Провадження № 22-ц/803/518/25 Справа № 210/3418/24 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
15 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,
за участю секретаря Лідовської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №210/3418/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гореліков Максим Миколайович, до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї,
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гореліков Максим Миколайович, Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»,
на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2024 року,
встановив:
У червні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горкліков М.М., звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі по тексту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») та Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі по тексту АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який працював на посаді виконуючого обов'язки електрика дільниці в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та загинув на виробництві 23.05.2023 року під час виконання трудових обов'язків.
15.04.2024 року начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці було затверджено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку гострого професійного захворювання (отруєння) аварії що стався (сталося/сталася) 23.05.2023 р. о 17 год. 36 хв.
Відповідно п.7 вказаного Акту, нещасний випадок зі смертельним наслідком з в.о. електрика дільниці ЦМП ГД «ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 підпадає під вимоги п.п. 5 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. №337 та комісією одноголосно визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.
Вказаним Актом було встановлено, що 23.05.2023 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_2 прибув до підстанції «Кар'єрна» з метою усунення проблем в роботі роз'єднувача СКС 32-0, про які повідомив електромонтера ОСОБА_3 . Під час огляду роз'єднувача СКС 32-0, громадянин ОСОБА_4 (диспетчер ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі») ввімкнув електроустановку (подав напругу по лінії «Саксаганська №32»), не одержавши на це дозволу від оперативного працівника, який має право віддавати розпорядження на оперативне обслуговування даної електроустановки та виконав перемикання на об'єкті диспетчеризації (подав напругу по лінії Саксаганська №32), що знаходиться в оперативному управлінні місцевого оперативного персоналу, не одержавши дозволу від оперативного персоналу, в оперативному віддані якого знаходяться ці об'єкти диспетчеризації. В результаті вказаних дій посадової особи АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» роз'єднувач СКС 32-0, оглядом якої займався ОСОБА_2 опинився під напругою, наслідком чого стало ураження останнього електричним струмом, що призвело до смерті потерпілого. В результаті дій та бездіяльності відповідачів стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого загинув працівник підприємства, що зумовлює необхідність звернення до суду із вказаним позовом.
Внаслідок втрати чоловіка позивачу завдана немайнова (моральна) шкода, яка полягає в наступному. Чоловік завжди був для позивача опорою та моральною підтримкою, завжди піклувався про неї, вони постійно спілкувались одне з одним. Загибель чоловіка призвела до постійного напруженого психоемоційного стану, вона втратила сенс життя. Чоловік за життя завжди допомагав їй у побуті, оскільки він завжди піклувався та підтримував морально позивача.
У зв'язку з викладеним, позивачка просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь 10 000 000 гривень у відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, 200 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, 200 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір 2 000 гривень. Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь держави судовий збір 2 000 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гореліков М.М., просить рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 16 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, який підлягає стягненню на її користь з відповідачів, зазначає, що в результаті нещасного випадку загинув найближчий родич позивачки - чоловік, з яким вона назавжди позбавилася можливості спілкування, отримання піклування та допомоги, захисту та підтримки, що завдало їй невідворотних збитків немайнового характеру. З моменту смерті чоловіка позивачку постійно переслідують щоденні думки та спогади про події, в результаті яких загинув чоловік, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення, приниженої гідності. До моменту загибелі чоловіка позивачка була життєрадісною та активною людиною. Однак після загибелі її найближчої людини, вона постійно відчуває емоційний біль, періодично перехідний в істерику через неможливість побудувати з коханою людиною міцну родину, народити та виростити дітей, виховувати онуків та просто насолоджуватися життям, підтримуючи один одного. Оскільки такі зміни у житті позивачки є незворотними, вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 000 гривень та судових витрат хоча б частково зможе поліпшити її емоційний стан та поступово допоможе повернутися до нормального способу життя.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2024 року в частині стягнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, у розмірі 200 000 гривень, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відмовити.
Апеляційна скарга ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обґрунтована тим, що в спірних правовідносинах зі сторони ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відсутні елементи складу правопорушення, які є обов'язковими для настання відповідальності, а саме: протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку за шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього, що призвели до смерті ОСОБА_2 , чоловіка позивачки. Натомість, відповідальність за настання нещасного випадку та смерть ОСОБА_2 має нести АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі», протиправні дії посадової особи якого і стали причиною смерті ОСОБА_2 . Суд першої інстанції залишив вказані обставини поза увагою та не надав їм належної правової оцінки.
Посилається, що відповідно Акту спеціального розслідування спеціальною комісією встановлено та досліджено обставини нещасного випадку. Смерть ОСОБА_2 , чоловіка позивачки настала внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 диспетчера ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», який ввімкнув електроустановку (подав напругу по лінії «Саксаганська № 32»), не одержавши на це дозволу від оперативного працівника, який має право віддавати розпорядження на оперативне обслуговування даної установки, чим порушив вимоги п. 3.16.2 глави 3.16 розділу 3 НПАОП 40.1-21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 « 4, п. 16 глави 1 розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 30.01.2018. При цьому саме протиправні дії ОСОБА_4 диспетчера ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» мають причинно-наслідковий зв'язок зі шкодою - смертю працівника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 . Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не врахував наведені доводи відповідача та задовольнив позовні вимоги в розмірі 200 000 гривень в тому числі і в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а не лише з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
АТ «Дніпровські електромережі» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2024 року в частині стягнення з АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, 200 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
Апеляційна скарга АТ «Дніпровські електромережі» обґрунтована тим, що ДТЕК не погоджується з висновками, викладеними в Акті спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 23 травня 2023 року о 17 годині 36 хвилин від 10.04.2024 року, оскільки розслідування було проведено з численними порушеннями Порядку №337 так і прав ДТЕК, воно не було в повній мірі завершено, що призвело до хибних висновків комісії, наведених в Акті розслідування.
Зазначає, що судом першої інстанції не встановлено вини АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» у заподіянні моральної шкоди позивачу, а також не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною потерпілому шкодою та діями АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». З аналізу Акту розслідування вбачається, що відповідальність за настання нещасного випадку та смерть ОСОБА_2 має нести ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», протиправні дії посадових осіб якого призвели до настання нещасного випадку та смерті ОСОБА_2 . Звертає увагу, що нещасний випадок стався на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Володільцем електроустановки, на якій стався нещасний випадок, як джерела підвищеної небезпеки, є також ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вказане було проігноровано судом першої інстанції.
Також посилається, що позивачем не обґрунтовано розмір своїх позовних вимог, не надано доказів на підтвердження моральних страждань. Судом не врахована наявність вини з боку самого потерпілого працівника в порушенні вимог законодавства про охорону праці. Вважає, що комісією з розслідування не встановлено належним чином вину працівника ДТЕК у настанні нещасного випадку, при цьому вина працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» доведена повністю. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, що пред'явлені позивачкою до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не врахував зауваження АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до Акту розслідування, що призвело до необґрунтованих висновків, викладених в рішенні суду першої інстанціх, і, як наслідок, незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» підлягають залишенню без задоволення за наступних підстав.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно ст. 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 30 серпня 2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав шлюб з позивачкою по справі, про що Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис №762, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 30.08.2014 року.
Отже позивач по справі ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що 25 травня 2023 року Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №1235, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.05.2023 року.
10 квітня 2024 року комісією, утвореною наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30.05.2023 року N?946/ПС зі змінами, внесеними наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04.08.2023 року №1304/ПС від 06.09.2023 року №1486/ПС, від 27.10.2023 року №1791/ПС, від 29.11.2023 року №1968/ПС та від 04.04.2024 року №592/ПС було складено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 23 травня 2023 року о 17 годині 36 хвилин, який затверджений начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці В. О. Тригубенко 15 квітня 2024 року
Відповідно Акту від 10 квітня 2024 року форми Н-1/П проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 23 травня 2023 року о 17 годині 36 хвилин на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, оглянувши місце настання нещасного випадку, ознайомившись з документацією підприємства, що стосуються даного нещасного випадку, з пояснювальними записками потерпілих, посадових осіб, причетних до нещасного випадку, протоколами опитуваних свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, «Протоколу комісійного прослуховування архівних телефонних переговорів начальника зміни ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з оперативно-диспетчерським центром АТ «ДТЕК», розглянувши Висновок експертної комісії від 06.11.2023, а також після детального вивчення обставин нещасного випадку, дійшла до висновку, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з в.о. електрика дільниці ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 підпадає під вимоги підпункту 5 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337, та комісією одноголосно визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку та складається акт за формою Н-1/П.
Актом форми Н-1/П про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 10 квітня 2024 року встановлені причини настання нещасного випадку:
Основна: організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, тощо порушення вимог п. 3.16.2 глави 3.16 розділу 3 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 16 глави 1 розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках.
Супутні: Організаційна - недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл, порушено п. 2.2.12 глави 2.2 розділу 2 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 6 глави 6 глави розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках;
Організаційна - недоліки під час навчання безпечному виконанню робіт, порушено додаток 1 до п. 3.13, п. 3.13 розділу 3 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці; додаток 3 до п. 2.1.4 п. 2.1.4. глави 2.1 розділу 2 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
Технічна незадовільний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, порушено: п. 1.12. підпункту а) глави 1 розділу 4 Правил експлуатації електроустаткування, п. 1 глави 1 розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках.
Організаційна - невикористання засобів індивідуального захисту за їх відсутності, порушено: п. 2.1.7 глави 2.1 розділу 2, п. 2.3.20, п. 2.3.22 глави 2.3 розділу 2 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 4.1.4 глави 4.1 розділу 4 НПАОП 40.1 - 1.07 -01 Правил експлуатації електрозахисних засобів»
Відповідно п. 4 вказаного Акту №6 форми Н-1/П нещасний випадок стався за наступних обставин: 23.05.2023 року електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_3 працювала в зміні з 07 годин 00 хвилин до 19 години 00 хвилин. О 06 годині 10хвилин на змінно-зустрічних зборах електромонтер ОСОБА_3 отримала від начальника зміни ПМЦ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Маковської Н.О. наряд на оперативне та технічне обслуговування електрообладнання підстанцій «Кар'єрна» (РП-б) та «Бортова» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Також ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_3 про заплановані роботи по виводу у ремонт повітряної лінії (далі - ПЛ) 53Вк «Саксаганська №32» (далі -СКС32) згідно з заявкою АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
О 06 годині 30 хвилин ОСОБА_3 автотранспортом підприємства була доставлена на підстанцію «Кар'єрна», на якій треба було виконувати заплановані роботи по виводу у ремонт ПЛ 35 кВСКС-32.
07 годині 00 хвилин ОСОБА_3 виконала приймання зміни від електромонтера ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_6 , отримала відомості про стан обладнання та про всі зміни на підстанції, про що зроблений запис в Оперативному журналі СП «Кар'єрна».
О 08 годині 10 хвилин ОСОБА_3 доповіла начальнику зміни ОСОБА_5 про приймання зміни, підготовку бланків перемикань №№ 1-8 (далі- БП) для виконання робіт переведення живлення підстанції по трансформатору №1 (далі - ПС по Т-1) а також відключенню роз'єднувача СКС-32-0 і ввімкненню заземлюючих ножів на роз'єднувачі СКС-32-0 у бік лінії згідно заявкою АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
О 09 годині 50 хвилин надійшла заявка від диспетчера ЦДО ВЕМ ТА «ДТЕК Дніпровські електромережі» ОСОБА_7 про те, що ПЛ 35 Вк СКС-32 буде виводитись в ремонт на підстанції «Кар'єрна» і треба розвантажити (провести відключення споживачів з наступним зняттям навантаження) вказану лінію.
З 09 години 10 хвилин до 09 години 22 хвилини згідно з вказівками начальника зміни ОСОБА_5 електромонтером ОСОБА_3 БП №1 були виконані операції з переводу живлення ПС по Т1,- вивішені плакати безпеки. Було виконано розвантаження ПЛ 35кВ СКС-32, про що Маковська НО.. повідомила диспетчера ОДЦ ВЕМ ТА «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 .
О 09 годині 40 хвилин диспетчер ОДЦ ВЕМ ТА «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 повідомив, що напруга з ПЛ 35ВкСКС-32 знята і дав вказівку відключити роз'єднувач СКС-32-0 на підстанції «Кар'єрна».
О 09 годині 41 хвилині начальником зміни ОСОБА_5 було повідомлено ОСОБА_3 , що напруга з лінії знята. З 09 години 41 хвилини до 09 години 48 хвилин згідно з вказівкою начальника зміни ОСОБА_5 по БП №2 електромонтером ОСОБА_3 був відключений роз'єднувач СКС-32-0, про всі операції було повідомлено начальнику зміни ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 доповіла диспетчеру ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 .
О 09 годині 59 хвилин від диспетчера ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 надійшла вказівка, після перевірки відсутності напруги на роз'єднувачі СКС-32-0 у бік лінії, увімкнути заземлюючі ножі на роз'єднувачі СКС-32-0 у бік лінії.
З 10 години 05 хвилин до 10 години 10 хвилин по БП №3 згідно з вказівкою начальника зміни ОСОБА_5 електромонтером ОСОБА_3 після перевірки відсутності напруги були ввімкнені заземлюючи ножі на роз'єднувачі СКС-32-0 у бік лінії, про що ОСОБА_3 доповіла ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 , в свою чергу, повідомила ОСОБА_4 .
О 16 годині 30 хвилин від диспетчера ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 надійшла заявка на розземлення ПЛ 35 кВ СКС-32, так як роботи на лінії завершені.
3 16 години 30 хвилин до 16 години 37 хвилин згідно з вказівкою начальника зміни ОСОБА_5 по БП №7 електромонтером ОСОБА_3 були відключені заземлюючі ножі на роз'єднувачі СКС-32-0 у бік лінії, про що ОСОБА_3 доповіла ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 , в свою чергу, доповіла диспетчеру ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Повідомлення прийняв диспетчер ОСОБА_7 .
Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_5 о 17 годині 08 хвилин від диспетчера ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 надійшла заявка на ввімкнення роз'єднувача СКС-32-0, час на виконання перемикань не регламентується.
Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_3 о 17 годині 09 хвилин згідно з вказівкою начальника зміни ОСОБА_5 по БП №8 електромонтеру ОСОБА_3 необхідно було ввімкнути роз'єднувач СКС-32-0, операції по вимкненню та ввімкненню роз'єднувача СКС-32-0 виконувались при відсутності напруги на ПЛ 35 кВ СКС-32. При ввімкненні роз'єднувача СКС-32-0 на певному етапі роз'єднувач почало стопорити. При огляді роз'єднувача виявлено, що ніж фази «С» не входить до губок роз'єднувача. ОСОБА_3 спробувала переввімкнути роз'єднувач, нічого не вийшло. Оскільки ПЛ 35 кВ СКС-32 свідомо знаходилась без напруги (це було ясно з того, що при сходженні контактів не виникала електрична дуга) ОСОБА_3 вирішила дотиснути ніж фази «С» діелектричною штангою на 35 кВ. Всі перемикання виконувались з використанням необхідних засобів індивідуального захисту. Коли ОСОБА_3 принесла діелектричну штангу, то зрозуміла, що нею вона не дістане до роз'єднувача. Про це вона проінформувала начальника зміни ОСОБА_5 та в.о. електрика дільниці ОСОБА_2 .
О 17 годині 27 хвилин електромонтер ОСОБА_3 повідомила начальника зміни ОСОБА_5 , що завдання не виконано, так як ніж по фазі «С» не включився, про що вона повідомила в.о. електрика дільниці ОСОБА_2 (…).
О 17 годині ЗО хвилин ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та направився на підстанцію «Кар'єрна», а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишились в автомобілі. ОСОБА_2 , будучи безпосереднім керівником і організатором робіт із забезпечення безперебійного електропостачання закріплених за об'єктами споживачів, проведення ремонтів електрообладнання, будівель і споруд на закріплених дільницях (в тому числі на підстанції «Кар'єрна»), маючи особисті ключі для входу на підстанцію, прибув на підстанцію «Кар'єрна» подивитися на проблеми, що виникли з роз'єднувачем СКС-32-0 і, якщо потрібно, викликати ремонтну бригаду. Подивившись на роз'єднувач, ОСОБА_2 спитав у ОСОБА_3 : «Лінія під напругою?». Вона відповіла: «Ні». ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_3 щоб вона принесла діелектричну підставку. Коли ОСОБА_3 принесла її, ОСОБА_2 сказав: «Виконуйте мої вказівки; йдіть до роз'єднувача». Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_3 : «було помітно, що ОСОБА_2 дуже поспішає». ОСОБА_3 зайшла під захисний піддашок, що розташований під роз'єднувачем СКС-32-0. ОСОБА_2 давав вказівки: «Ввімкнути роз'єднувач, зупинитись, повернутись назад, і так кілька разів». ОСОБА_3 його не бачила, так як знаходилась під захисним піддашком і дивилась на свої руки, реагувала тільки на голос ОСОБА_2 , який йшов явно перед нею зі сторони фази «С». Потім ОСОБА_2 сказав: «Дотягуйте роз'єднувач» (в момент усіх маніпуляцій напруги на лінії не було, так як в момент з'єднання та роз'єднання контактів не виникала електрична дуга, яка виникає, якщо лінія під напругою). ОСОБА_3 доввімкнула роз'єднувач, так як відчула клацання блокування та вийшла з-під захисного піддашка для огляду. Електромонтер ОСОБА_3 побачила ОСОБА_2 стоячим на землі. ОСОБА_3 підійшла до роз'єднувача з боку лінії, а ОСОБА_2 стояв навпроти. При огляді роз'єднувача ОСОБА_3 здалося, що контакти зійшлися нормально, але ОСОБА_2 сказав, що щось не так і попросив ОСОБА_10 принести діелектричні рукавички. ОСОБА_3 відійшла на деяку відстань і почула характерний звук електричної дуги і звук падіння, оглянулась та побачила ОСОБА_2 лежачим на землі біля роз'єднувача СКС-32-0 обличчям донизу.
О 17 годині 36 хвилин електромонтер ОСОБА_3 телефоном повідомила начальника зміни ОСОБА_5 , що на підстанції «Кар'єрна» при спробі увімкнути роз'єднувач СКС-32-0 ОСОБА_2 було уражено електричним струмом, необхідно викликати бригаду швидкої допомоги.
Спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку встановлено:
1. Під час того, як електромонтер ОСОБА_3 відійшла за діелектричними рукавичками, в.о. електрика дільниці ОСОБА_2 імовірно взяв ізолюючу штангу, піднявся на діелектричну підставку та спробував штангою дотиснути ніж фази «С» до губок роз'єднувача. У цей час по лінії було подано напругу, між ножем та губками роз'єднувача виникла електрична дуга, якою був уражений ОСОБА_2 (точка входу - кисть правої руки, точка виходу - живіт та грудна клітина).»
7. Нещасний випадок з в.о. електрика дільниці ОСОБА_2 відбувся через несанкціоновану подачу напруги по лінії «Саксаганська-32».
Згідно з відповіддю ТОВ «ОКТАНТ-А» від 25.05.2023 року №305/25-01, що надає послуги з обслуговування систем диспетчерського зв'язку АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», записи переговорів диспетчерів на сервері переговорів - відсутні.
Згідно з «Протоколом комісійного прослуховування архівних телефонних переговорів начальника зміни ЦМП ЕД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг від 23.06.2023» (далі - Протокол від 23.06.2023) з оперативно-диспетчерським центром АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», підтвердження про те, що ввімкнено роз'єднувач СКС-32-0 на підстанції «Кар'єрна» в АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» від ОСОБА_5 не надходило, та з нею не було узгоджено подачу напруги на лінію СКС-32.
Так о 17 годині 41 хвилині згідно з файлом №6910 Протоколу, начальнику зміни ОСОБА_5 зателефонував диспетчер ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 та сказав: «Загружаемся на СКС-32», ОСОБА_5 запитала: «У вас что, линия под напряжением... была?... Сакса- ганская 32?», ОСОБА_4 : «Еще раз, что вы говорите?», ОСОБА_5 : «Линия Саксаган- ская 32 - без напряжения или под напряжением?», ОСОБА_4 : «Под напряжением, уже», ОСОБА_5 : «Так мы не доложили, что включили - нулевой», ОСОБА_4 : «Тю, а че так долго?», ОСОБА_5 «Не включалась, у нас человек попал под напряжение».
Диспетчер АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» ОСОБА_4 віддав команду подати напругу на лінію «Саксаганська-32», не отримавши підтвердження від ОСОБА_5 про те, що роз'єднувач СКС-32-0 увімкнено.
Згідно з висновком експертної комісії від 06.11.2023 року:
Питання: Чи відповідали рішення та дії працівника енергопостачальної організації АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» про подачу напруги на лінію «Саксаганська 32» вимогам нормативних документів?
Відповідь:
Рішення та дії працівника енергопостачальної організації АТ «Дніпровські Електромережі» про подачу напруги на лінію «Саксаганська 32» не відповідали вимогам нормативних документів, тому що, диспетчер АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» ОСОБА_4 , який дав команду на подачу напруги по лінії «Саксаганська-32», не одержавши на це дозволу від оперативного працівника - начальника зміни ЦМП ГД ОСОБА_5 , котра мала право, віддавати але не віддала на той момент такого розпорядження на оперативне обслуговування даної електроустановки. Тобто, згідно цих неузгоджених дій, на думку експертної групи ОСОБА_4 порушив вимоги п. 3.16.2 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
Відповідно п. 8 Акту за формою Н-1/П встановлено, що особи які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці та органу який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасового акту форми Н-1):
ОСОБА_4 - диспетчер ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», ОСОБА_3 - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_5 - начальник зміни ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_11 , виконуючий обов'язки заступника начальника ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_12 - начальник ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_13 - головний енергетик відділу головного енергетика правління ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_2 - виконуючий обов'язки електрика дільниці ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
В п. 7 Акту нещасного випадку на виробництві надано висновки комісії, відповідно до яких нещасний випадок зі смертельним наслідком з в.о. електрика дільниці ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та покладаючи обов'язок з відшкодування моральної шкоди на відповідачів, суд першої інстанції, прийнявши до уваги, що факт загибелі ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в тому числі і з вини відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» беззаперечно свідчить про те, що його дружина відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру, втратила близьку людину, дійшов висновку, що стягненню з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та АТ «ДТЕК Дніпропетровські електромережі» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю чоловіка, підлягає 400 000 гривень в рівних частинах, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережив та переносить на теперішній час.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві.
Відповідно ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.2 ст.1168 ЦК України.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.
Вказані підстави відповідальності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за моральну шкоду його дружині, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_2 , судом першої інстанції встановлені в повному обсязі.
Так, Актом форми Н-1/П про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 10 квітня 2024 року встановлені причини настання нещасного випадку, Основна: організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, тощо порушення вимог п. 3.16.2 глави 3.16 розділу 3 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 16 глави 1 розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках.
Супутні: Організаційна - недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл, порушено п. 2.2.12 глави 2.2 розділу 2 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 6 глави 6 глави розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках;
Організаційна недоліки під час навчання безпечному виконанню робіт, порушено додаток 1 до п. 3.13, п. 3.13 розділу 3 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці; додаток 3 до п. 2.1.4 п. 2.1.4. глави 2.1 розділу 2 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
Технічна - незадовільний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, порушено: п. 1.12. підпункту а) глави 1 розділу 4 Правил експлуатації електроустаткування, п. 1 глави 1 розділу ІІ Правил виконання оперативних перемикань в електроустановках.
Організаційна - невикористання засобів індивідуального захисту за їх відсутності, порушено: п. 2.1.7 глави 2.1 розділу 2, п. 2.3.20, п. 2.3.22 глави 2.3 розділу 2 НПАОП 40.1-1.21.-98 «Правил з безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п. 4.1.4 глави 4.1 розділу 4 НПАОП 40.1 - 1.07 -01 Правил експлуатації електрозахисних засобів»
Відповідно п. 8 Акту за формою Н-1/П встановлено, що особи які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці та органу який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасового акту форми Н-1):
ОСОБА_4 - диспетчер ОДЦ ВЕМ АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», ОСОБА_3 - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_5 - начальник зміни ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_11 , виконуючий обов'язки заступника начальника ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_12 - начальник ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_13 - головний енергетик відділу головного енергетика правління ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_2 - виконуючий обов'язки електрика дільниці ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
В п. 7 Акту нещасного випадку на виробництві надано висновки комісії, відповідно до яких нещасний випадок зі смертельним наслідком з в.о. електрика дільниці ЦМП ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що нещасний випадок, що стався з в.о. електрика дільниці ОСОБА_2 на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в тому числі і з вини відповідача АТ «Дніпровські електромережі», під час виконання трудових обов'язків, який призвів до його смерті, є таким, що пов'язаний з виробництвом та не потребує додаткового доказування.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачці у зв'язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні. Зокрема, остання, у зв'язку з втратою близької людини (чоловіка) переживає нервові потрясіння, вона постійно потребує підтримки, як фізичної так і моральної, що тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв'язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статей 1167, 1168 ЦК України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Так, смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що безумовно спричиняє страждання та хвилювання.
Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи.
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Позивачці ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із втратою близької людини, порушенням її нормального способу життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту.
Визначення розміру моральної шкоди є правовим питанням, яке вирішується судом.
Колегією суддів апеляційного суду встановлений причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідачів та заподіянням позивачці моральної шкоди. Апеляційний суд переконаний, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» мав створити загиблому ОСОБА_2 належні безпечні умови праці, за яких факт настання смерті потерпілого був би неможливим.
Бездіяльність відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» полягає в тому, що ним не були забезпечені безпечні умови праці, які призвели до смерті чоловіка позивачки, внаслідок чого відбулась втрата їхніх життєвих зв'язків з рідною людиною.
Також судом першої інстанції вірно враховано, що відповідальність за настання нещасного випадку та смерть ОСОБА_2 має нести відповідач АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі», протиправні дії посадової особи якого стали причиною смерті ОСОБА_14 .
З огляду на вказане, апеляційним судом не приймаються доводи апеляційних скарг ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про помилковість висновків суду першої інстанції в частині покладення на них обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди дружині загиблого ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Нещасний випадок, внаслідок якого загинув ОСОБА_2 , беззаперечно заподіяв моральні страждання його дружині ОСОБА_1 , що спричинили погіршення душевного та психічного стану, призвели до зміни звичайного способу її життя, спричинили негативні наслідки морального характеру через те, що позивачка була позбавлена турботи, любові близької людини, можливості спілкування з ним, отримання матеріальної і моральної підтримки. Усвідомлення того, що ця втрата є непоправною, відчуття самотності, туги, хвилювання призводять до моральних страждань і переживань.
Тому апеляційний суд вважає, що відповідачі, як промислові підприємства, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою, зобов'язані відповідати за завдану шкоду.
Факт смерті чоловіка позивачки беззаперечно свідчить про те, що вона відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Отже, апеляційний суд приходить до переконання, що факт моральних страждань позивачки є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, та врахував, що відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому, рішення суду першої інстанції узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яким визнана презумпція моральної шкоди, тобто відповідно до позиції ЄСПЛ, в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду). Так, рішенням від 27.07.2004 по справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.
Отже, врахувавши всі обставини справи, обсяг фізичних та моральних страждань позивачки, їх інтенсивність, тривалість наслідків, що наступили, і, враховуючи, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, суд, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, дійшов вірного висновку, що співмірною моральним стражданням позивачки ОСОБА_1 буде відшкодування моральної шкоди у загальному розмірі 400 000 гривень, тобто по 200 000 гривень з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та з АТ «Дніпровські електромережі».
При цьому апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, який, з урахуванням всіх обставин справи, не встановив правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визначення розміру відшкодування у сумі 10 000 000 гривень, а тому колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги позивача про те, що розмір моральної шкоди, яка стягнута судом першої інстанції, є занадто заниженим таким, що не відповідає критеріям розумності та справедливості.
Фактично доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути прийняті колегією суддів апеляційного суду, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.
Оскільки апеляційні скарги залишені без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гореліков Максим Миколайович, Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 15 січня 2025 року.
Головуючий О.І. Корчиста