Справа № 513/35/25
Провадження № 2-о/513/35/25
Саратський районний суд Одеської області
про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Манової Інни Миколаївни, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, ОСОБА_2 , про усиновлення неповнолітньої особи,
Заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження з вимогою: усиновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 841 від 26 травня 2010 року, складеного першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одеса Одеської області, записати батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , прізвище залишити « ОСОБА_4 », по батькові замінити на « ОСОБА_5 », місце народження та дату народження залишити без змін.
Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 на предметом дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду заяви, суддя дійшла таких висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України)
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України. (ч. 3 ст. 294 ЦПК України)
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статями 310, 311 ЦПК України.
Згідно із вимогами ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 ЦПК України, заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.
До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров'я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.
Позовна заява як і рішення суду (ст. 265 ЦПК України) має свою структуру. Якщо рішення суду складається з таких частин як: вступна, описова, мотивувальна і резолютивна, про що прямо зазначається в ст. 265 ЦПК України, то позовна заява також містить відповідні частини: вступна, описова, мотивувальна і прохальна.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Відповідно до ст. 233 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється
Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена, регламентується Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом Мін'юста України Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та Наказом Мін'юста України «Про окремі питання діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану»
Виходячи з положень ч. 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно із вимогами п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
За змістом п. 1.7. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Згідно з п. 2.28 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави. У разі необхідності внесення змін до актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території України, цей запис попередньо поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, що проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання громадянина України, яке знаходиться за межами тимчасово окупованої території України.
Оскільки відомості про зміну прізвища та по батькові підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, заявнику необхідно зазначити в заяві про усиновлення в якості заінтересованої особи відділ державної реєстрації актів цивільного стану, яким здійснено актовий запис про народження дитини та яким вносяться зміни.
Крім того, заявником не долучено до заяви обов'язкові докази, які мали підтвердити наступні обставини, а саме: довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи заявника; наявність у заявника нерухомого майна на праві власності чи/то користування, найму (оренди житлового приміщення).
Так, відповідно до п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, у матеріалах заяви відсутнє підтвердження того, що заявником не подано будь-якої іншої заяви, не залежно від підсудності, з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд доходить до висновку, про необхідність залишення заяви без руху та надати строк заявнику для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Манової Інни Миколаївни, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, ОСОБА_2 , про усиновлення неповнолітньої особи, - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання заявником ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К. Ю. Рязанова