився щодо наявності усіх підстав для можливості затвердження судом угоди.
Так, 13.11.2024 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого, за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 , який входить до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №12024162270000556 від 04.10.2024 року, підтримав укладену 13.11.2024 року угоду про визнання винуватості та наполягав на призначенні покарання, погодженого в угоді.
Згідно вказаної угоди прокурор ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання винуватості, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн.
В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, який є нетяжким злочином.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені йому п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся в його вчиненні та погоджується з покаранням за ч.2 ст. 309 КК України узгодженим в угоді про визнання винуватості від 13.11.2024 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 з одного боку, та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню в дохід держави судові витрати, пов'язані з проведенням в цьому кримінальному провадженні судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин в сумі 3 183,60 гривень.
Речові докази судом розподіляються у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371,373,374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.11.2024 року укладену між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»), витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/116-24/20939-НЗПРАП від 17.10.2024 року в розмірі 3 183 (трьох тисяч сто вісімдесят трьох) гривень 60 копійок.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 14.10.2024 року по справі №497/2422/24, провадження 1-кс/497/875/24, в рамках кримінального провадження №12024162270000556 від 04.10.2024 року, на картонну коробку, в якій знаходиться речовина, а саме частини рослини коноплі - скасувати.
Речові докази по справі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеські області, а саме:
- картону коробку з рослинною речовиною, а саме рослини коноплі, упаковані і опечатані у полімерний спеціальний пакет НПУ горловина якого опломбовано номерним полімерним хомутом «ХТН А434815» - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1