Справа № 133/2061/24
Головуючий у 1-й інстанції: Сєлін Є.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
15 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, від 21 червня 2024 року № 166,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 166 від 21 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
1.2 В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що рішення прийнято відповідачем з порушенням норм процесуального та адміністративного права. Позивачу безпідставно надали повістку до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення військово-облікових даних.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 21 червня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 166 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
2.2 Зі змісту оскаржуваної постанови за № 166 від 21 червня 2024 року вбачається, що 28 травня 2024 року приблизно об 11год.00хв. групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 вручено повістку про явку на 29 травня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних, проте у вказаний в повістці час ОСОБА_1 не з'явився, документів не надав. Щодо ОСОБА_1 , відповідно до положень ч.3 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п.56, 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, направлено звернення про розшук до відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з метою подальшої доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та притягнення його до адміністративної відповідальності. У ході розшукових заходів на ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 складений протокол № 166 від 17 червня 2024 року про адміністративне правопорушення. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України», абз.1 ч.1 ст.22, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
2.3 Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 01.10.2024 у задоволенні позову відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а доводами позивача та його представника не спростовуються викладені в постанові від 21.06.2024 висновки.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1 Позивач просить скасувати рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 01.10.2024 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду є порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не з'ясування судом всіх обставин справи, наслідком чого стали помилкові висновки про відмову у задоволенні позову.
4.3 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
5.1 Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року з Калинівського районного суду Вінницької області витребувано адміністративну справу.
5.2 13 грудня 2024 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
5.3 Представник відповідача копію апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження та повістку про виклик в судове засідання отримав до електронного кабінету ЄСІТС та засобами електронної пошти.
5.4 Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження та повістку про виклик до суду електронним листом на вказану ним адресу електронної пошти.
5.5 Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
5.6 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
5.7 Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
5.8 Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1.2 Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
1.3 Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
1.4 У пункті 3 Положення від 23.02.2022 року №154 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
1.5 Згідно із пунктом 7 Положення від 23.02.2022 року №154 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
1.6 Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
1.7 Попри те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути належним відповідачем у спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
1.8 Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
1.9 Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
1.10 У даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що адміністративний позов подано не до тієї особи, зобов'язаний був за правилами ст.48 КАС України здійснити заміну первісного відповідача належним, або, у разі наявності заперечень позивача, залучити його як другого відповідача.
1.11 Натомість суд першої інстанції ухвалою від 25 липня 2024 року залишив позов без руху та запропонував позивачу самостійно замінити відповідача, що ним було зроблено.
1.12 Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
1.13 Однак питання щодо заміни неналежного відповідача у справі, залучення до участі у справі співвідповідача судом першої інстанції не розглядалось всупереч вимогам ч. ч. 3, 4 ст. 48 КАС України, що, на думку колегії суддів, свідчить про порушення норм процесуального права при ухваленні рішення судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
1.14 Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в силу ч. 7 ст. 48 КАС України не наділений повноваженнями щодо заміни неналежного відповідача, оскільки така заміна допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
1.15 Апеляційний суд не має можливості в межах наданої КАС України компетенції виправити вказане процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції.
1.16 Колегія суддів вважає, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача, із заявою про поновлення строку на звернення до суду, у разі необхідності.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
2.2 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2024 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.