14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/2933/24 пров. № А/857/16308/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (суддя - Андрусенко О.О., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопрім" до Волинської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопрім" у березні 2024 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000594/1 від 19.09.2023, №UA205140/2023/000596/1 від 19.09.2023 та №UA205140/2023/000620/1 від 06.10.2023 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006588 від 19.09.2023, №UA205140/2023/006590 від 19.09.2023 та №UA205140/2023/006822 від 06.10.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із такими рішеннями та зазначає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів які ввозяться згідно митних декларацій на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000594/1 від 19.09.2023, №UA205140/2023/000596/1 від 19.09.2023 та №UA205140/2023/000620/1 від 06.10.2023 та картки відмови №UA205140/2023/006588 від 19.09.2023, №UA205140/2023/006590 від 19.09.2023 та №UA205140/2023/006822 від 06.10.2023.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 01.02.2023 між ТОВ «БІОПРІМ» (покупець) та компанією NHU EUROPE GmbH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01-02/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору товар згідно специфікацій. Кількість, ціна і вантажовідправник товару вказані в специфікаціях до цього договору. Умови оплати - 100% протягом 30 днів з дня інвойсу, якщо інше не передбачено в специфікації. Валюта платежу - євро, якщо інше не вказано в специфікації. Умови поставки визначаються в специфікаціях до цього договору (а.с.22-23).
Відповідно до специфікації від 06.09.2023 №23 сторони погодили про поставку на умовах CPT Луцьк товару на загальну суму 69500,00 євро (а.с.24).
12.09.2023 компанією NHU EUROPE GmbH складено інвойс №610410 на поставку товару «вітамін Е 50 % кормового призначення» на загальну суму 69500,00 євро, умови поставки CPT Луцьк, умови оплати - сплата впродовж 30 днів від дати рахунку-фактури (інвойсу) (а.с. 25).
18.09.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «порошкоподібна форма вітаміну Е: Vitamin Е 50% Feed Grade /Вітамін Е 50% кормовий/ - 10000 кг. Містить діючу речовину - DL-альфо-токоферолу ацетат - 50,0%. Допоміжна речовина: Діоксид кремнію - до 1кг. Кормова добавка призначена для збалансування і збагачення раціонів сільськогосподарських тварин та птиці вітаміном Е/400 паперових мішків по 25 кг/ Номер партії: Виробник - Shandong NHU Amino Acid Co., LTD. Торговельна марка - NHU. Країна виробництва - CN» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205140075958U8 (а.с. 20). Фактурна вартість товару становить 69500,00 євро (еквівалентно 2707733,90 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 2707733,90 грн. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.22-23); специфікацію №23 від 06.09.2023 (а.с.24); рахунок-фактуру (інвойс) №610410 від 12.09.2023 (а.с.25); міжнародну товаро-транспортну накладну від 08.09.2023 №А23030177 (а.с.27-28); прайс-лист від 15.08.2023 (а.с.29-30); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE523015339963E7 від 12.09.2023 (а.с.31-32); лист-підтвердження продажу №514935 від 06.09.2023 (а.с.34-35) та ін.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.36).
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав видаткову накладну від 03.04.2023 №832, а також лист ТОВ «БІОПРІМ» від 19.09.2023 №19/09/2023-1 (а.с.42).
19.09.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000594/1 (а.с.18) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006588 (а.с.19).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 19.09.2023 №UA205140/2023/000594/1 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: згідно п.5.2 контракту № 01-02/23 від 01.02.2023 перехід права власності на товар відбувається після митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг на території України. В інвойсі № 610410 від 12.09.2023 зазначено, що товар являється власністю продавця до повної оплати. Проте, банківських платіжних документів не подано до митного оформлення; Прайс-лист товару б/н від 15.08.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, про що свідчать зазначені умови поставки - CPT Луцьк. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Слід зазначити, що митна вартість знизилась на оцінюваний товар в порівнянні з попереднім оформленням, однак декларантом не надано обґрунтованих пояснень про її падіння. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості. Декларантом на вимогу митниці надано: видаткову накладну №832 від 03.04.2023, лист ТОВ «БІОПРІМ» №19/09/2023-1 від 19.09.2023. Лист №19/09/2023-1 від 19.09.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «БІОПРІМ» щодо поданих до митного оформлення документів. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом № 19/09/2023-1 від 19.09.2023. Митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з декларантом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленнями щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар - 8,89 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/31965 від 24.04.2023 (а.с 18).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140076353U2 від 19.09.2023 (а.с.21).
Також відповідно до специфікації від 15.08.2023 №22 до контракту № 01-02/23 від 01.02.2023 сторони погодили про поставку на умовах CPT Луцьк товару на загальну суму 20000,00 євро (а.с.48).
07.09.2023 компанією NHU EUROPE GmbH складено інвойс №610349 на поставку товару «вітамін А 1000000МО/г кормового призначення» на загальну суму 20000,00 євро, умови поставки CPT Луцьк, умови оплати - сплата впродовж 30 днів від дати рахунку-фактури (інвойсу) (а.с. 49-50).
18.09.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «порошкоподібна форма вітаміну A: Vitamin A 1.000.000 I.U./g Feed Grade/Вітамін A 1.000,000 МО/г кормовий - 1000 кг. Використовують для збагачення комбікормів для свійських тварин, птиці та риби вітаміном А./40 паперових мішків по 25кг. Номер партії: 012212В004.Торговельна марка - NHU. Виробник - ZHEJIANG NHU COMPANY LTD. Країна виробництва: CN» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205140075985U4 (а.с. 46). Фактурна вартість товару становить 20000,00 євро (еквівалентно 779204,00 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 779204,00 грн. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.22-23); специфікацію від 15.08.2023 №22 (а.с.48); рахунок-фактуру (інвойс) №610349 від 07.09.2023 (а.с.49); міжнародну товаро-транспортну накладну від 04.09.2023 №А23029339 (а.с.51-52); прайс-лист від 15.08.2023 (а.с.29-30); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE523014977619E7 від 06.09.2023 (а.с.53-54); лист-підтвердження продажу №514626 від 15.08.2023 (а.с.56-57) та ін.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; аргументоване, документально підтверджене пояснення про падіння митної вартості на оцінюваний товар; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.58).
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав видаткові накладні від 19.04.2023 №995, від 24.04.2023№1011, а також лист ТОВ «БІОПРІМ» від 19.09.2023 №19/09/2023-2 (а.с.59-60).
19.09.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000596/1 (а.с.44) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006590 (а.с.45).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 19.09.2023 №UA205140/2023/000596/1 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: відповідно до п.3.1 контракту № 01-02/23 від 01.02.2023 та інвойсу № 610349 від 08.09.2023 оплата на протязі 30 днів з дати виписаного інвойсу, що суперечить п.5.2 контракту - перехід права власності на товар відбувається після митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг на території України. Крім того, в інвойсі зазначено, що товар являється власністю продавця до повної оплати. Проте, банківських платіжних документів не подано до митного оформлення; Прайс-лист товару б/н від 15.08.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, про що свідчать зазначені умови поставки - CPT Луцьк. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Слід зазначити, що митна вартість знизилась на оцінюваний товар в порівнянні з попереднім оформленням, однак декларантом не надано обґрунтованих пояснень про її падіння. Декларантом на вимогу митниці надано: видаткові накладні від 19.04.2023 №995, від 24.04.2023№1011, лист ТОВ «БІОПРІМ» №19/09/2023-2 від 19.09.2023. Лист №19/09/2023-2 від 19.09.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «БІОПРІМ» щодо поданих до митного оформлення документів. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом № 19/09/2023-2 від 19.09.2023. Митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з декларантом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленнями щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар - 23,21 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/30157 від 17.04.2023 (а.с 44).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140076367U3 від 19.09.2023 (а.с.47).
Крім того, відповідно до специфікації від 21.09.2023 №25 до контракту № 01-02/23 від 01.02.2023 сторони погодили про поставку на умовах CPT Луцьк товару на загальну суму 33600,00 євро (а.с.66).
25.09.2023 компанією NHU EUROPE GmbH складено інвойс №610640 на поставку товару «Таурин кормового призначення з антизлежувальним агентом» на загальну суму 33600,00 євро, умови поставки CPT Луцьк, умови оплати - сплата впродовж 30 днів від дати рахунку-фактури (інвойсу) (а.с. 67-68).
06.10.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «сполуки з амінною функціональною групою: Taurine Feed Grade /Таурін кормовий/21000кг, у формі білого кристалічного порошку. Вміст діючої речовини - 99,4% - 99,6%.CAS № 107-35-7. Хімічна формула C2H7NO3S. Використовується для збагачення кормів для хижих савців та риб таурином. Не є товаром військового призначення та подвійного використання. Не містить накотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори.Виробник - ZHEJIANG NHU PHARMACEUTICAL CO.LTD. Торговельна марка - NHU. Країна виробництва - CN» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205140082245U6 (а.с. 64). Фактурна вартість товару становить 33600,00 євро (еквівалентно 1294964,16 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1294964,16 грн. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.22-23-22); специфікацію від 21.09.2023 №25 (а.с.66); рахунок-фактуру (інвойс) №610640 від 25.09.2023 (а.с.67-68); міжнародну товаро-транспортну накладну від 26.09.2023 (а.с.70-71); прайс-лист від 20.09.2023 (а.с.72-73); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE523016717029В1 (а.с.74-76); лист-підтвердження продажу №515171 від 21.09.2023 (а.с.78-79), лист NHU EUROPE GmbH від 14.04.2023 (а.с. 80) та ін.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації ТОВ «БІОПРІМ» (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар за попередню поставку; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.82).
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав податкову накладну від 04.09.2023 №54, а також лист ТОВ «БІОПРІМ» від 06.10.2023 №06/10/2023-1 (а.с.83-84).
06.10.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000620/1 (а.с.62) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006822 (а.с.63).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 06.10.2023 №UA205140/2023/000620/1 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: згідно п.2.1 Контракту № 01-02/23 від 01.02.2023 кількість, ціна і вантажовідправник вказуються в специфікації. Відповідно до специфікації № 25 від 21.09.2023 вантажовідправником є NHU EUROPE GmbH, проте в гр.22 CMR б/н від 26.09.2023 вантажовідправником вказано Bardoterminal GmbH. Країна відправлення товару Німеччина, проте країна походження товару Китай, проте декларантом в гр.44 МД вказано контракт під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товарів). Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно заявленої вартості декларантом. Слід зазначити, що фактурна вартість на оцінюваний товар щоразу знижується, проте декларантом не надано документальних пояснень щодо падіння митної вартості на оцінюваний товар. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно заявленої вартості декларантом. Декларантом на вимогу митниці надано: податкову накладну від 04.09.2023 №54. Від надання інших документів, що витребовувала митниця, декларант відмовився, про що повідомив митницю листами №06/10/2023-1 від 06.10.2023. Митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з декларантом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленнями щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар - 2,67 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/94281 від 06.09.2023 (а.с 62).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140082626U5 від 07.10.2023 (а.с.65).
Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови, звернувся з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою, четвертою статті 57 МК кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК.
Згідно з частиною першою, другою статті 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 М. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов'язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК, є обов'язком декларанта.
Згідно з матеріалами справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:
за МД від 18.09.2023 №23UA205140075958U8 (а.с. 20) декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.22-23); специфікацію №23 від 06.09.2023 (а.с.24); рахунок-фактуру (інвойс) №610410 від 12.09.2023 (а.с.25); міжнародну товаро-транспортну накладну від 08.09.2023 №А23030177 (а.с.27-28); прайс-лист від 15.08.2023 (а.с.29-30); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE523015339963E7 від 12.09.2023 (а.с.31-32); лист-підтвердження продажу №514935 від 06.09.2023 (а.с.34-35) та ін.;
за МД від 18.09.2023 №23UA205140075985U4 (а.с. 46): зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.22-23); специфікацію від 15.08.2023 №22 (а.с.48); рахунок-фактуру (інвойс) №610349 від 07.09.2023 (а.с.49); міжнародну товаро-транспортну накладну від 04.09.2023 №А23029339 (а.с.51-52); прайс-лист від 15.08.2023 (а.с.29-30); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE523014977619E7 від 06.09.2023 (а.с.53-54); лист-підтвердження продажу №514626 від 15.08.2023 (а.с.56-57) та ін.;
за МД від 06.10.2023 №23UA205140082245U6 (а.с. 64): зовнішньоекономічний контракт № 01-02/23 від 01.02.2023 (а.с.22-23); специфікацію від 21.09.2023 №25 (а.с.66); рахунок-фактуру (інвойс) №610640 від 25.09.2023 (а.с.67-68); міжнародну товаро-транспортну накладну від 26.09.2023 (а.с.70-71); прайс-лист від 20.09.2023 (а.с.72-73); експортну митну декларацію країни відправлення №23DE523016717029В1 (а.с.74-76); лист-підтвердження продажу №515171 від 21.09.2023 (а.с.78-79), лист NHU EUROPE GmbH від 14.04.2023 (а.с. 80) та ін.
Суд апеляційної інстанції погоджується, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 01.02.2023 № 01-02/23 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Згідно з специфікаціями від 06.09.2023 №23, від 15.08.2023 №22 та від 21.09.2023 №25 сторонами погоджено поставку на умовах CPT UA Луцьк товару на суму 69500,00 євро, 20000,00 євро, 33600,00 євро відповідно.
Відповідно до інвойсів від 12.09.2023 №610410, від 07.09.2023 №610349 та від 25.09.2023 №610640 вартість товару становить 69500,00 євро, 20000,00 євро та 33600,00 євро відповідно. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, строк оплати.
Ціна товару в інвойсах від 12.09.2023 №610410 (69500,00 євро), від 07.09.2023 №610349 (20000,00 євро) та від 25.09.2023 №610640 (33600,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140075958U8 (а.с. 20), №23UA205140075985U4 (а.с. 46) та №23UA205140082245U6 (а.с. 64) (графа 22).
При цьому, відповідно до пункту 3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-02/23 передбачено умови оплати: 100% протягом 30 днів з дня інвойсу, якщо інше не передбачено в специфікаціях. У свою чергу, в інвойсах від 12.09.2023 №610410, від 07.09.2023 №610349 та від 25.09.2023 №610640 передбачено такі ж умови оплати: сплата впродовж 30 днів від дати рахунку-фактури (інвойсу).
Слід наголосити, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA205140075958U8, №23UA205140075985U4 та №23UA205140082245U6 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах від 12.09.2023 №610410, від 07.09.2023 №610349 та від 25.09.2023 №610640. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Оскільки доставка товару на умовах CPT UA Луцьк передбачає доставку продавцем товару за свій рахунок перевізнику або іншій особі та продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, тому до митного оформлення позивач не повинен був подавати документи, що підтверджують вартість транспортування чи страхування.
З приводу виявлених митним органом у спірних рішеннях від 19.09.2023 №UA205140/2023/000594/1 та від 19.09.2023 №UA205140/2023/000596/1 зауважень щодо того, що відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-02/23 та інвойсів оплата на протязі 30 днів з дати виписаного інвойсу, що суперечить п.5.2 контракту від 01.02.2023 № 01-02/23 - перехід права власності на товар відбувається після митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг на території України; в інвойсах зазначено, що товар являється власністю продавця до повної оплати, проте, банківських платіжних документів не подано до митного оформлення, суд зазначає наступне. Так, пунктом 3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-02/23 передбачено умови оплати:100% - протягом 30 днів з дня інвойсу, якщо інше не передбачено в специфікації. В інвойсах від 12.09.2023 № 610410, від 07.09.2023 №610349 зазначено такі самі умови оплати, що і в контракті - 30 днів від дати інвойсу. Відтак, проаналізувавши дані документи стає цілком очевидним той факт, що на момент митного оформлення імпортованого товару жодних платіжних документів у позивача і не могло бути, оскільки оплата ще не була проведена про що також позивач повідомив митний орган листами від 19.09.2023 №19/09/2023-1 (а.с.42) та від 19.09.2023 №19/09/2023-2 (а.с.59). При цьому суд зазначає, що жодних розбіжностей в частині умов оплати подані документи не містять, а момент переходу права власності на товар, що визначений сторонами, жодним чином не впливає на митну вартість товару.
Також, у рішеннях від 19.09.2023 №UA205140/2023/000594/1 та від 19.09.2023 №UA205140/2023/000596/1 митний орган вказав, що прайс-лист товару б/н від 15.08.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, про що свідчать зазначені умови поставки - CPT Луцьк, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
З цього приводу суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, такий документ як прайс-лист не значиться у частині другій статті 53 МК України як такий, що підтверджує митну вартість товарів.
У свою чергу, до митного оформлення щодо кожної поставки разом з МД №23UA205140075958U8, №23UA205140075985U4 надавався прайс-лист від 15.08.2023 (а.с. 29). Поданий прайс-лист оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-лист оформлений для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата та містить широкий асортимент товару, тобто більший ніж позивач придбавав у продавця, такий документ скріплений печаткою та підписом посадової особи компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.
Відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена в інвойсах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого продавцем, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення інвойсах.
Більше того, нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, тому такі документи можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі №420/2850/19.
Також у рішенні від 06.10.2023 №UA205140/2023/000620/1 митний орган вказав на розбіжність, що згідно п.2.1 Контракту № 01-02/23 від 01.02.2023 кількість, ціна і вантажовідправник вказуються в специфікації, відповідно до специфікації № 25 від 21.09.2023 вантажовідправником є NHU EUROPE GmbH, проте в гр.22 CMR б/н від 26.09.2023 вантажовідправником вказано Bardoterminal GmbH. Стосовно цього слід зазначити, що відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. У міжнародній товаро-транспортній накладній від 26.09.2023 (а.с.70-71) у графі 1 зазначено відправника ватажу - NHU EUROPE GmbH, а у графі 16 -перевізника Приватне підприємство «Марті Смарт Груп», тобто вказаною накладною підтверджено наявність договору перевезення вантажу між відправником і перевізником, у свою чергу у графі 22 проставлений штамп складського терміналу (Bardoterminal GmbH), де товар зберігався та звідки був фактично відправлений (переданий перевізнику).
При цьому суд зауважує, що зазначення у графі 22 CMR - Bardoterminal GmbH, не вважається порушенням договірних зобов'язань чи митного законодавства і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.
Стосовно посилання митного органу у рішенні від 06.10.2023 №UA205140/2023/000620/1 на ту обставину, що «країна відправлення товару Німеччина, проте країна походження товару Китай, проте декларантом в гр.44 МД вказано контракт під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товарів)», то такі апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, під кодом 4104 у митній декларації зазначається зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно товаросупровідних документів та даних заявлених на підставі документів у МД №23UA205140082245U6 (а.с. 64) товар виготовляється в Китаї, торгівельна марка товару - NHU, виробником товару є Zhejiang NHU Pharmaceutical Co.LTD, продавцем товару є NHU EUROPE GmbH, яка відповідає за виробництво та маркетинг продукції по всьому світу. У свою чергу компанія NHU EUROPE GmbH є дочірньою (афілійованою) компанією Zhejiang NHU Co., Ltd, що підтверджено інформаційним листом компанії NHU EUROPE GmbH від 14.04.2023 (а.с.80-81), який надавався декларантом разом із вказаною вище МД.
Колегія суддів резюмує, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Разом з тим, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006588 від 19.09.2023, №UA205140/2023/006590 від 19.09.2023 та №UA205140/2023/006822 від 06.10.2023 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000594/1 від 19.09.2023, №UA205140/2023/000596/1 від 19.09.2023 та №UA205140/2023/000620/1 від 06.10.2023, які судом визнано протиправними, тому вказані картки відмови також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/2933/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська