15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/11859/24 пров. № А/857/869/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 140/11859/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа № 140/11859/24.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 справу № 140/11859/24 розподілено колегії суддів: головуючий суддя Кузьмич С.М.; судді Гудим Л.Я., Качмар В.Я.
13.01.2025 та 14.01.2025 до апеляційного суду надійшла заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, на підставі пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Заявлений відвід обґрунтовано тим, що у апеляційній скарзі, яка належить до предмету судового розгляду, позивач, окрім іншого, просив суд апеляційної інстанції здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Зазначає, що із змісту ухвали від 10.01.2025, про призначення справи до апеляційного розгляду, колегія суддів вирішила здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, хоча ч. 1 ст. 263 КАС України визначено вичерпний перелік справ, які можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи наведене вище, позивач заявив недовіру колегії суддів у складі Кузьмича С.М., Гудима Л.Я., Качмара В.Я.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Качмара В.Я., згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 справу № 140/11859/24 розподілено колегії суддів: головуючий суддя Кузьмич С.М.; судді Гудим Л.Я., Мікула О.І.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву про відвід колегії судді слід визнати необґрунтованою, з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 36 КАС України передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
З наведеного вище вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного.
Як слідує з матеріалів справи, що ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі № 140/11859/24 та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 про закриття провадження у справі № 140/11859/24.
Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 призначено справу № 140/11859/24 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, оскільки апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що справа незначної складності, а тому можливо розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачала необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі та залученні до справи інших учасників справи, у зв'язку з чим підстав для апеляційного розгляду справи за участю сторін у справі відсутні.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Наявність безсторонності визначається в тому числі і наявністю суб'єктивних та об'єктивних критеріїв, які б давали підстави для сумніву в безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України»).
Відтак, колегія суддів зазначає, що наведені заявником підстави та обґрунтування для відводу колегії суддів являються його припущеннями про існування відповідних обставин щодо безсторонності суддів. Такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи та у їх неупередженості при розгляді цієї справи.
Згідно з ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії судді Восьмого апеляційного адміністративного суду: Кузьмича С.М., Гудима Л.Я., Качмара В.Я., в адміністративній справі № 140/11859/24 визнати необґрунтованою.
Відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України справу передати для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід колегії суддів.
Передати справу для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
О. І. Мікула