Справа №191/173/25
Провадження № 1-кс/191/29/25
13 січня 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
Слідчий СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, узгодженим з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Своє клопотання мотивує тим, що солдат ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді стрільця другого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з серпня 2024 року (точний час під час досудового розслідування не встановлено) проживав спільним побутом з ОСОБА_6 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . 21.12.2024 близько 22:00 год. ОСОБА_5 знаходився у вище вказаному житловому будинку разом з малолітньою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У цей момент у ОСОБА_5 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно її добровільної згоди, з використанням геніталій, а саме малолітньої ОСОБА_7 . Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 за зовнішніми та фізіологічними ознаками будови тіла є малолітньою особою, скориставшись її безпорадним станом в силу її віку, підійшовши до малолітньої потерпілої дістав та підніс свої геніталії до обличчя ОСОБА_7 . Далі, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на зґвалтування малолітньої ОСОБА_7 , орально проник своїм оголеним статевим органом у тіло ОСОБА_7 . Таким чином, солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).
10.01.2025 року слідчим СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ст. 208, 615 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчинені вказаного злочину. В ході затримання, із дотриманням правил, передбачених чинним законодавством, здійснено обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , військово-обліковий документ, карта ІНН; карта Укргазбанк НОМЕР_2 ; карта пам'яті TG 64 GB, TG 64 GB, San Disk 2GB, картрідер micro SD; мобільний телефон Redmi в корпусі чорного кольору, мобільний телефон ZTE модель А7050 в корпусі блакитного кольору, які належать ОСОБА_5 .
10.01.2025 року вищевказані вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025041390000034 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, так як вони є першоджерелом, що може містити необхідну інформацію та потребує проведення відповідних судових експертних досліджень, а також слідчих дій, у тому числі для доведення причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, виявлені та вилучені предмети, зазначені у протоколі затримання від 10.01.2025 року, які відповідають ознакам речового доказу, підлягають арешту з метою збереження речових доказів, які зберегли сліди вчинення кримінального правопорушення, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення винних осіб та притягнення до кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити клопотання.
Розгляд клопотання здійснювався без виклику підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, роздрукованого 10.01.2025 року, вбачається, що Синельниківським РУП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про те, що 10.01.2025 року надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що співмешканець її сестри ОСОБА_6 військовослужбовець (СЗЧ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням з використанням геніталій, відносно падчерки малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО №430 від 10.01.2015 р.).
10.01.2025 року слідчим СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ст. 208, 615 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчинені вказаного злочину. В ході затримання, із дотриманням правил, передбачених чинним законодавством, здійснено обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , військово-обліковий документ, карта ІНН; карта Укргазбанк НОМЕР_2 ; карта пам'яті TG 32 GB, TG 64 GB, San Disk 2GB, картрідер micro SD; мобільний телефон Redmi в корпусі чорного кольору, мобільний телефон ZTE модель А7050 в корпусі блакитного кольору, які належать ОСОБА_5 .
10.01.2025 року вищевказані вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025041390000034 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий вважає, що виявлені та вилучені предмети, зазначені у протоколі затримання від 10.01.2025 року, є речовими доказами вчинення кримінального правопорушення, а тому просить накласти арешт на вказане майно.
Згідно з ч. 7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до положень ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Приймаючи до уваги, що вказані у клопотанні вилучені речі, є речовими доказами, та матеріальними об'єктами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, у зв'язку з чим забезпечення їх збереження в тому ж вигляді, в якому вони перебувають після вилучення, з метою попередження їх можливого зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, являється одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні, є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені предмети, зазначені у протоколі затримання ОСОБА_5 від 10.01.2025 року, які визнані речовими доказами, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , військово-обліковий документ, карту ІНН, карту Укргазбанк НОМЕР_2 , карту пам'яті TG 32 GB, TG 64 GB, San Disk 2GB, картрідер micro SD, мобільний телефон Redmi в корпусі чорного кольору, мобільний телефон ZTE модель А7050 в корпусі блакитного кольору, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, які зберігати у матеріалах кримінального провадження №12025041390000034 від 10.01.2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1