Справа № 183/4096/24
№ 1-кп/183/1465/24
15 січня 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 62023170030000582 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, військовослужбовця за призивом по мобілізації, санітара 2 польової лінії взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Відповідно до пред'явленого обвинувачення встановлено, що відповідно до наказу командира НОМЕР_2 полку охорони (по особовому складу) від 04 травня 2022 року № 8/РС/ДСК солдата ОСОБА_7 призначено на посаду санітара 2 польової лазні взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26 квітня 2023 року № 78/ДСК солдата ОСОБА_7 з 04 травня 2022 року вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Таким чином, солдат ОСОБА_7 в розумінні вимог ст.ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 408 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Новомосковського району Дніпропетровської області.
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 січня 2023 року №11/ДСК солдату ОСОБА_7 надано відпустку за сімейними обставинами строком на 5 діб, з 09 січня 2023 року по 13 січня 2023 року, у місто Синельникове Дніпропетровської області.
14 січня 2023 року, солдат ОСОБА_7 , вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації на особливий період, та проходячи її на посаді санітара 2 польової лазні взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою ухилитися від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, після завершення відпустки, 14 січня 2023 року, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 09 квітня 2024 року.
09 квітня 2024 року, ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а провадження у справі закрити, оскільки ОСОБА_7 бажає повернутися до військової служби у військову частину НОМЕР_3 . Разом із цим, просив долучити до матеріалів кримінального провадження письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 щодо подальшого проходження служби солдатом ОСОБА_7 у військовій частині НОМЕР_3 .
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.
Прокурор ознайомившись із наданою в судовому засіданні захисником письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_3 щодо подальшого проходження служби солдатом ОСОБА_7 у військовій частині НОМЕР_3 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Колегія суддів, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суд .
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
6 вересня 2024 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон №3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (законопроект №11322). Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (7 вересня 2024 року).
У відповідності до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Також колегією суддів з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_7 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
За таких обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
У відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Потерпілі, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ч.2 ст.284, ст.ст.372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023170030000582 від 11 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - закрити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 , - скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 , з під варти негайно.
Зобов'язати ОСОБА_7 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3