Справа № 183/195/25
№ 2/183/93/25
про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2025 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
В порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено докази, щодо порушення відповідачем прав позивача, оскільки заявлені вимоги вирішуються в порядку окремого провадження, і тоді заява відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України подається до суду за місцем проживання заявника, і лише якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, він вирішується в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим суд залишає заяву без розгляду (ч. 6 ст. 293 ЦПК України), не зазначено позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , в яких буде зазначено спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором (ст. 16 ЦК України), або інший спосіб захисту прав, який не суперечить закону, і який ОСОБА_1 просить визначити у рішенні, заявляючи лише при цьому вимоги про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачем не зазначено нерухоме майно, яке може бути об'єктом спадщини, що необхідно для визначення підсудності розгляду даної справи. Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ЦПК України. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно визначитися в порядку якого провадження він звертається до суду: окремого чи позовного та з позовною заявою з вимогами до відповідача ОСОБА_2 , чи з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Також, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Отже, передумовою для звернення особи до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини, оскільки постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами.
Позивачем не додано підтвердження звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, як це передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не виконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, зава буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сорока О.В.