Справа № 523/680/25
Провадження №2/523/1762/25
"14" січня 2025 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Одеса) (код ЄДРПОУ: 37947480, адреса: м. Одеса, вул. Десантний бульвар, буд. 14), про визнання батьківства, -
Від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання батьківства, звернувся адвокат Смірнов Володимир Сергійович.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач ОСОБА_2 з 2023 року та, до цього часу перебуває з позивачкою, ОСОБА_1 , у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Від цих стосунків у них народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час реєстрації народження дитини у відділі реєстрації актів цивільного стану прізвище та ім'я по-батькові дитини було записано у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України. Представник зазначає, що позивач не має можливості в добровільному порядку подати спільну заяву про реєстрацію відповідача як батька дітей до органу державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки остання не має паспорта. З огляду на викладене, батько дитини був записаний за прізвищем матері, а ім'я та по-батькові позивачка вказала відповідно до ім'я та по батькові відповідача.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести зміни до актового запису №585, складеного 14.05.2024 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме вказавши в у розділі «Батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 та змінивши прізвище дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
До позовної заяви представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання представник зазначив, що позивач перебуває в край скрутному матеріальному положенні. Не працевлаштована, не отримує допомогу від держави, правову допомогу отримує безоплатно за умовами проекту УВКБ ООН «Мобілізація громад, правова та соціальна допомога біженцям та особам без громадянства в Одесі».
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 № 10 роз'яснено, що судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням викладеного, та відповідно до доводів викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, суддею встановлено, що позивач не працевлаштована, не отримує будь-яких доходів, а відтак клопотання про звільнення від сплати судового збору, підлягає задоволенню.
Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175, 176 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Справа підсудна Суворовському районному суду м. Одеси.
Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
У зв'язку з викладеним, вважаю за можливе прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання батьківства, до розгляду та відкрити провадження у справі, призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 136, 175, 176, 187, 260, 261, 353-355, п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову про визнання батьківства.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Одеса), про визнання батьківства.
Проведення підготовчого засідання призначити на 12 березня 2025 року о 12 годині 30 хвилин в залі судових засідань № 6 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси (вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса).
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У строк, встановлений для подання відзиву, відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження у справі одночасно з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів.
Відповідно до положення ст. 181 ЦПК України, третя особа може подати свої пояснення щодо позову. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя