Справа № 495/197/25
Номер провадження 1-кс/495/74/2025
15 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
13.01.2025 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про накладення арешту на майно.
В клопотанні зазначено, що 09.01.2025 приблизно о 18:20 год. на автодорозі між м. Татарбунари та с. Дельжилер Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_4 , 1957 р.н. керуючи возом в упряжці з конем рухався в напрямку c. Дельжилер та кінь під час руху вибіг на зустрічну смугу руху по якій в зустрічному напрямку рухався автопоїзд у складі вантажного сідлового тягача марки «Volvo FH 12-42T р.н. НОМЕР_1 та напівпричепу р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , 1960 р.н., в результаті чого відбувся наїзд на коня та віз. В результаті наїзду водій возу ОСОБА_4 загинув на місці події, а пасажир возу ОСОБА_6 , 1959 р.н. отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої кінцівки.
За даним фактом 09.01.2025 року внесені відомості до ЄРДР за № 12025162240000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
09.01.2025 проведено огляд місця дорожньо-транспортної події на на автодорозі між м. Татарбунари та с. Дельжилер Білгород-Дністровського району Одеської області в ході якого виявлено та вилучено: автопоїзд у складі вантажного сідлового тягача марки «Volvo FH 12-42T реєстраційний номер НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом марки «Krone» моделі «SPD 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належать ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_1 - направлено на зберігання до КП «Водопостачальник» Татарбунарської міської ради розташованої за адресою: м. Татарбунари, вул. Степова, 3, Білгород-Дністровського району Одеської області; віз, який перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 - направлено на зберігання до КП «Водопостачальник» Татарбунарської міської ради розташованої за адресою: м. Татарбунари, вул. Степова, 3, Білгород-Дністровського району Одеської області.
09.01.2025 вказане тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025162240000039.
Питання про зберігання речових доказів по кримінальному провадженню, вирішується з урахуванням положень Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до п. 20 цього Порядку, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
На даний час виникла необхідність в накладенні арешту на автопоїзд у складі вантажного сідлового тягача зі спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом та віз з метою проведення судових інженерно-транспортних експертиз за експертною спеціальністю 10.2 (дослідження технічного стану транспортних засобів) та 10.4 (транспортно-трасологічні дослідження).
За твердженням слідчого, з метою належного зберігання речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, забезпечення можливості проведення відповідних судових експертизи, враховуючи значимість вказаного майна для кримінального провадження.
На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, про день та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, про що наявна інформація на сайті судової влади України.
Від представника власника майна - ОСОБА_8 надійшла заява, згідно із якою він не заперечує щодо накладення арешту на вказаний в клопотанні транспортний засіб на період проведення досудового розслідування.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
На переконання слідчого судді, слідчий та прокурор довели необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, яке законно відповідає критеріям ст.98 КПК України та наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та те, що в ході досудового розслідування необхідно вжити певні заходи щодо всебічного, повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на вище зазначене майно, з метою збереження речових доказів та проведення відповідних судових експертиз у кримінальному провадженні №12025162240000039.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172, 173 Кримінального процесуального України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на з забороною права користування, володіння та розпорядження на наступне майно:
-Віз, який перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 ;
-Автопоїзд у складі вантажного сідлового тягача марки «Volvo FH 12-42T реєстраційний номер НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом марки «Krone» моделі «SPD 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належать ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9